Єдиний унікальний № 946/371/25
Провадження № 1-кп/946/297/25
Іменем України
12 лютого 2025 року місто Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 ,
потерпіла ОСОБА_6 ,
розглянувши в місті Ізмаїл Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162150001360, за обвинуваченням,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізмаїл Одеської області, громадянина України, не одруженого, пенсіонера, маючого двох неповнолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89-91 КК України є таким, що не має судимості;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 146 КК України,-
Судом встановлені наступні фактичні данні.
09 жовтня 2024 року близько 06 години 30 хвилини ОСОБА_4 , порушуючи вимоги ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-УІІІ, вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з домашнім насильством, а саме, діючи з прямим умислом, направленим на викрадення людини, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прибув до будинку за місцем проживання своєї колишньої співмешканки ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 . В подальшому ОСОБА_4 проник на територію зазначеного домоволодіння та діючи умисно, погрожуючи фізичною розправою своїй колишній співмешканці ОСОБА_6 , діючи проти волі останньої, використовуючи психологічний тиск та фізичну силу, зв'язав їй руки мотузкою та викрав її, силоміць потягнувши у напрямку вулиці Кримська в селі Броска Ізмаїльського району Одеської області. В свою чергу ОСОБА_6 чинила активний супротив діям ОСОБА_4 , виривалася та кликала на допомогу. З метою подолання супротиву потерпілої, ОСОБА_4 дістав клейку стрічку (скотч), та погрожуючи ОСОБА_6 фізичною розправою, застосовуючи фізичну силу, обмотав їй очі та рот вказаною клейкою стрічкою, чим завдав їй фізичних страждань та подавив волю потерпілої, внаслідок чого вона не могла пручатися протиправним діям ОСОБА_4 . Після цього, притягнувши ОСОБА_6 до автомобіля марки «АЗЛК 412 «Москвич» блакитного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким він користувався, з метою транспортування потерпілої до визначеного ним місця, ОСОБА_4 силоміць, проти волі потерпілої, помістив ОСОБА_6 до багажного відділення вищезазначеного автомобіля, а сам, сівши за кермо цього автомобіля, близько 07 години 09 жовтня 2024 року привіз її на узбережжя озера Катлабух Ізмаїльського району Одеської області та погрожуючи фізичною розправою, змусив залишатися поряд із ним, чим позбавив потерпілу можливості вільно пересуватися на власний розсуд, тобто незаконно позбавив її волі. Після цього, ОСОБА_4 , протни волі потерпілої, змусив її сісти на переднє пасажирське сидіння автомобіля марки «АЗЛК 412 «Москвич» блакитного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , попередньо демонтувавши ручку відкриття передньої правої пасажирської двері, з метою позбавлення можливості потерпілій залишити автомобіль, та близько 17 години 09 жовтня 2024 року привіз ОСОБА_6 до домоволодіння АДРЕСА_3 , та незаконно, всупереч волі ОСОБА_6 , позбавивши можливості вільно пересуватися на власний розсуд, утримував її на території вказаного домоволодіння, що супроводжувалося заподіянням їй фізичних страждань. Так, перебуваючи у вищевказаному будинку ОСОБА_4 , з метою схилення ОСОБА_6 до спільного проживання, подавлення волі потерпілої, та примушення її підкоритись його волі, у період часу з 21 години по 23 годину 09 жовтня 2024 року, ОСОБА_4 завдавав їй численних ударів по різним частинам тіла, які спричинили потерпілій фізичні страждання. Після чого 10 жовтня 2024 року, зранку, (більш точний час не встановлено), ОСОБА_4 погрожуючи фізичною розправою ОСОБА_6 , змусив її залишатися у вказаному домоволодінні, чим позбавив потерпілу можливості вільно пересуватися на власний розсуд, тобто незаконно позбавив її волі, а сам поїхав до села Броска Ізмаїльського району Одеської області. Побоюючись за своє життя та здоров'я, ОСОБА_6 перебувала у вказаному будинку до 16 години 15 хвилини 10 жовтня 2024 року, коли її звільнили працівники поліції.
Крім того, ОСОБА_4 , порушуючи вимоги ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-УІІІ, вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з домашнім насильством, а саме, 09 жовтня 2024 року близько 22 години, перебуваючи в будинку за адресою: АДРЕСА_3 , попередньо викравши ОСОБА_6 , та позбавивши її волі, з мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей життя та здоров'я людини, переслідуючи прямий умисел, направлений на спричинення іншій особі тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, з метою спричинення тілесних ушкоджень, кулаками обох рук наніс потерпілій, своїй колишній співмешканці ОСОБА_6 , декілька (не менше п'яти) ударів в область голови та шиї, в результаті чого спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, крововиливу на нижній губі та саден на шиї, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини кримінальних правопорушень та щиро розкаявся в їх вчиненні, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що злочини він вчинив за вище описаних обставинах, об'яснив свою поведінку тим, що обдумав наслідки своїх дій. У скоєному кається.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї провини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого.
У зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого.
При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, оскільки кожне з них доповнюється і підтверджується сукупністю інших доказів.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 146 КК України, оскільки ОСОБА_4 скоїв умисне легке тілесне ушкодження та викрадення людини та незаконне позбавлення волі, що супроводжувалося заподіянням потерпілій фізичних страждань, тобто кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 146 КК України.
При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65-67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання, висновок органу пробації.
До обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.
До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить повне визнання своєї провини обвинуваченим, щире розкаяння в скоєнні злочину, наявність на утриманні неповнолітніх дітей.
З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, наявність декількох обставин, які пом'якшують провину обвинуваченого, враховуючи похилий вік обвинуваченого (76 років), керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.
Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 369 -371, 373 -375 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 146 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят)грн;
-за ч. 2 ст. 146 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на два роки.
На підставі ст. 76, п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України зобов'язати ОСОБА_4 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межи України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, вид якої може бути визначеним уповноваженим органом з питань пробації;
- заборонити ОСОБА_4 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , строком на три місяці;
- заборонити ОСОБА_4 наближатися на відстань менш ніж 100м до місця, де ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , строком на три місяці;
- заборонити ОСОБА_4 листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 , інші контакти через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб строком на три місяці;
- направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на три місяці.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 скасувати, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду. До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.
Скасувати арешт речових доказів по справі, накладений ухвалами слідчих суддів Ізмаїльського міськрайонного суду від 11 жовтня 2024 року, 14 жовтня 2024 року, 28 листопада 2024 року. Речові докази - мобільний телефон марки «Самсунг», рожеву кофту, мобільний телефон марки «Sigma» чорного кольору, светр сірого кольору у коричневу клітинку з слідами темно бурого кольору - повернути потерпілій ОСОБА_6 ; автомобіль марки «Москвич» д.н.з. НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_7 , або іншій уповноваженій особі; наволоку зі слідами бурого кольору, фрагмент оббивки дивану, змив рідини бурого кольору на марлевий тампон, пластикову картку з-під пакета «Київстар» від стартового пакету, фрагмент липкої стрічки з фрагментами волосся, п'ять предметів, схожих на волосся - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року, та з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
СУДДЯ Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1 ь