Справа № 192/302/25
Провадження № 2/192/513/25
12 лютого 2025 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н. О., ознайомившись в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського)району Дніпропетровської області з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
04 лютого 2025 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява про стягнення заборгованості, яка підписана представником позивача - Топчій Д. А., яка діє на підставі довіреності від 01 січня 2025 року.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 3 ст. 58 ЦПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідно до ч. 1 ст. 60 цього Кодексу представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Статтею 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
Суддею встановлено, що позовна заява від імені позивача підписана представником Топчій Д. А., яка діє на підставі довіреності від 01 січня 2025 року.
Однак, в довіреності не зазначено підставу її видачі, відповідно до положень ЦК України, а тому суддя не має можливості з'ясувати обсяг повноважень представника під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки до позову не додано навіть доказів, які свідчать про те, що вказаний представник є працівником позивача.
У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім'я одного з працівників довіреності.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Суддя зазначає, що незалежно від того, чи є справа складною або малозначною, представляти юридичну особу в суді має право виключно адвокат або працівник юридичної особи з наданням до суду документів, які підтверджують його повноваження у відповідності до вимог ЦК України, які підтверджують факт того, що представник є працівником такої юридичної особи або адвокатом.
Вказана позиція суду узгоджується з наведеною позицією ВС у справі № 303/4297/20.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки на підтвердження своїх повноважень особа, яка підписала позов додала до позову лише копію довіреності, згідно якої позивач уповноважив Топчій Д. А. представляти його інтереси, а доказів того, що вказана особа є адвокатом або керівником, членом виконавчого органу, іншою особою, уповноваженою діяти від імені позивача відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), а також що Топчій Д. А. займає будь-яку посаду в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» - суду не надано та в довіреності не зазначено, тому позовна заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185,274, 260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -вважати не поданою і повернути.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 12 лютого 2025 року.
Суддя Н. О. Щербина