Справа № 216/3110/24
провадження 2-о/216/25/25
іменем України
06 лютого 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Цимбалістенко О.В.,
присяжних: Аламахи М.І.,Чернеш Н.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Дячук К.Г.,
заявника: ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
представника особи стосовно якої розглядається справа: Галач Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку окремого провадження матеріали справи за заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, заінтересована особа - виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, -
ОСОБА_1 , який діє в інтересах особи з інвалідністю ОСОБА_3 (далі заявник) звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою, відповідно до змісту якої просить суд визнати недієздатною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над нею опіку та призначити її опікуном ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2024 року заява прийнята до розгляду, у справі №216/3110/24 відкрито провадження з призначенням судового розгляду.
Одночасно представник заявника разом з заявою подав клопотання в якому просив призначити судово-психіатричну експертизу психічного стану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Окрім того представником заявника в судовому засіданні було заявлено клопотання про витребування з КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР (вул Дишинського, буд. 27, м. Кривий Ріг):
- медичних карток ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник заявника та заявник клопотання підтримали.
В судовому засіданні адвокат особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною клопотання підтримала, не заперечувала щодо витребування медичних карток.
Щодо призначення експертизи.
Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, враховуючи необхідність отримання висновку судово-психіатричної експертизи, дійшов висновку про задоволення клопотання про призначення експертизи, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, положенням ч. 1ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно ст. 105 ЦПК України призначення експертизи є обов'язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
Відповідно до положень ч. 1ст. 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про психіатричну допомогу» судово-психіатрична експертиза в адміністративних, цивільних справах, у кримінальному провадженні призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом.
Згідно Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.05.2018 № 865, предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Відповідно до положень ч. 1 ст.39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 . Тому, для встановлення усіх обставин у справі необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а відтак у справі слід призначити судово-психіатричну експертизу.
Національне законодавство з урахуванням практики Європейського суду з прав людини встановлює обов'язок суду щодо сприяння учасникам судового процесу в реалізації їх права на здобуття доказів у справі зокрема шляхом забезпечення можливості належним чином приймати участь у судовому провадженні. Таке право сторін становить складову частину права на справедливий суд в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та є непорушним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з'ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Згідно з п. 4ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Таким чином, з огляду на предмет та підстави зави, суд вважає, що проведення судово-психіатричної експертизи допоможе всебічно з'ясувати обставини у справі.
Відповідно до ч. 3ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обираються сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Суд з урахуванням обставин справи вважає доцільним доручити проведення судово-психіатричної експертизи Дніпровській філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України».
Згідно зіст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою, якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Відповідно до ч. 2ст. 299 ЦПК України встановлюється, що судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
Таким чином, суд вважає за доцільне покласти обов'язок з оплати проведення судово-психіатричної експертизи на державу.
Частиною 1статті 104 ЦПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про задоволення клопотання представника заявника про призначення у справі судово-психіатричної експертизи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Оскільки для проведення експертизи необхідний значний проміжок часу, а також враховуючи те, що експертиза буде проводитися також на підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.
Щодо клопотання про витребування.
Відповідно до частини 1 статті 263 ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК України).
Частиною 3 статті 2 ЦПК України визначено, що однією з основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін.
Положення частини 1 статті 81 ЦПК Українивизначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 5 статті 81 ЦПК України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Частинами 1, 2статті 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Водночас, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (частини 1-3 статті 84 ЦПК України).
Слід звернути увагу на те, що приписи статті 84 ЦПК України не обмежують суд в праві витребувати необхідні для розгляду справи докази колом учасникiв даного судового процесу, тобто суд наділений правом витребувати такі докази також від iнших підприємств, установ та організацій, державних та інших органів чи посадових осіб, незалежно від їх участі у справі.
Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне клопотання представника заявника задовольнити та в порядку статті 84 ЦПК України витребувати з КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР (вул Дишинського, буд. 27, м. Кривий Ріг):
- медичні картки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст.84,103,104,108,109,252,253,260,261,298,299,353,354 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника заявника ОСОБА_2 ,про призначення судово-психіатричної експертизи задовольнити.
Призначити у справі №216/3110/24 амбулаторну судово-психіатричну експертизу проведення якої доручити експертам Дніпровської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» (49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Алексєєнко Надії, будинок 84).
На вирішення експерту поставити питання:
- чи хворіє ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на психічну хворобу?
- чи здатна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в наслідок наявного захворювання усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними?
Витрати, пов'язані з проведенням експертизи покласти на державу.
Надати експерту для проведення експертизи матеріали справи № 216/3110/24.
Попередити експерта про кримінальну відповідальність передбачену статтями 384,385 Кримінального кодексу України.
Роз'яснити сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, зокрема про те, що у разі ухилення учасника справи, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також, яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у справі № 216/3110/24 зупинити на час проведення експертизи.
Копію ухвали та медичну документацію, направити на виконання до Дніпровської філії Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» (49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Алексєєнко Надії, будинок 84).
Клопотання представника Сагайдака Д.С. про витребування медичних карток -задовольнити
В порядку статті 84 ЦПК України витребувати з КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР (вул Дишинського, буд. 27, м. Кривий Ріг):
- медичні картки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувані медичні картки направити до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Великого Кобзаря, 12).
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.В. Цимбалістенко
Присяжні: Н.Ю. Чернеш
М.І. Аламаха