Іменем України
12 лютого 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1037/24
Господарський суд Чернігівської області у складі Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Вокс Лекс»,
код ЄДРПОУ 43275990, вул. Степана Олійника, 9, оф. 105, м. Київ, 02068
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Предмет спору: про стягнення 37 937,96 грн,
не викликались,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Вокс Лекс» через підсистему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якому позивач просить стягнути з відповідача 37 937,96 грн, з яких 22 099,37 грн заборгованості за надані послуги, 7247,84 грн інфляційних втрат та 8590,75 грн - 15% річних.
Процесуальні дії у справі.
У зв'язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 11.11.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Також ухвалою від 02.12.2024 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:
- відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;
- позивачу - п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;
- відповідачу - п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.
Відповідно до поштового повідомлення про вручення ухвалу суду від 02.12.2024 відповідач отримав 05.12.2024, а отже останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 20.12.2024.
Згідно з ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №КОМ 83-19/15 від 01.06.2021, укладеного з ТОВ «е-Кард ЮА» (найменування якого з 27.04.2024 змінено на ТОВ «І Інвест 2019»), в частині сплати коштів за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 22 099,37 грн. На підставі договору №112-41 від 30.07.2024 про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «е-Кард ЮА» та позивачем, останній отримав право вимагати від відповідача виконання усіх зобов'язань за договором №КОМ 83-19/15 від 01.06.2021.
Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
01.06.2021 між ТОВ «е-Кард ЮА» (найменування якого з 27.04.2024 змінено на ТОВ «І Інвест 2019») (далі - Комісіонер) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Комітент) укладено Договір № КОМ 83-19/15 (далі - Договір від 01.06.2021).
За умовами п. 1.1, 1.3 Договору від 01.06.2021 Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок Комітента, організувати придбання Комітентом в E100 Baltia OЬ, Nordic Sales OЬ, AS VIADA Baltija, E100 Power Max Sp. z.o.o., E100 International Trade Sp. z.o.o., UAB «Europiniш korteliш servisas», SIA E100 LV, E100 LT, Baltia Trading Company OЬ та в інших учасників системи Е100 товарів та послуг в мережі станцій системи E100, з використанням карток, для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів комітента за межами митної території України. Також у рамках цього Договору Комісіонер має право надавати Комітенту послуги самостійно
Комісіонер також зобов'язується за дорученням Комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок Комітента, організувати придбання Комітентом в системі Е100 Web-послуги. У рамках цього Договору Комісіонер має право надавати Комітенту Web-послуги самостійно.
Сторони за взаємною згодою погодили, що даний Договір містить елементи різних договорів та є змішаним відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Згідно з п. 1.4 Договору від 01.06.2021 умови про товари та/або послуги, їх ціна, строк оплати вказуються сторонами в додатках (специфікаціях) до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 2.2 Договору від 01.06.2021 для забезпечення виконання умов цього Договору та отримання Комітентом товарів та послуг, Комісіонер видає та/або активує наявні в Комітента картки в порядку, передбаченому Правилами.
Право власності на товари та послуги переходить безпосередньо від учасника системи Е100 до Комітента в момент отримання товарів та послуг. Комісіонер здійснює посередницькі послуги (п. 2.4. Договору від 01.06.2021).
За умовами п. 2.7, 2.8 Договору від 01.06.2021 протягом розрахункового періоду Комісіонер організовує процес обліку та обробки здійснених комітентом угод у мережі станцій з використанням карток.
По завершенні розрахункового періоду, Комісіонер відправляє на електронну адресу Комітента вказану в цьому Договорі наступні документи: специфікацію; звіт комісіонера; видаткову накладну; акт прийому-передачі товарів; акт наданих послуг та рахунок на оплату з деталізованими розшифруваннями (де зазначені номери карток за якими здійснювались угоди, дати угод, назви станцій на яких здійснені угоди; кількість отриманих товарів та послуг), та за наявності додаткові документи, що підтверджують понесені Комісіонером витрати для забезпечення отримання комісіонером товарів та / або послуг.
Сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за Договором, у тому числі звітів комісіонера, рахунків на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому - передачі товару, актів прийому - передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за даним Договором та застосовуються в бухгалтерському обліку, в електронній формі. Також в електронному вигляді можуть підписуватись додаткові угоди до Договору.
Первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали.
Пунктами 3.1, 3.2 Договору від 01.06.2021 визначено, що розрахунки здійснюються в національній валюті України гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Комісіонера, на умовах відстрочки платежу, при цьому, Комітент може здійснювати передоплату.
Оплата вартості товарів та/або послуг, Web-послуг, отриманих Комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених витрат комісіонера, пов'язаних з виконанням цього Договору, здійснюється на підставі рахунку на оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 календарних днів з моменту видачі Комісіонером рахунку на оплату.
Комісіонер виконує свої зобов'язання за цим Договором за винагороду в розмірі 0,5% від вартості придбаних комітентом товарів та/або послуг, у тому числі сервісних зборів та Web-послуг. У розмір комісії не включено: вартість за користування картками; вартість користування електронними терміналами на АЗС в мережі станцій (п. 3.11 Договору від 01.06.2021).
Відповідно до п. 4.3.1, 4.3.3, 4.3.8. Договору від 01.06.2021 Комітент зобов'язаний: оплатити всі отримані товари та послуги за цим Договором; своєчасно оплатити Комісіонеру комісійну винагороду; своєчасно та в повному обсязі відшкодувати вартість понесених Комісіонером витрат, пов'язаних з виконанням цього Договору.
Комітент протягом 10 робочих дів з дня отримання, зобов'язаний підписати та повернути Комісіонеру документи, вказані в п. 4.1.3 цього Договору, зокрема: специфікацію; рахунки на оплату з деталізованими розшифруваннями; видаткові накладні; акти прийому-передачі товарів; звіти комісіонера; акти наданих послуг; при наявності, додаткові документи, що підтверджують понесені комісіонером витрати в рамках виконання цього Договору; акти звіти взаєморозрахунків.
У п. 4.3.9 Договору від 01.06.2021 сторони встановили, якщо після спливу терміну, вказаного в п. 4.3.8. цього Договору, Комітент не поверне підписаними оригінали документів, вказані в п. 4.1.3. та не висуне письмові заперечення, не надасть доказів їх некоректності, документи вважаються вірними, прийнятими Комітентом, який згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг).
Сторони також погодили, що для цілей цього Договору дата отримання Комітентом документів, вказаних у п. 4.1.3. Договору, при їх направленні засобами електронного зв'язку / за допомогою електронного документообігу, вважається такою, що збігається з датою відправки цих документів Комісіонером.
Пунктом 6.2 Договору від 01.06.2021 передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Комітентом свого обов'язку з оплати товарів та послуг на підставі рахунків на оплату, у встановлені даним договором строки, Комітент зобов'язаний сплатити суму боргу згідно рахунку на оплату з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15 % річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.
Договір набуває чинності з моменту підписання та укладений на невизначений строк (п. 8.1 Договору від 01.06.2021).
Відповідно до п. 9.2 Договору від 01.06.2021 будь-яка кореспонденція (інформація) між сторонами в рамках цього договору, буде передаватися сторонами на адреси для листування, електронні адреси та номери телефонів/факсів, що зазначені в договорі або листі про зміну адреси, або вручатися під розписку уповноваженому представникові іншої сторони.
На підставі акта прийому-передачі від 01.06.2021 ТОВ «е-Кард ЮА» (ТОВ «І ІНВЕСТ 2019») передало, а відповідач прийняв у тимчасове користування ідентифікаційні пластикові карти Е100, які є власністю ТОВ «е-Кард ЮА» (ТОВ «І Інвест 2019») у кількості 24 шт. згідно з наведеним переліком.
У заяві від 01.06.2021 відповідач просив активувати картки, видані відповідно до акта прийому-передачі від 01.06.2021, для їх використання в рамках Договору від 01.06.2021.
На виконання умов Договору від 01.06.2021 ТОВ «е-Кард ЮА» (ТОВ «І Інвест 2019») надавало відповідачу товари та послуги та виставляло відповідачу рахунки на оплату з актами прийому-передачі послуг, деталізаціями та видатковими накладними на товар, а саме:
- рахунки на оплату від 15.01.2022: №57313/1 на суму 4346,94 грн, №57313/2 на суму 4470,84 грн, №58076 на суму 544,00 грн, №59702 на суму 44,09 грн; видаткову накладну №57313 від 15.01.2022 на суму 4346,94 грн; акт прийому-передачі товарів №57313 від 15.01.2022 на суму 4346,94 грн; акти прийому-передачі послуг від 15.01.2022: №57313 на суму 4470,84 грн, №58076 на суму 544,00 грн, №59702 на суму 44,09 грн; деталізації №57313, №58706; звіт посередника від 15.01.2022, відповідно до якого загальна вартість отриманих Клієнтом товарів та послуг за період з 01.01.2022 по 15.01.2022 становить 9361,78 грн, комісійна винагорода - 44,09 грн;
- рахунки на оплату від 31.01.2022: №60572/1 на суму 22 674,34 грн, №60572/2 на суму 7147,31 грн, №61776 на суму 847,36 грн, №63772 на суму 149,11 грн; видаткову накладну №60572 від 31.01.2022 на суму 22 674,34 грн; акт прийому-передачі товарів №60572 від 31.01.2022 на суму 22 674,34 грн; акти прийому-передачі послуг від 31.01.2022: №60572 на суму 7147,32 грн, №61776 на суму 847,36 грн; №663772 на суму 149,11 грн; деталізації №60572, №61776; звіт посередника від 31.01.2022, відповідно до якого загальна вартість отриманих Клієнтом товарів та послуг за період з 16.01.2022 по 31.01.2022 становить 30 669,01 грн, комісійна винагорода - 149,11 грн;
- рахунки на оплату від 15.02.2022: №65008/1 на суму 13 723,98 грн, №65008/2 на суму 7743,97 грн, №66355 на суму 974,85 грн, №68076 на суму 107,34 грн; видаткову накладну №65008 від 15.02.2022 на суму 13 723,98 грн; акт прийому-передачі товарів №65008 від 15.02.2022 на суму 13 723,98 грн; акти прийому-передачі послуг від 15.02.2022: №65008 на суму 7743,97 грн, №66355 на суму 974,85 грн; №68076 на суму 107,34 грн; деталізації №65008, №66355; звіт посередника від 15.02.2022, відповідно до якого загальна вартість отриманих Клієнтом товарів та послуг за період з 01.02.2022 по 15.02.2022 становить 22442,80 грн, комісійна винагорода - 107,34 грн;
- рахунки на оплату від 28.02.2022: №69123/1 на суму 11 566,82 грн, №69123/2 на суму 5510,02 грн, №70628 на суму 798,67 грн, №72144 на суму 85,38 грн; видаткову накладну №69123 від 28.02.2022 на суму 11 566,82 грн; акт прийому-передачі товарів №69123 від 28.02.2022 на суму 11 566,82 грн; акти прийому-передачі послуг від 28.02.2022: №69123 на суму 5510,02 грн, №70628 на суму 798,67 грн; №72144 на суму 85,38 грн; деталізації №69123, №70628; звіт посередника від 28.02.2022, відповідно до якого загальна вартість отриманих Клієнтом товарів та послуг за період з 16.02.2022 по 28.02.2022 становить 17 875,51 грн, комісійна винагорода - 85,38 грн.
Усього загальна вартість отриманих відповідачем за Договором від 01.06.2021 товарів та послуг становить 80 735,02 грн.
Вказані документи були надіслані відповідачу за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу «Вчасно», а саме: рахунки від 15.01.2022 - 21.01.2022; від 31.01.2022 - 09.02.2022; від 15.02.2022 - 24.02.2022; від 28.02.2022 - 16.03.2022.
Зазначених видаткових накладних, актів та звітів відповідач не підписав, проте будь-яких заперечень щодо цих документів та нарахованих сум не надав.
12.01.2022 ТОВ «е-Кард ЮА» (ТОВ «І Інвест 2019») та позивач підписали акт звірки взаєморозрахунків за грудень 2021 року, відповідно до якого заборгованість останнього за Договором від 01.06.2021 становить 19 638,60 грн.
У період з 10.01.2022 по 17.02.2022 відповідач частково оплатив вартість отриманих ним товарів та послуг у розмірі 78 274,25 грн, а отже заборгованість перед ТОВ «е-Кард ЮА» (ТОВ «І Інвест 2019») становила 22 099,37 грн.
30.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «І Інвест 2019» (далі - Первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Вокс Лекс» (далі - Новий кредитор) уклали договір № 112-41 про відступлення права вимоги (далі - Договір від 30.07.2024).
Згідно з п. 1.1 Договору від 30.07.2024 Первісний кредитор передає належні йому права вимоги згідно з Договором № КОМ 83-19/15 від 01.06.2021 (далі - Основний Договір), укладеним між ТОВ «І Інвест 2019» (найменування Товариства до 27 квітня 2024 року ТОВ «е-Кард ЮА») та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Боржник), а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору за Основним Договором.
Відповідно до п. 1.2-1.3 Договору від 30.07.2024 за цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором.
Сума заборгованості Боржника перед Первісним кредитором складає 22 099,37 грн, яка після підписання цього Договору стане зобов'язанням Боржника перед Новим Кредитором.
За умовами п. 2.1, 2.2 Договору від 30.07.2024 за відступлення права вимоги за цим Договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору компенсацію в розмірі 22 099,37 грн на умовах відстрочення платежу, у строк до 31 грудня 2025 року. Первісний кредитор зобов'язується до « 05» серпня 2024 року передати Новому кредитору оригінали всіх документів, в тому числі, але не виключно: Основний Договір з Боржником, первинні бухгалтерські документи, які стосуються Основного договору.
Доказів сплати позивачу спірних коштів відповідач суду не надав.
Оцінка суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зі змісту укладеного між сторонами договору №КОМ 83-19/15 вбачається, що він за своєю правовою природою є змішаним договором та містить в собі елементи договору комісії.
За приписами ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (ч. 1 ст. 1013 ЦК України).
Відповідно до ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.
Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.
Частиною 1 ст. 1023 ЦК України передбачено, що комітент зобов'язаний:
1) прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії;
2) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановив суд, на виконання умов Договору від 01.06.2021 ТОВ «е-Кард ЮА» (ТОВ «І Інвест 2019») у період з 01.01.2022 по 28.02.2022 надало відповідачу товари та послуги на загальну суму 80 735,02 грн, на підтвердження чого надав видаткові накладні, акти прийому-передачі товарів та послуг, звіти посередника, які разом з рахунками на оплату були надіслані відповідачу за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу «Вчасно».
Відповідач вказаних актів, видаткових накладних та звітів не підписав, проте будь-яких заперечень щодо цих документів та нарахованих сум не надав, а відтак відповідно до п. 4.3.9 Договору від 01.06.2021 зазначені документи вважаються прийнятими, а відповідач згоден з вказаною у них інформацією.
Крім того, станом на 31.12.2021 у відповідача перед позивачем існував борг за Договором від 01.06.2021 у розмірі 19 638,60 грн, що підтверджується підписаним сторонами договору актом звірки взаєморозрахунків.
Відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання зі сплати наданих йому послуг та товарів, а непогашеною залишилась заборгованість у розмірі 22 099,37 грн, а саме: частково за рахунком №65008/2 від 15.02.2022 у розмірі 3 056,29 грн та повністю за рахунками від 15.02.2022: №66355 на суму 974,85 грн, №68076 на суму 107,34 грн; від 28.02.2022 №69123/1 на суму 11 566,82 грн, №69123/2 на суму 5510,02 грн, №70628 на суму 798,67 грн, №72144 на суму 85,38 грн.
При цьому суд останнім днем для сплати коштів за рахунками від 15.02.2022 є 11.03.2022, а за рахунками від 28.02.2022 - 31.03.2022.
Надалі між ТОВ «І Інвест 2019» та позивачем був укладений договір № 112-41 про відступлення права вимоги від 30.07.2024 (далі - Договір від 30.07.2024), відповідно до якого останній отримав право вимогами від відповідача належного виконання всіх зобов'язань за Договором від 01.06.2021.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) таке зобов'язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Статтею 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору, і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, що був врахований у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 405/20/15-ц.
Доказів сплати спірних коштів ані ТОВ «І Інвест 2019», ані позивачу відповідач суду не надав.
Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не сплатив вартість наданих йому послуг та товару у встановлений у Договорі від 01.06.2021 строк у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 22 099,37 грн, право вимоги якої перейшло до позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 22 099,37 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
Позивач також просить стягнути з відповідача 8590,75 грн - 15% річних за період з 12.03.2022 по 29.10.2024 та 7247,84 грн інфляційних втрат за період з березня 2022 року по вересень 2024 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
У п. 6.2 Договору від 01.06.2021 сторони встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем свого обов'язку з оплати товарів та послуг на підставі рахунків на оплату, у встановлені даним договором строки, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15 % річних від простроченої суми за весь період прострочення.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку 15% річних та інфляційних втрат, заявлених до стягнення позивачем, дійшов висновку про їх правомірне нарахування, а відтак позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача.
У позовній заяві позивач зазначив про подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Вокс Лекс» (код ЄДРПОУ 43275990, вул. Степана Олійника, 9, оф. 105, м. Київ, 02068) 22 099,37 грн заборгованості за надані послуги, 7247,84 грн інфляційних втрат, 8590,75 грн - 15% річних та 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун