Справа № 202/11041/23
Провадження № 2/202/74/2025
Іменем України
29 січня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Мачуського О.М.
за участю секретаря судового засідання - Стороженко Є.О., Карасьової Г.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Черкавського Ю.С.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Управління-Служба у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною, шляхом визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею,-
12 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Управління-Служба у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною, шляхом визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що сторони мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання між сторонами шлюбу, дитина залишилась проживати з матір'ю. Позивач зазначає, що він бажає займатись вихованням дитини та спілкуватись з нею, однак мати доньки - відповідач ОСОБА_1 чинить йому перешкоди. Між сторонами не досягнуто порозуміння щодо способу участі батька у вихованні доньки, тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.
З урахуванням наведеного, позивач просить усунути перешкоди батьку ОСОБА_1 у спілкуванні з неповнолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом визначення способу участі батька у вихованні дитини та графіку періодичних побачень з дитиною, а саме: у другу та четверту суботу місяця з 10:00 год. до 20:00 год. без присутності матері та будь-кого з членів її сім'ї та родичів відповідача, зобов'язавши останню передавати дитину біля будинку за місцем її проживання; у першу суботу після дня народження дитини протягом цілого дня (8 годин) без присутності матері та родичів відповідача; в літній період не менше ніж на один місяць за попередньою домовленістю з матір'ю дитини; у період новорічних свят на один тиждень за попередньою домовленістю з матір'ю дитини; необмежене спілкування з дитиною особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між позивачем та дитиною; заборонити матері без відома батька вивозити дитину за межі місця реєстрації та проживання дитини.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2023 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
21 серпня 2023 року відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що не заперечує проти спілкування батька з донькою, але за умови, що зустрічі будуть відбуватись в присутності позивача або її батьків, за місцем проживання дитини. На даний час донька побоюється батька, однак позивач запланувала відвідування дитиною психолога для нівелювання страхів по відношенню до батька та налагодження між ними контакту. З урахуванням наведеного, відповідач просила частково задовольнити вимоги позивача та встановити графік побачень доньки з батьком таким чином: у другу та четверту суботу місяця за попередньо домовленістю з відповідачем, якщо у дитини відсутні додаткові заняття чи заплановано дозвілля іншого характеру (поїздка з друзями, виїзд на змагання, день народження друзів, тощо), на території відповідача (вдома чи на дитячому майданчику); в першу суботу після дня народження доньки у присутності відповідача чи її батьків на нейтральній території; необмежене спілкування батька з дитиною за допомогою засобів телефонного, поштового, електронного та іншого з червня в'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування.
15 липня 2024 року на адресу суду надійшов висновок органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпропетровської міської ради від 11.07.2024 року № 6/11-142 щодо доцільності визначення способу участі батька у вихованні малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та усунення перешкод у спілкуванні з донькою.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що він має бажання спілкуватись зі своєю донькою та займатись її вихованням, однак не може домогтися зустрічей з дитиною, можливість бачитись із донькою йому надають лише зрідка.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що вона не чинить жодних перешкод у спілкуванні батька з дитиною. В подальшому в судові засідання не з'являлась.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Черкавський Ю.С. в судовому засідання зазначив, що сторона відповідача не заперечує проти необмеженого спілкування батька з дитиною за допомогою засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування, а також зустрічей відповідача з дитиною кожної другої та четвертої неділі місяця з 10:00 години до 20:00 години, та в першу неділю після дня народження дитини, в присутності матері ОСОБА_1 .
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, натомість надав заяву про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні дитина ОСОБА_3 , 2015 р.н. в присутності психолога зазначила, що на протязі останніх 2-3 років вона мешкає з матір'ю, а батька боїться, оскільки під час спільного мешкання батьків, її тато випивав та бив матір. Також ОСОБА_6 зазначила, що батько їй телефонував на день народження.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 зазначив, що він є товаришем позивача та пояснив, що ОСОБА_1 займався вихованням доньки, гуляв і спілкувався з нею. Після розлучення позивач також хотів спілкуватись з дитиною, однак відповідач проти цього заперечувала.
Допитана в якості свідка ОСОБА_8 в судовому засідання пояснила, що вона є сусідкою та приблизно 3-4 роки тому, вона чула сварки сторін, у зв'язку з чим викликала поліцію.
В судовому засідання, допитана в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що вона знайома з батьками відповідача та зазначила, що відповідач часто перебувала у своїх батьків через сварки з позивачем. Дитина - ОСОБА_3 боялась йти додому, оскільки там був батько ОСОБА_1 .. При цьому, після розлучення сторін, у відповідача з дитиною усе налагодилось.
Допитана в якості свідка ОСОБА_10 зазначила, що вона є тіткою відповідача та пояснила, що влітку 2023 року вона, разом з матір'ю відповідача та донькою сторін - ОСОБА_3 перебували на вулиці. Після того, як до них підійшов позивач, дитина злякалась й не хотіла з ним спілкуватись, в результаті чого позивач розпочав сварку.
В судовому засіданні від час допиту в якості свідка ОСОБА_11 зазначила, що вона є психологом та проводила спілкування зі сторнами та дитиною. Пояснила, що зараз дитина не готова бачитись з батьком наодинці. Потрібно конструктивно, повільно відбудувати стосунки позивача з донькою. На теперішній час, доцільним буде проводити зустрічі в присутності матері, а в подальшому, за бажанням дитини, можливо і окремо.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що сторони з 18.10.2014 року перебували у зареєстровано шлюбі, який розірвано рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська віл 07.11.2022 року у справі № 199/5764/22.
Від шлюбних відносин, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується належним чином завіреною копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 21 лютого 2023 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
На підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2022 року у справі № 199/5765/22, провадження № 2/199/2475/22, судом видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 , аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 16.09.2022 року та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до наданого суду висновку від 11.07.2024 року № 6/11-142, орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради вважає доцільним визначити спосіб участі батька, ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , 2015 р.н. та встановити наступний графік спілкування: кожну другу та четверту суботу місяця з 10:00 год. до 20:00 год. без присутності матері та будь-кого з членів її сім'ї та родичів відповідача, зобов'язавши останню передавати дитину біля будинку за місцем її проживання; в літній період не менше ніж на один місяць за попередньою домовленістю з матір'ю дитини; в період новорічних свят на один тиждень за попередньою домовленістю з матір'ю дитини; необмежене спілкування з дитиною особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між позивачем та дитиною; заборонити матері без відома батька вивозити дитину за межі місця реєстрації та проживання дитини, як такий, що відповідає інтересам дитини. Рекомендувати матері ОСОБА_1 не чинити батьку ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , 2015 р.н. та приймати участь у її вихованні.
Внаслідок відсутності порозуміння між батьками з питання участі у вихованні доньки, між сторонами виник спір, при вирішенні якого, суд має врахувати положення ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
У силу ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними правами батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 р. року по справі «Хант проти України»).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом. Дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно із ст. 158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Частиною 3 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
За таких обставин, суд застосовує положення Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (принцип 6), за яким дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Відповідно до частин 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що мати дитини створює йому перешкоди у спілкуванні та вихованні з малолітньою донькою, а тому просив визначити участі його участі, як батька, у вихованні доньки.
Надаючи оцінку представленим у справі доказам та показам свідків, враховуючи встановлені обставини справи, відношення сторін спору один до одного, пояснення психолога та дитини, судом встановлено, що перешкоди у спілкування позивача з донькою пов'язані, перш за все, неможливістю між сторонами самостійно досягти домовленості щодо участі батька у вихованні доньки.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування батька з донькою буде перешкоджати її нормальному розвитку, оскільки дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, з метою задоволення максимальних інтересів дитини, які переважають за інтереси батьків, наявний спір, що виник між батьками з приводу способу участі батька у вихованні дитини, враховуючи вік, стать, стан здоров'я, психоемоційний стан дитини, принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 має гарантоване законом, рівне з матір'ю дитини, право на спілкування зі своєю донькою та право на її виховання.
Вирішуючи питання про визначення регламенту участі батька у вихованні дитини, суд, з метою дотримання пріоритету інтересів дитини, не підходить до вирішення такого питання з надмірною формальністю, оскільки вирішення спору між батьками по суті за формальними підставами, не буде відповідати інтересам дитини в отриманні достатньої батьківської турботи та виховання від обох батьків.
При цьому, судом також враховуються вимоги ст.ст. 12,13 ЦПК України відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В ході розгляду справи відповідач не запропонувала свій варіант регламенту участі батька у вихованні з дитиною й не пред'явила зустрічних вимог щодо встановлення запропонованого нею регламенту, а тому з урахуванням вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу виключно в межах позовних вимог, заявлених позивачем, на підставі доказів, поданих учасниками справи, а також висновку органу опіки та піклування.
Водночас, судом враховуються побажання сторін з приводу визначення графіку, пояснення психолога, думку дитини, яка є малолітньою та незалежно від наявності високої емоційної залежності від матері, потребує турботи в рівній мірі як матері, так і батька.
У відповідності до абзацу 2 ч. 2 ст. 159 СК України в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
З урахуванням всіх встановлених в ході судового розгляду обставин, суд в цілому погоджується з висновком органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради від 11.07.2024 року № 6/11-142, якими визнано право батька та дитини на спілкування, але не може в повній мірі прийняти визначений порядок, оскільки в ньому не враховано теперішній психоемоційний стан дитини, яка на даний час не готова проводити час с батьком без присутності матері. Також, з метою уникнення виникнення між сторонами суперечок, що буде негативно впливати на дитину, задля досягнення гармонії у спілкуванні між батьками та донькою, суд вважає доцільним визначити графік спілкування дитини з батьком в тому порядку, який буде зручними як для батьків, так і для самої дитини.
Враховуючи наведене та позиції позивача й відповідача, з метою забезпечення фактору стабільності, який надає дитині можливості нормально розвиватись, враховуючи вік дитини, її режим дня, стан здоров'я, та необхідність забезпечення психологічно комфортних умов для дитини, звичайного ритму життя дитини та такий, що буде сприяти її стабільному та нормальному розвитку, суд доходить висновку, що порядок участі батька у вихованні малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно встановити таким чином: кожної другої та четвертої неділі місяця з 10:00 години до 20:00 години, в присутності матері ОСОБА_1 , з урахуванням стану здоров'я та розпорядку дня дитини; у першу неділю після дня народження дитини, протягом цілого дня, за згодою дитини, в присутності матері ОСОБА_1 ; в інший період, за попередньою домовленістю батьків та за згодою дитини; необмежене спілкування батька з дитиною за допомогою засобів телефонного, поштового, електронного та іншого з червня в'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування.
Таким чином, враховуючи перш за все інтереси дитини, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Управління-Служба у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною, шляхом визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, підлягають частковому задоволенню.
Крім того, суд роз'яснює, що у разі зміни обставини, пов'язаних із віком дитини, при наявності спору між батьками, позивач/відповідач не позбавлені можливості згідно вимог ст. 158 СК України звернутись до органу опіки та піклування для встановлення способів участі у вихованні дитини або згідно ст. 159 СК України знову звернутись до суду про визначення іншого способу його участі у вихованні дитини.
Керуючись ст. ст. 141, 153, 157-159 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 10-13, 19, 43, 76-81, 81, 89, 95-96, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 284, 287-289 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Управління-Служба у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною, шляхом визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею - задовольнити частково.
Встановити порядок участі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином:
- кожної другої та четвертої неділі місяця з 10:00 години до 20:00 години, в присутності матері ОСОБА_1 , з урахуванням стану здоров'я та розпорядку дня дитини;
- у першу неділю після дня народження дитини, протягом цілого дня, за згодою дитини, в присутності матері ОСОБА_1 ;
- в інший період, за попередньою домовленістю батьків та за згодою дитини;
- необмежене спілкування батька з дитиною за допомогою засобів телефонного, поштового, електронного та іншого з червня в'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Повне рішення складено 07 лютого 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття Апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Мачуський