Справа № 644/11373/24
Провадження № 3/644/86/25
Іменем України
11 лютого 2025 р. м.Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Черняка В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали по справі про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, військова частина НОМЕР_1 , солдат, водій-електрик, місце проживання: АДРЕСА_1 ,-
Управлінням патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції складено та направлено на розгляд суду матеріали про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №196893 від 15.12.2024 відносно ОСОБА_1 за ознаками частини 1 статті 130 КУпАП.
Так, за обставин зазначених в протоколі - «15.12.2024 о 10год. 25хв. за адресою: м.Харків, вул. Косарєва, 20, водій ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, підвищена жвавість). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі КНП ХОР «ОКНЛ» відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП».
Таким чином, за протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 статті 130 КУпАП, в вину водію ОСОБА_1 зазначено допущення порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Згідно листа командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , військовослужбовець ОСОБА_1 знаходиться в зоні ведення бойових дій (виконання бойових спеціальних завдань), у зв'язку із складною оперативною обстановкою наразі відсутня можливість виїзду до судового засідання.
Адвокатом Деркач Л.П. подано до суду клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП посилаючись на те, що при складанні протоколу інспектор поліції не дотримався вимог ст.ст.254, 255 КУпАП, він не є уповноваженою особою, яка має право складати протокол про адміністративне правопорушення відносно військовослужбовця. Крім того, ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння не був, від проходження медичного огляду не відмовлявся.
Дослідивши додані до протоколу матеріали по справі, вислухавши пояснення адвоката Деркач Л.П. по суті поданого клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Судом, ретельно під час судового розгляду переглянуто та досліджено відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовані події, що відбувались в дійсності.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України зобов'язує водія, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність, окрім визначеного, також в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водія на стан сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП; Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за №1413/27858 (надалі Інструкція); Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року № 476, від 28 жовтня 2015 року №888 (надалі Порядок).
Аналізуючи положення КУпАП у взаємозв'язку між собою, а також з положеннями відомчих інструкцій, які регулюють питання проходження огляду на стан сп'яніння та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд зауважує, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, повинен проводитися співробітниками поліції у певній визначеній законом послідовності, а саме: починатися з відсторонення водія, щодо якого є підстави вважати, що він знаходиться в стані сп'яніння, далі пропозиція проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу і, тільки в разі відмови особи від проходження огляду на стан сп'яніння на місці або незгоди з результатами такого огляду, направлення водія в заклад охорони здоров'я.
При цьому, згідно до ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Вказані норми закону мають імперативний характер, а тому, зазначеного порядку, зокрема, послідовності його проведення або не проведення у точній відповідності до закону тягне за собою недійсність результатів такого огляду у відповідності до ч.6 ст.266 КУпАП.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення саме у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого
Відсутність письмового направлення на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення є суттєвим недотриманням порядку проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, оскільки його обов'язкова наявність передбачена пунктом 8 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за №1413/27858, а його форма - у додатку 1 до зазначеної Інструкції.
За результатами перевірки і оцінки судом наданими доказами обставин адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП стосовно водія ОСОБА_1 , які мали місце в дійсності і були об'єктивно зафіксовані відповідними відео записами з камер поліцейських, суд вважає необхідним зазначити наступне.
15.12.2024 року о 10.25 год. до автомобілю ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого був водій ОСОБА_1 , підійшли поліцейські і діючи в межах своїх службових повноважень заявили водію про свою оцінку стану водія, назвавши суб'єктино визначені ним ознаки стану алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) та запропонували водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгер Alkotest 4510. Водій ОСОБА_1 о 10.53 год. заявив про свою згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що і було зафіксовано на відео камеру поліцейського. Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатом огляду є негативна проба, 0.00 проміле.
В подальшому водію ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до КНП ХОР «ОКНЛ» для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Зазначив, що чекає командира, оскільки перебуває на військовій службі. По приїзду командира, останній супроводжував ОСОБА_1 до КНП ХОР «ОКНЛ».
15.12.2024 року о 13.30 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд в КНП ХОР «ОКНЛ» Згідно виписки №1253 із медичної карти амбулаторного хворого у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння не виявлено, тверезий.
За оцінкою дослідженого під час судового розгляду суд приходить до переконання, що об'єктивно зафіксована на заявлену уповноваженою посадовою особою - поліцейським законну вимогу - пройти особою яка керує транспортним засобом і в якого поліцейським, хоча і суб'єктивно виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, огляд на місці та медогляд в спеціально визначеному медичному закладі, фактична поведінка водія ОСОБА_1 - на думку суду не свідчить про відмову водія на вимогу поліцейського від проходження медогляду в спеціалізованому медзакладі.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №196893 від 15.12.2024 вбачається, що ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що наркотичні засоби не вживав, від обстеження у медзакладі не відмовляється, бажає пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння.
За таких обставин у працівників поліції не було підстав відмовити в проходженні ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння, що останніми зроблено і було.
Формальне складання протоколу про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння при заявленій згоді ОСОБА_1 - не свідчить про відмову особи від проходження такого огляду, а може свідчити тільки про упередженість в питанні складання і оформлення протоколу, що за відсутності у особи забезпечення правовою допомогою дотримання працівниками патрульної поліції сприяння захисту особі, яка притягується до адміністративної відповідльності.
Суд розглядаючи це провадження, вважає за необхідне зазначити, що, незважаючи на те, що КУпАП не містить у якості окремої загальної засади принципу сприяння захисту (favor defensionis), однак він втілений у низці законодавчо визнаних загальних засад, таких як верховенство права, змагальність, презумпція невинуватості та забезпечення права на захист і має застосовуватися, серед іншого, у тих випадках, коли судом вирішуються питання відповідальності особи а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Переконливих доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суду не було надано.
Згідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Суд зобов'язаний всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини справи і давати їх правильну правову оцінку. Постанова суду про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, за цим стандартом доказування, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. - суд вважає не доведена.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
За таких обставин в діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, і як наслідок складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки судом, на підставі ретельно досліджених під час судового розгляду доказів, складу правопорушення в його діях - не встановлено.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
За наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, перевірки і оцінки наданих доказів, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 33-38, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.247, ст. 276, ст. 283-285 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №196893 від 15.12.2024) стосовно ОСОБА_1 - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.
Суддя: В.Г. Черняк