Справа № 211/1041/25
Провадження № 3/211/614/25
іменем України
12 лютого 2025 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за частиною 1 статті 130 КУпАП,-
встановив:
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 227281 від 22.01.2025, 22 січня 2025 року о 10 год. 40 хв. в Донецькій області, м. Дружківка, вул. Дружби, буд. 79, водій ОСОБА_1 керував траспортним засобом Nissn Navara, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер та проходження огляду в медичному закладі з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи.
Крім того, оголошення про розгляд справ містяться на офіційному веб-сайті судової влади, що дає особі можливість дізнатися про стан судового провадження.
На підставі викладеного, суд вважає, що згідно положень ст.ст. 268, 277 КУпАП, суд, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові матеріали та відеозапис, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами статті 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (в подальшому «Інструкція»).
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду» (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, стосовно яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, у встановленому законом порядку з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування, у присутності двох свідків; або лікарем закладу охорони здоров'я.
Законом України «Про Національну поліцію» чітко визначені підстави, межі та спосіб обмеження вільного пересування громадян. Так, у статті 35 цього Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, поінформувавши водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.
Так, при дослідженні письмових матеріалів справи та перегляді відеозапису, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення та міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, не встановлено причин зупинки водія ОСОБА_1 , ці причини з детальним описом підстав зупинки не пояснені і самому водію.
Тобто, такі дії працівників поліції не узгоджуються з приписами статті 35 Закону України “Про Національну поліцію», оскільки підстави для зупинки транспортного засобу, повинні бути відповідним чином зафіксовані і відображені у матеріалах провадження.
Крім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони за ст. 130 КУпАП є саме керування особою транспортним засобом, при цьому не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу. Однак матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 , як водієм, були вчинені дії, пов'язані з приведенням транспортного засобу в рух відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу.
При перегляді відеозапису, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення та міститься в матеріалах справи, встановлено, що останній не містить фіксації факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, тобто з відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки відеозапис починається з фрагменту коли працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою «Драгеру».
Таким чином, обставини, визначені законом, які давали поліцейському право вимагати від водія ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння, були відсутні.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
В силу частини другої статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що справу слід закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130, 247, 251, 252, 266 КпАП України, суд,-
постановив:
провадження по справі відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя: І. О. Юзефович