Справа № 501/147/25
Номер провадження 3/501/134/25
11 лютого 2025 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Яковця Є.О.,
за участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси Одеської області, громадянина України, який не працює, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №614140 від 06 січня 2025 року, 06 січня 2025 року о 12:00 год. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , висовлювався на адресу військовослужбовця ОСОБА_2 погрозами та нецензурними словами, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , якому були роз'яснені його права, передбачені ст. ст. 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, пояснив, що свою вину не визнає, прибув до ТЦК для подання документів для відстрочки, однак віконце, через яке приймаються документи, було зачинене. Він звернувся до віконця навпроти та попросив, щоб його документи прийняли там, однак, йому повідомили, що вони не приймають документи і потрібно чекати. В цей момент туди зайшов громадянин у цивільному одязі і почав йому грубити. Далі, цей громадянин, як виявилося у подальшому, це був ОСОБА_2 , разом з іншим громадянином завели його до окремої кімнати, де висловлювали йому погрози фізичною розправою, ображали його нецензурною лайкою. Після цього відпустили з кімнати. Він залишався в ТЦК та СП, приїхали працівники поліції та склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, він просив працівника поліції залучити адвоката, опитати свідків-громадян, які були присутні під час події, але поліцейський йому відмовив. Він протягом усього часу перебування у ТЦК та СП нікого не ображав та нецензурно не висловлювався. Після події він подав заяву до поліції про погрози щодо нього з боку працівників ТЦК та СП, а також - заяву до ТЦК та СП з проханням надати йому копію відеозапису з камери у коридорі ТЦК та СП, де відбувалися події.
Потерпілий у судове засідання не прибув.
Особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення надала суду такі документи, які були досліджені судом: протокол про адміністративне правопорушення; рапорт про надходження повідомлення про подію, в якому зазначено, що у ТЦК невідомий чоловік погрожує фізичною розправою; заява ОСОБА_2 до поліції, в якій він просить вжити заходів до невідомого громадянина, який в приміщенні ТЦК та СП погрожував фізичною розправою, лаявся на його адресу, також висловлювався на його адресу в присутності відвідувачів та колег нецензурною лайкою; пояснення ОСОБА_2 , в яких він пояснив обставини події; пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які пояснили, що, перебуваючи на роботі в ТЦК та СП, почули як один із відвідувачів на адресу співробітника ОСОБА_2 висловлював погрози, використовуючи нецензурну лексику, та пропонував йому вступити у двобій, після чого ОСОБА_2 викликав поліцію; пояснення ОСОБА_1 , в яких він пояснив, що на його прохання зареєструвати заяву, працівники ТЦК та СП йому відмовили, відвели до окремої кімнати, де погрожували, а потім викликали працівників поліції; відомості з бази поліції «Армор» щодо ОСОБА_1 .
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, надала суду такі документи, які були досліджені судом: заява до ТЦК та СП з проханням надати відеозапис подій від 06 січня 2025 року з повідомленням про її вручення; талон-повідомлення ЄО про прийняття заяви до відділу поліції про погрози з боку працівників ТЦК та СП; копія заяви до відділу поліції про погрози з боку працівників ТЦК та СП; лист-відповідь з ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якого в діях посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня протиправна умисна поведінка.
Крім того, за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом було витребувано копію відеозапису з камер спостереження ТЦК та СП щодо подій 06 січня 2025 року, однак, відеозапис не надано у зв'язку з його відсутністю за закінченням терміну зберігання.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
В судовому засіданні було досліджено протокол про адміністративне правопорушення. Однак, на переконання суду, протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути підтверджені за допомогою інших доказів, які б не викликали сумнівів у суду.
Судом також досліджені заява до поліції та пояснення потерпілого ОСОБА_2 . Однак він є потерпілим у справі, тобто особою, яка зацікавлена у притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , тому суд оцінює вказані документи скептично.
Також на підтвердження винуватості ОСОБА_1 суду надано письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Однак вони є працівниками ТЦК та СП, колегами потерпілого, тому суд оцінює їхні показання скептично.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення суду не надано.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Під час розгляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, заявила клопотання про витребування відеозапису з камер відеоспостереження в приміщенні, де сталася подія. На переконання суду, такий доказ міг би об'єктивно підтвердити події з приводу яких складено протокол, тому суд задовольнив клопотання. Однак суду такий відеозапис не був наданий у зв'язку із закінченням терміну його зберігання.
Всупереч ч. 2 ст. 251 КУпАП, особа, яка склала протокол у цій справі, також не забезпечила надання суду вказаного відеозапису.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що досліджені судом докази у їх сукупності не свідчать безсумнівно про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суд, при оцінці доказів, повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Крім того, відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
З наведеного вбачається, що умисне порушення громадського порядку є хуліганством лише тоді, коли вчинене з мотивів явної неповаги до суспільства.
У зв'язку з цим суд зазначає, що з пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що причиною події стала незгода ОСОБА_1 з порядком виконання працівниками ТЦК та СП своєї роботи. Протокол містить письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких він не застосовував нецензурні слова щодо працівників ТЦК та СП, а лише вимагав у законний спосіб прийняти його заяву. Також під час складення протоколу він надав письмові пояснення аналогічного змісту на окремому аркуші. Ці ж обставини він повідомив і суду.
Такі дії ОСОБА_1 свідчать про його прагнення захистити свої права, свободи та інтереси, що виключає мотив явної неповаги до суспільства.
Такий висновок підтверджується і поведінкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до та після події. Так, 31 грудня 2024 року ОСОБА_1 відвідував ТЦК та СП з наміром подати документи для отримання відстрочки від мобілізації. Однак документи у нього не були прийняті, у зв'язку з чим він звернувся зі скаргою на гарячу урядову лінію, відповідь на яку отримав з ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після події він звернувся зі скаргою на дії працівників ТЦК та СП до відповідного відділу поліції.
Також суд зазначає, що з дослідженого в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, просив забезпечити присутність захисника. Зокрема, просив дочекатися запрошеного адвоката або надати йому адвоката за призначенням. Відповідний запис є у протоколі. Однак працівник поліції, який склав протокол, не забезпечив особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, доступ до захисника.
Суд вважає, що відмова у доступі до захисника є суттєвим порушенням права на захист. Суд також вважає, що таке порушення неможливо компенсувати під час судового розгляду.
Так, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право, серед іншого, збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою (абз. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На переконання суду захисник, залучений під час складення протоколу, окрім іншого, мав би можливість своєчасно отримати відеозапис щодо події з камер відеоспостереження в приміщеннях ТЦК та СП. Однак на час розгляду справи у суді така можливість втрачена, про що суд зазначав вище.
З огляду на вищевикладене та оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, враховуючи те, що матеріали справи не місять достатніх доказів, які б безсумнівно свідчили про те, що ОСОБА_1 нецензурно лаявся в громадському місці, що порушило громадський порядок і спокій громадян, суд дійшов висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Іллічівський міський суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя