Рішення від 12.02.2025 по справі 624/1151/24

Справа № 624/1151/24

№ провадження 2/624/78/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кегичівки, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №43371 від 14.08.2021 в розмірі 16950 грн, з яких 3000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 13950 грн - прострочена заборгованість за процентами.

Позовна заява обгрунтована тим, що 17.02.2022 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу №02-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 до договору факторингу №02-17/02/2022, ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Кредитний договір був укладений між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 14.08.2021 за №43371 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором на таких умовах: сума виданого кредиту: 3000,00 гривень, дата надання кредиту: 14.08.2021, строк кредиту: 30 днів, валюта кредиту: гривня, стандартна процентна ставка - 2,5% в день або 912,5% річних. На виконання договору товариством 14.08.2021 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 3000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Відповідач свої договірні зобов'язання не виконав та станом на 25.06.2024 має заборгованість, загальний розмір якої становить 16950,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 3000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 13950,00 грн. Позивачем на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 23.12.2024 було відкрито провадження, позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.

20.01.2025 представник позивача подав заяву про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення. Повідомив, що не має можливості сплатити заборгованість у зв'язку з тяжким матеріальним становищем. Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10500 грн заперечує, вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки заявлений розмір витрат є завищеним.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Матеріалами справи встановлено, що 14.08.2021 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 був укладений договір № 43371 про надання фінансового кредиту. Договір був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом.

Згідно з пунктами 1.1. - 1.5. Кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 12.09.2021. Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. За використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту клієнт зобов'язаний сплатити товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту.

Відповідно до пунктів 2.1.-2.4. Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору. Сума кредиту, комісія за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штаф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений договором. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки. При надходженні до товариства коштів для виконання зобов'язань клієнта товариство направляє такі кошти на погашення заборгованості в наступній послідовності: 1) у першу чергу сплачуються проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачується комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту; 3) у третю чергу здійснюється повернення суми кредиту. У разі виникнення простроченої заборгованості за договором грошові кошти клієнта направляються в такій черговості: в першу чергу сплачується пеня за прострочення, в другу чергу оплачуються відсотки за користування кредитом, у третю чергу сплачується комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту, в четверту чергу повертається сума кредиту.

У додатку №1 до цього договору визначений графік розрахунків та загальної вартості кредиту, який підписаний ОСОБА_1 .

Відповідно до цього графіку кредит виданий на строк 30 днів з 14.08.2021 по 12.09.2021 на суму кредиту 3000 грн зі сплатою процентів 2250 грн та комісії 450 грн, реальна річна процентна ставка становить 322341 грн, загальна вартість кредиту 5700 грн.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, акцептування ОСОБА_1 договору № 43371 від 14.08.2021 здійснювалося в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора KL1210 відправленого 14.08.2021 на зазначений номер телефону.

Відповідно до довідки ТОВ «Платежі онлайн» № 3810/05 від 21.05.2024, була успішно проведена транзакція №32892-03228-98683 в розмірі 3000 грн, 2021.08.14 о 08:52:05 годині, номер платіжної картки НОМЕР_1 , емітент платіжної картки ПриватБанк, видача кредита № НОМЕР_2 .

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором заборгованість ОСОБА_1 за період 14.08.2021 - 25.06.2024 складає 16950 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3000 грн, прострочена заборгованість за процентами - 13950 грн.

Відповідно до п. 3.1.4. Кредитного договору, товариство має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним договором третій особі, в зв'язку, з чим відбудеться заміна сторони - кредитодавця за цим договором.

Між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» 17.02.2022 укладено договір факторингу №02-17/02/2022.

Відповідно до умов договору факторингу, у відповідності до ст. 1078 ЦК України, предметом даного договору є право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). На умовах даного договору та керуючись ст. 1077 ЦК України фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників (додатку № 1 до цього Договору) (п. 1.1., п 1.2. Договору). У відповідності до умов цього договору клієнт передає (відступає) фактору права вимоги до боржників, які виникли у клієнта внаслідок невиконання боржниками умов кредитних договорів, та які входять до портфелю заборгованості (п.6.1. Договору). Права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами цього договору. В разі невиконання виконання фактором вимог п.7.2 договору, договір вважається неукладеним, при цьому в разі невиконання фактором зобов'язання, щодо сплати другої частини ціни продажу, договір вважається неукладеним, а клієнт повертає фактору першу частину ціни продажу, сплачену відповідно до п. 7.2. Договору (п.6.2.3. Договору). В якості ціни за придбання (відступлення) прав вимоги, фактор сплачує клієнту плату (ціна продажу) в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 507721,66 грн без ПДВ. Фактор здійснює оплату клієнту шляхом: перерахування суми, що вказана в п. 7.1 цього Договору, на вказаний у реквізитах до цього Договору рахунок, двома платежами: 253860,83 грн - протягом 5 робочих днів з дати підписання цього договору, 253860,83 грн - протягом 20 робочих днів з дати підписання сторонами цього договору (п.п.7.1., 7.2. Договору).

Згідно з платіжним дорученням №3669 від 21.02.2022, платіжною інструкцією №3877 від 12.10.2022 ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» сплатило на рахунок ТОВ «ФК «Авіра Груп» кошти на оплату договору факторингу №02-17/02/2022 від 17.02.2022 в загальній сумі 507721,66 грн.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу значиться інформація щодо боржника ОСОБА_1 , кредитний договір № 43371 , заборгованість в розмірі 16950 грн.

Позивачем 22.05.2024 було направлено боржнику вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до ч.1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач позов визнав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому підстав для відмови у його прийнятті судом не вбачається.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої платіжної інструкції №32679 від 05.11.2024, позивач за подання даного позову до суду, відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

Враховуючи, визнання відповідачем позову, положення ст.ст. 141, 142 ЦПК України, сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача та поверненню з державного бюджету в рівних частинах по 1211,20 грн.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено таке.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано наступні документи: копію довіреності, копію договору про надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію акта про отримання правової допомоги, рахунком, копію платіжної інструкції №34257 від 14.01.2025.

З акту наданої правової допомоги, судом встановлено, що адвокатом всього витрачено 5 годин роботи, вартість наданої правничої допомоги адвокатом оцінена у 10500 грн. Так адвокатом витрачено 1 годину на зустріч та консультацію щодо перспектив судового врегулювання заборгованості та оцінена у 2000 грн. На складання та подання до суду позовної заяви адвокатом витрачено 2,5 години, що коштує 5000 грн. На інші клопотання, заяви до суду, складання процесуальних документів, моніторинг ЄДРСР щодо процесу статусу судової справи витрачено 1,5 години, вартість - 3000 грн. На канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500 грн.

Отже, враховуючи заперечення відповідача щодо заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, принцип співмірності та розумності судових витрат, зважаючи на характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, суд доходить висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача» з 10500 грн до 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 142, 206, 259, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» (місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором № 43371 від 14.08.2021 в розмірі 16950 (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 1211 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» з державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору за платіжною інструкцією №32679 від 05.11.2024 в розмірі 1211 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу», місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158.

Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, довіреність від 29.12.2023, довіреність від 30.12.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КС №8096/10 від 18.07.2019, адреса 08157, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, пр-т Героїв Небесної Сотні, 26/9.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: в АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.В. Богачова

Попередній документ
125096817
Наступний документ
125096819
Інформація про рішення:
№ рішення: 125096818
№ справи: 624/1151/24
Дата рішення: 12.02.2025
Дата публікації: 13.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кегичівський районний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.03.2025)
Дата надходження: 19.12.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
21.01.2025 13:30 Кегичівський районний суд Харківської області
12.02.2025 09:00 Кегичівський районний суд Харківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОГАЧОВА ТЕТЯНА ВАЛЕНТИНІВНА
суддя-доповідач:
БОГАЧОВА ТЕТЯНА ВАЛЕНТИНІВНА
відповідач:
Данілов Павло Павлович
позивач:
ТОВ «ФК" КЕШ ТУ ГОУ»
представник позивача:
Пархомчук Сергій Валерійович