Справа № 127/39446/24
Провадження № 2/127/5830/24
(заочне)
11 лютого 2025 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до Вінницького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 575724 від 23.01.2023 в розмірі 89 200 грн. 00 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного електронного договору № 575724 про надання споживчого кредиту від 23.01.2023 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» відповідач отримав кредит в сумі 10 000 грн. 00 коп. загальним строком на 420 днів з 23.01.2023року та зі сплатою відсотків за користування кредитом. У зв'язку з невиконанням узятих на себе зобов'язань перед первісним кредитором утворилась заборгованість в сумі 89 200 грн, яку ТОВ «Селфі Кредит» за договором факторингу № 01022024 від 01.02.2024 року відступило для ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Право вимоги на указану суму за договором № 575724 позивач набув 01.02.2024 року. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем узятих на себе зобов'язань у встановленому договором порядку та строки, станом на день звернення до суду ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 89 200 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача.
Ухвалою судді від 19.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
10.01.2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача, в якому просив задовольнити позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечив. Розгляд справи проводити з відсутності представника позивача.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою та адресою, вказаною в позовній заяві.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України - суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням приписів статті 280 ЦПК України суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.
Згідно з вимогами частини другої статті 247 ЦПК України - фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
відповідно до укладеного електронного договору № 575724 про надання споживчого кредиту від 23.01.2023 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» відповідач отримав кредит в сумі 10 000 грн. 00 коп. загальним строком на 420 днів з 23.01.2023року та зі сплатою відсотків за користування кредитом. У зв'язку з невиконанням узятих на себе зобов'язань перед первісним кредитором утворилась заборгованість в сумі 89 200 грн, яку ТОВ «Селфі Кредит» за договором факторингу № 01022024 від 01.02.2024 року відступило для ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Право вимоги на указану суму за договором № 575724 позивач набув 01.02.2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 01022024 від 01.02.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 575724 від 21.01.2024 становить в сумі 89 200 грн. 00 коп., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту 10 000 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками 79 200 грн. 00 коп.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номер телефону, адреса електронної пошти), які до того ж відповідають даним зазначеним відповідачем в клопотанні про призначення експертизи, були використані неправомірно для укладення кредитного договору від її імені, ним до суду не надано. Також слід звернути увагу на те, що відповідач до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій не зверталася, як і не оскаржувала правомірність укладеного договору.
Враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до своїх рахунків, і вона мала можливість представити суду виписку з своїх рахунків на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору, однак доказів на спростування заявлених позовних вимог в частині укладення договору та отримання кредитних коштів, суду не надала.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених у справі обставин, суд вважає, що відповідач, отримавши обумовлену у кредитному договорі суму, належним чином не виконала взяті на себе кредитні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підтверджується письмовими доказами та підлягає стягненню з позичальника на користь банку.
Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подала
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача стягуються судові витрати в розмірі сплаченого судового збору 2422 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 204, 207, 526, 530, 536, 625, 628, 629, 639, 1048, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 575724 від 21.01.2024 становить в сумі 89 200 грн. 00 коп. ( вісімдесят дев'ять тисяч двісті гривень 00 копійок), в тому числі: заборгованість за тілом кредиту 10 000 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками 79 200 грн. 00 коп., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір в сумі 2 422 гривень 40 копійок (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок).
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідач, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники судового розгляду:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль Стоцького, 1, 28 корпус, м.Львів, ЄДРПОУ 35234236;
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: