Вирок від 11.02.2025 по справі 522/19175/24

Справа № 522/19175/24

Провадження № 1-кп/522/140/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162510001257 від 30.08.2024 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, одруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-07.09.2023 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, згідно з ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Роздільна Роздільнянського району Одеської області, громадянки України, із середньою освітою, не заміжньої, студентки 2-го курсу Одеського професійного ліцею будівництва та архітектури, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

представника служби у справах дітей ОСОБА_7 ,

законного представника обвинуваченої ОСОБА_4 - ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, судимість за яке у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_11 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено воєнний стан на всій території України, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX продовжено із 12.08.2024 строком на 90 діб, а також достовірно знаючи про те, що до КК України внесені зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» № 2117-ІХ від 03.03.2022 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, 18.08.2024 близько 16 години 45 хвилин ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 перебуваючи в приміщені магазину «Єва», що за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 21/5, діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що їх дії носять таємний характер ОСОБА_4 з вітрини вищевказаного магазину таємно викрала пудру компактну СПФ 25 тон new 7,5 г. торгівельної марки «ГлемБі», вартістю 79.92 грн без НДС, тональний крем із дозатором марки «Севентін», вартістю 452.80 грн без НДС, тональний засіб тендер сенсейшен тон 002 торгівельної марки «Патрісія Ледо», вартістю 199.20 грн без НДС, базу під макіяж зволожуючу торгівельної марки «Патрісія Ледо», вартістю 119.20 грн без НДС, фіксуюче мило для брів Косметикс Бров енд Гоу Бров Стайлінг торгівельної марки «Евелін», вартістю 148.80 грн без НДС, туш для вій Екстеншен Волюм Майк-Ап об'ємна та подовжуюча торгівельної «Евелін», вартістю 148.80 грн без НДС, які поклала до власного пакету білого кольору, а ОСОБА_3 з полиці вищевказаного магазину таємно викрав парфумовану воду торгівельної марки «Dolce&Gabbana Intenso» об'ємом 50 мл., вартістю 2207.20 грн без НДС, яку поклав у власний паперовий пакет.

Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , пройшовши повз касову зону та не розрахувавшись за товар, покинули місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши ТОВ «РУШ» (код ЕДРПОУ 32007740) майнову шкоду на загальну суму 3355,92 грн без НДС.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, судимість за яке у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_11 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено воєнний стан на всій території України, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX продовжено із 12.08.2024 строком на 90 діб, а також достовірно знаючи про те, що до КК України внесені зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» № 2117-ІХ від 03.03.2022 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, 18.08.2024 року, продовжуючи свої протиправні дії, близько 17 години 10 хвилин, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 перебуваючи в приміщені магазину «Єва», що за адресою: м. Одеса, вул. Привозна, 3, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що їх дії носять таємний характер, підійшовши до полиці із парфумерією ОСОБА_3 взяв коробку із жіночими парфумами торгівельної марки «Paco Rabanne Lady Million» об'ємом 50 мл., вартістю 3759.2 грн без НДС, відкрив її, вийняв із неї флакон парфумів та передав його ОСОБА_4 , яка їх поклала до паперово пакету ОСОБА_3 .

Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , пройшовши повз касову зону та не розрахувавшись за товар, покинули місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши ТОВ «РУШ» (код ЕДРПОУ 32007740) майнову шкоду на суму 3759,2 грн без НДС.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Також суд встановив, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_11 від 24.02.2022 №64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено воєнний стан на всій території України, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 №3891-IX продовжено із 12.08.2024 строком на 90 діб, а також достовірно знаючи про те, що до КК України внесені зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» № 2117-ІХ від 03.03.2022 вчинила кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, 18.08.2024 близько 16 години 45 хвилин ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 перебуваючи в магазині «Єва», що за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 21/5, діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що їх дії носять таємний характер, ОСОБА_4 із вітрини вищевказаного магазину таємно викрала пудру компактну СПФ 25 тон new 7,5 г. торгівельної марки «ГлемБі», вартістю 79.92 грн без НДС, тональний крем із дозатором марки «Севентін», вартістю 452.80 грн без НДС, тональний засіб тендер сенсейшен тон 002 торгівельної марки «Патрісія Ледо», вартістю 199.20 грн без НДС, базу під макіяж зволожуючу торгівельної марки «Патрісія Ледо», вартістю 119.20 грн без НДС, фіксуюче мило для брів Косметикс Бров енд Гоу Бров Стайлінг торгівельної марки «Евелін», вартістю 148.80 грн без НДС, туш для вій Екстеншен Волюм Майк-Ап об'ємна та подовжуюча торгівельної «Евелін», вартістю 148.80 грн без НДС, які поклала до власного пакету білого кольору, а ОСОБА_3 з полиці вищевказаного магазину таємно викрав парфумовану воду торгівельної марки «Dolce&Gabbana Intenso» об'ємом 50 мл., вартістю 2207.20 грн без НДС, яку поклав у власний паперовий пакет.

Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , пройшовши повз касову зону та не розрахувавшись за товар, покинули місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши ТОВ «РУШ» (код ЕДРПОУ 32007740) майнову шкоду на загальну суму 3355,92 грн без НДС.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_11 від 24.02.2022 №64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено воєнний стан на всій території України, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 №3891-IX продовжено із 12.08.2024 строком на 90 діб, а також достовірно знаючи про те, що до КК України внесені зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» № 2117-ІХ від 03.03.2022 вчинила кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, 18.08.2024 року, продовжуючи свої протиправні дії, близько 17 години 10 хвилин, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщені магазину «Єва», що за адресою: м. Одеса, вул. Привозна, 3, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що їх дії носять таємний характер, підійшовши до полиці із парфумерією ОСОБА_3 взяв коробку із жіночими парфумами торгівельної марки «Paco Rabanne Lady Million» об'ємом 50 мл., вартістю 3759,2 грн без НДС, відкрив її, вийняв із неї флакон парфумів та передав його ОСОБА_4 , яка поклала цей флакон до паперово пакету ОСОБА_3 .

Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , пройшовши повз касову зону та не розрахувавшись за товар, покинули місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши ТОВ «РУШ» (код ЕДРПОУ 32007740) майнову шкоду на суму 3759,2 грн без НДС

Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та підтвердив суду такі встановлені фактичні обставини як дата, час, місце, спосіб і наслідки вчинених ним суспільно небезпечних діянь.

Прокурор просив суд визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Захисник та обвинувачений просили суд врахувати щире каяття ОСОБА_3 , відшкодування шкоди потерпілому у повному обсязі та призначити йому мінімальне покарання.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялася та підтвердила суду такі встановлені фактичні обставини як дата, час, місце, спосіб і наслідки вчинених нею суспільно небезпечних діянь.

Прокурор просив суд визнати ОСОБА_4 винуватою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Захисник, обвинувачена та її законний представник, представник служби у справах дітей, просили суд врахувати щире каяття ОСОБА_4 , її неповнолітній вік під час скоєння кримінальних правопорушень, відшкодування шкоди потерпілому у повному обсязі та призначити їй мінімальне покарання.

Під час судового засідання, встановлено, що обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності позицій обвинувачених та інших учасників судового розгляду. З урахуванням думки прокурора, представника потерпілого, обвинувачених, захисників, законного представника, представника служби у справах дітей, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України доведена та його дії правильно кваліфіковані:

-за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану;

-за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , що передбачені ст. 66 КК України - щире каяття та добровільне відшкодування потерпілому завданого збитку.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , що передбачені ст. 67 КК України - рецидив злочинів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України доведена та її дії правильно кваліфіковані:

-за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану;

-за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , що передбачені ст. 66 КК України - щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім та добровільне відшкодування потерпілому завданого збитку.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , що передбачені ст. 67 КК України - не встановлені.

При визначенні мотивів призначення покарання суд керується наступним.

Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права вимагає від держави його втілення шляхом запровадження ідей соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003 у справі «Про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора»: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».

Вимога додержуватись справедливості під час застосування кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема, у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.), статті 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК), призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.

Тому призначення покарання повинно максимально сприяти досягненню мети покарання, якою, як зазначено, є не лише кара, а й виправлення засудженого. З огляду на конкретні обставини кримінального провадження, зважаючи на необхідність та доцільність застосування покарання, враховуючи суспільну небезпечність обвинуваченого, суд може, а в деяких випадках, за наявності передбачених кримінальних законом обставин, зобов'язаний звільнити обвинуваченого від покарання та від його відбування.

Відповідно до ст. ст. 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Також суд враховує, що Законом також визначено, особливі принципи призначення покарання неповнолітнім, зокрема суд при призначенні покарання неповнолітньому діє відповідно до статей 65-67 КК України, та враховує й інші обставини - умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Що стосується обмежень щодо видів покарань та їх розмірів, які можна застосувати до неповнолітніх, то суд має враховувати ці особливості в кожному випадку, виходячи із меж покарання, передбаченого санкцією статті закону України про кримінальну відповідальність.

Так, законом України про кримінальну відповідальність передбачено призначення неповнолітнім покарання у виді позбавлення волі на строк від шести місяців до десяти років, окрім випадків засудження за особливо тяжкий злочин. До неповнолітніх позбавлення волі на певний строк застосовується у порядку, передбаченому ст. 102 КК України, й тривалість позбавлення волі визначається з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, положень статей 63 та 102 цього Кодексу, а також санкції статті Особливої частини КК України.

Санкцією є та частина статті Особливої частини КК України, яка визначає вид і розмір покарання за даний злочин.

Якщо санкцією статті Особливої частини КК України визначено тільки максимальну межу покарання, то мінімальною є та нижча його межа, що встановлена в нормах Загальної частини КК для відповідного виду покарання, а стосовно неповнолітніх мінімальний розмір покарання призначається із врахуванням особливостей, передбачених статтями 99-102 цього Кодексу.

Якщо ж санкцією статті визначено мінімальну та максимальну межі покарання, то суд може призначити особі (як повнолітній так і неповнолітній) покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією цієї статті, тільки застосувавши положення ст. 69 КК України, за наявності для цього правових підстав.

Підстави для призначення більш м?якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, визначаються положеннями ст.69 цього Кодексу, що також визначено законодавцем у згаданій ст. 65 КК України, яка регулює загальні засади призначення покарання.

Крім того, звільнення від відбування покарання з випробуванням для неповнолітніх застосовується на підставі положень викладених у статтях 75-78 цього Кодексу, але з урахуванням певних відмінностей, наприклад, у тривалості іспитового строку, встановленого ст.104 КК України.

Отже, законодавцем дійсно встановлені певні особливості в разі призначення покарання неповнолітнім та звільнення їх від відбування покарання, але такі особливості не підміняють загальні засади призначення покарання, передбачені нормами Загальної частини КК України та є обов'язковими для застосування судом, що неодноразово зазначалось Верховним Судом (постанова від 23.04.2020 року по справі № 566/1387/18 та ін.).

Суд, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , враховує суспільну небезпеку і характер вчинених ним кримінальних правопорушень, тяжкість скоєного, його щире каяття у скоєному, добровільне відшкодування збитків потерпілому, наявність пом'якшуючих обставин та обтяжуючої обставини у виді рецидиву злочинів.

Таким чином, керуючись вимогами виваженості та справедливості, з метою виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі.

Крім того, суд встановив, що вироком Малиновського районного суду м.Одеси від 07.09.2023 року ОСОБА_3 засуджений за ч. 2 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком на 1 рік.

При цьому, ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, 18.08.2024 року, тобто після постановлення попереднього вироку Малиновським районним судом м. Одеси від 07.09.2023 року, тобто в період іспитового строку, а отже остаточне покарання йому варто призначити на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, а саме до призначеного покарання по даному вироку, приєднати не відбуту частину покарання, призначеного вироком Малиновського районного суду м.Одеси від 07.09.2023 року.

При цьому, застосовуючи покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, суд має на меті покарати винного, що необхідно для захисту суспільства і досягнення достатньої та справедливої сатисфакції потерпілих і суспільства в цілому.

Суд також встановив, що у даному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_3 перебуває під вартою з 17.09.2024 року, тому в силу положень ч. 5 ст. 72 КК України в строк призначеного покарання за даним вироком обвинуваченому слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення з розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили у зв'язку із призначенням покарання у виді позбавлення волі.

Суд, при обранні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченої, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням наведених положень законодавства, при призначенні покарання суд враховує, що скоєні обвинуваченою злочини є тяжкими.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 проживає в повній родині разом з матір'ю та батьком, дівчина має окреме спальне місце в однокімнатній квартирі, забезпечена всіма необхідними речами та технікою, має свої грошові заощадження, навчається в ДНЗ «Одеський професійний ліцей будівництва та архітектури» з 01.08.2023 року за професією кухар-кондитер, регулярно відвідує заняття, не допускає порушень дисципліни та завжди виконує домашні завдання, має позитивну мотивацію, вважає, що вчинила злочин тому, що потрапила у погану компанію, шкодує про скоєне.

ОСОБА_4 має позитивні характеристики з ДНЗ «Одеський професійний ліцей будівництва та архітектури» та за місцем мешкання. Згідно з інформацією служби у справах дітей Одеської міської ради неповнолітня ОСОБА_4 не знаходиться на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Відповідно до висновку ювенальної пробації для мінімізації ризиків вчинення повторного правопорушення орган пробації вважає за можливе виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства за умови спільних зусиль обвинуваченої, її сім'ї, органу пробації спільно з органами і службами, установами та закладами, що здійснюють соціальний захист і профілактику правопорушень.

Крім того, суд бере до уваги, що обвинувачена є раніше не судимою особою, вчинила кримінальні правопорушення у неповнолітньому віці, а також добровільно відшкодувала шкоду потерпілому у повному обсязі.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка раніше не судима, скоїла злочини будучи неповнолітньою, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебувала та не перебуває, висновок пробації щодо можливості виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк, позитивно характеризується за місцем мешкання та навчання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, наявність декількох обставин, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, визнання вини, засудження своїх дій, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди потерпілому, що істотно знижує ступінь тяжкості скоєного та є підставою для застосування ст. 69 КК України та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки, на думку суду, це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею кримінальних правопорушень у майбутньому.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 у вигляді штрафу, врахував наявність у обвинуваченої ОСОБА_4 грошових заощаджень та зобов'язання законного представника ОСОБА_8 допомогти сплатити грошові стягнення по справі своїй доньці ОСОБА_4 .

Цивільні позови у справі відсутні.

Арешти у кримінальному провадженні не накладались.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відомостей про процесуальні витрати суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 301, 302, 368, 373-374, 376, 382, 392-395, 484-490 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 07.09.2023 року та призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по даному кримінальному провадженню у період з 17.09.2024 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» залишити без змін до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та із застосуванням ст. 69 КК України призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 (три тисячі чотириста гривень 00 копійок) гривень.

Роз'яснити засудженій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що згідно п.п. 7, 9 Порядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1301/5 від 27 квітня 2018 року, засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання судовим рішенням законної сили і повідомити про це орган пробації шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. Якщо засуджений не з'явився до органу пробації та не підтвердив сплату штрафу шляхом пред'явлення документа після закінчення місячного строку від набрання судовим рішенням законної сили, орган пробації надсилає подання до суду, який виніс судове рішення, для вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Речові докази: коробку від жіночих парфумів торгівельної марки «Paco Rabanne Lady Million» об'ємом 50 мл.; жіночі парфуми торгівельної марки «Paco Rabanne Lady Million» об'ємом 50 мл.; чоловічі парфуми марки «Dolce&Gabbana Intenso» об'ємом 50 мл.; тональний засіб марки «PATRICIA LEDO TENDER SENSATION DROP DOUNDATION», - вважати переданими власнику.

Речові докази: CD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження з магазину «Єва», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Привозна, 3, на яких зафіксовано факт крадіжки; CD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження з магазину «Єва», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 21/5, на яких зафіксовано факт крадіжки, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
125098704
Наступний документ
125098706
Інформація про рішення:
№ рішення: 125098705
№ справи: 522/19175/24
Дата рішення: 11.02.2025
Дата публікації: 13.02.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.03.2025)
Дата надходження: 31.10.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
04.11.2024 14:30 Приморський районний суд м.Одеси
14.11.2024 15:30 Приморський районний суд м.Одеси
18.12.2024 14:00 Приморський районний суд м.Одеси
14.01.2025 14:30 Приморський районний суд м.Одеси
10.02.2025 15:00 Приморський районний суд м.Одеси
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЄРШОВА ЛАРИСА СЕРГІЇВНА
суддя-доповідач:
ЄРШОВА ЛАРИСА СЕРГІЇВНА