Справа № 645/5817/24
Провадження № 1-кс/645/187/25
11 лютого 2025 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Фрунзенського районного суду м. Харкова скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову старшого дізнавача СД ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 01 лютого 2025 року про відмову у визнані потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024226220000196 від 01.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 через систему «Електронний суд»звернулася до суду зі скаргою, в порядку ст. 303 КПК України, в якій просила скаргу на бездіяльність старшого дізнавача СД ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківської області капітана поліції ОСОБА_5 задовольнити. Скасувати постанову старшого дізнавача СД ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 01.02.2025 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № ЄРДР 12024226220000196 та наданні матеріалів провадження № 12024226220000196 для ознайомлення представнику потерпілого адвокату ОСОБА_4 та/або потерпілої ОСОБА_3 . Зобов'язати старшого дізнавача СД ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 визнати ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні № ЄРДР 12024226220000196. Зобов'язати старшого дізнавача СД ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 негайно надати матеріали провадження № 12024226220000196 для ознайомлення представнику потерпілої адвокату ОСОБА_4 та/або потерпілій ОСОБА_3 .
На обґрунтування скарги представник послалася на те, що в провадженні Відділу Поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 знаходиться кримінальне провадження № ЄРДР 12024226220000196 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 ч. 1 ККУ за заявою ОСОБА_3 . 30.12.2024 року адвокатом ОСОБА_4 було подано клопотання про залучення до провадження як потерпілого та ознайомлення з матеріалами провадження, в якому ОСОБА_4 просила: : 1) розглянути дане клопотання, у строки, які встановлено ст. 220 КПК України; 2) залучити ОСОБА_3 до провадження № 12024226220000196 як потерпілого; 3) видати матеріали провадження № 12024226220000196 для ознайомлення представнику потерпілого адвокату ОСОБА_4 та/або потерпілої ОСОБА_3 ; 4) постанову про задоволення/відмову у задоволенні клопотання надіслати на електронну адресу адвоката ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ., яке було надіслано на офіційну електронну адресу відділу поліції та підписано ЕЦП. Відповіді на дане клопотання надано не було, тому 15.01.2025 року адвокатом знову було надіслано лист офіційну електронну адресу відділу поліції з проханням надати відповідь на клопотання від 30.12.2024 року. 15.01.2025 року з адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну адресу адвоката ОСОБА_4 було надіслано відповідь від 01.01.2025 року. Постанову про відмову у задоволенні клопотання від 30.12.2024 року не було надано, але з відповіді від 01.01.2025 року вбачається, що у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про залучення до провадження ОСОБА_3 як потерпілого та ознайомлення з матеріалами провадження, було відмовлено. Відмову у наданні для ознайомлення матеріалів провадження мотивовано тим, що ОСОБА_3 була допитана у якості свідка, а не потерпілої. Рішення про відмову у задоволенні клопотання про залучення до провадження ОСОБА_3 не мотивовано. 23.01.2025 року через систему «Електронний суд» до Фрунзенського районного суду м. Харкова було подано скаргу представником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 на бездіяльність старшого дізнавача СД ВП №2 ХРУПП №2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , якою представник прохав суд зобов'язати старшого дізнавача СД ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 визнати ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні № ЄРДР 12024226220000196; зобов'язати дізнавача негайно надати матеріали провадження № 12024226220000196 для ознайомлення представнику потерпілої адвокату ОСОБА_4 та/або потерпілій ОСОБА_3 . Ухвалою суду від 24.01.2025 року слідчий суддя зобов'язав уповноважену особу СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУПН в Харківській області, яка здійснює досудове розслідування розглянути клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 від 30.12.2024 року у кримінальному провадженні №12024226220000196 від 01.05.2024 в строк та порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.
05.02.2025 року з адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну адресу адвоката ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 було надіслано постанову про відмову у задоволенні клопотання від 01.02.2025 року з супровідним листом від 03.02.2025 року.
Вважає, що постанова про відмову у залученні ОСОБА_3 до провадження № 12024226220000196 як потерпілого та ознайомленні з матеріалами провадження є незаконною, не вмотивованою, не відповідає вимогам ст. 110 КПК України та грубо порушує норми чинного законодавства. Як убачається з наявних матеріалів та змісту постанови від 01.02.2025 року рішення про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою ніяким чином не обґрунтовано, а відмова в наданні матеріалів для ознайомлення обґрунтовано тим, що раніше ОСОБА_3 було допитано у якості свідка. Всупереч положенням ст. 110 КПК України вказана постанова не містить відомостей про зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, не наведено обґрунтування необхідності прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_3 в якості потерпілої у кримінальному провадженні. Таким чином, Постанова від 01.01.2025 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні № 12024226220000196 та ознайомленні з матеріалами провадження № 12024226220000196 є не вмотивованою та не відповідає вимогам КПК України, а відтак підлягає скасуванню.
Матеріалами провадження, а саме судовим рішенням по справі № 645/2194/24 та Витягом з ЄРДР підтверджується, що з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 ч. 1 КК України звернулася ОСОБА_3 . На підставі її звернення було відкрите кримінальне провадження, яке внесено до ЄРДР за № ЄРДР 12024226220000196. Таким чином, згідно вимог ст. 55 КПК України ОСОБА_3 є потерпілою з моменту подання заяви про вчинення кримінального правопорушення. Крім того адвокат вказувала, що у кримінальному провадженні за ст. 384 КК України потерпілим може бути: Держава - оскільки об'єктом злочину є інтереси правосуддя, то шкода завдається саме державі, яка здійснює правосуддя та гарантує його законність; Особа, щодо якої фальсифікація вплинула на судове чи слідче рішення - наприклад, якщо неправдивий висновок експерта чи показання свідка стали підставою для незаконного обвинувачення, виправдання чи інших негативних наслідків для конкретної особи.
Свідок - ОСОБА_6 надав завідомо неправдиві показання та відомості про факти, які підлягають встановленню у кримінальній справі і мають важливе значення для правильного вирішення справи органу, що здійснює досудове розслідування. Метою дачі завідомо неправдивих показань є спроба ухилення від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 ККУ. Таким чином, саме ОСОБА_3 є саме тією особою, яка потерпає від правопорушення, яке скоєно ОСОБА_6 та особою, якої завдано моральну та матеріальну шкоду діями ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № ЄРДР 12024226220000196.
За таких обставин, дізнавач зобов'язаний був мотивувати своє рішення з урахуванням оцінки наявних доказів та аргументів про необхідність визнання ОСОБА_3 потерпілою, проте всупереч зазначеному слідчим не надано оцінку цим доводам, в зв'язку з чим дізнавачем було відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілою та в наданні матеріалів досудового розслідування для ознайомлення. Своїми діями старший дізнавач ОСОБА_7 порушила загальні засади кримінального провадження, які встановлені ст. 7 КПК України. Таким чином рішення дізнавача СД ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 01.01.2025 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою та у ознайомленні з матеріалами провадження не вмотивованим та не відповідає вимогам КПК України, а відтак підлягає скасуванню.
В судове засідання ОСОБА_3 та її представник не з'явилися, 11.02.2025 року представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» надала заяву про розгляд скарги за її відсутності та відсутності ОСОБА_3 , в якій скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Старший дізнавач СД ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, 11.02.2025 року на адресу суду подала заяву про розгляд скарги за її відсутності та залишити скаргу без задоволення посилаючись на те, що 01.05.2024 сектором дізнання ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області розпочато досудове розслідування у формі дізнання по кримінальному провадженню № 12024226220000196 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, по ухвалі Фрунзенського районного суду м. Харкова за скаргою представника ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 за фактом вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. З 84 КК України, а саме завідомо неправдиве показання свідка в рамках кримінального провадження внесеного до ЕРДР № 12022226220000017 від 10.01.2022 року за ч.І ст. 164 КК України, в якому ОСОБА_3 визнана потерпілою. В ході подальшого досудового розслідування, а саме 27 травня 2024 року ОСОБА_3 була допитана в якості свідка, в рамках вищевказаного кримінального провадження. Відповідно до 18 розділу Кримінального кодексу України- ч. 1 ст. 384 КК У країни « Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу» відноситься до кримінальних правопорушень проти правосуддя. Кримінальні правопорушення проти правосуддя - це суспільне небезпечні та протиправні діяння, що посягають на нормальну діяльність судової влади, а також органів і осіб, які забезпечують реалізацію цієї діяльності (органів досудового слідства, прокуратури, виконання покарань, захисників, законних представників особи тощо). Об'єктом кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України - є інтереси правосуддя в часині забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальній справі та відносини, що забезпечують одержання даних достовірних та істинних відносин. Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Поняття майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням потерпілому охоплює: 1) заподіяну кримінальним правопорушенням особі пряму, безпосередню шкоду в її майновому та грошовому виразі; 2) не одержані внаслідок скоєння кримінального правопорушення доходи; 3) оцінені в грошовому вигляді витрати на відновлення здоров'я потерпілого, а в разі його смерті - на поховання й виплати з підтримання матеріального добробуту і виховання непрацездатних членів сім'ї потерпілого та його неповнолітніх дітей; 4) кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину. Фізична шкода визначається через сукупність змін, що об'єктивно сталися внаслідок вчинення кримінального правопорушення в стані людини як фізичної істоти. До складових фізичної шкоди належать: а) тілесні ушкодження, б) розлад здоров'я, в) фізичні страждання. Станом на теперішній час, досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженні триває. Проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії та ретельне дослідження обставин учиненого кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Сторони не з'явилися, фіксування не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи вважає, приходить до наступних висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування передбачений главою 26 КПК України.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскарженні рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути, зокрема, фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Отже, зміст наведеної статті свідчить про те, що під час досудового розслідування саме слідчий суддя або прокурор повноважні вирішувати питання, пов'язані з визнанням особи потерпілою або відмовою в такому визнанні.
У ч. 2 ст. 307 КПК України визначений вичерпний перелік рішень слідчого судді, які можуть бути ухвалені за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, зокрема про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Відповідно наданим матеріалам СД ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 01.05.2024 року за № 12024226220000196 по ухвалі Фрунзенського районног7о суду м. Харкова за скаргою представника ОСОБА_3 за фактом вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.
Постановою старшого дізнавача СД ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 01.02.2025 року у задоволенні клопотання, яке надійшло від адвоката ОСОБА_4 про залучення ОСОБА_3 в якості потерпілої відмовлено.
Так, 27.05.2024 року заявник ОСОБА_3 була допитана в якості свідка в рамках вищевказаного кримінального провадження.
Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Частина 5 цієї статті зазначає, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині 1 цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Вирішуючи питання стосовно правомірності відмови слідчого у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, суд виходить з наступного.
Згідно правової позиції Великої палати Верховного Суду від 16.01.2019р., справа № 439/397/17, поняття «потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода.
Поняття «потерпілий» в кримінально-правовому значенні є первинним щодо його розуміння в кримінальному процесі, оскільки в кримінальному праві потерпілий з'являється об'єктивно, в результаті вчинення саме проти нього кримінального правопорушення.
Отже, потерпілий у кримінально-правовому розумінні як жертва посягання з'являється вже з моменту вчинення такого посягання, незалежно від того, чи закріплений такий статус процесуально.
При цьому, об'єктом посягання, в розумінні ч. 1 ст. 384 КК України, за ознаками якого здійснюється кримінальне провадження, є інтереси правосуддя в часині забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальній справі та відносини, що забезпечують одержання даних достовірних та істинних відносин.
Законодавцем віднесено злочини, передбачені ст. 384 КК України до Розділу Кримінальні правопорушення проти правосуддя, а отже слідчим обґрунтовано відмовлено у залученні в якості потерпілої ОСОБА_3 , оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 384 КК України відноситься до злочинів з формальним складом для наявності об'єктивної сторони якого не є обов'язковим настання суспільно-небезпечних наслідків, зокрема спричинення шкоди.
Посилання ОСОБА_3 на спричинення їй моральної та матеріальної шкоди діями ОСОБА_6 з приводу відчудження ним автомобіля без її згоди та не направлення останнім цих коштів в рахунок погашення аліментів на дітей не є об'єктом посягання кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що скарга представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12024226220000196 від 01.05.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, відсутні достатні дані вважати, що вказаним злочином ОСОБА_3 заподіяна шкода. Крім того, станом на теперішній час, досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії та ретельне дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Керуючись ст. ст. 26, 220, 221, 284, 303-307, 309, 369-372, 376 КПК України, суд -
В задоволенні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову старшого дізнавача СД ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 01 лютого 2025 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 12.02.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1