Справа № 175/485/25
Провадження № 2-а/175/12/25
11 лютого 2025 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Войтуха О.М.,
за участю секретаря Радонського М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,-
В січні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та просив суд постановити рішення, яким скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №4АВ06377603 від 20 червня 2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 та закрити провадження по справі; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №4АВ06864265 від 10 серпня 2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 та закрити провадження по справі; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №4АВ06882871 від 12 серпня 2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 та закрити провадження по справі.
Позовна заява мотивована тим, що адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до постанов №4АВ06377603 від 20.06.2024 р., №4АВ06864265 від 10.08.2024 р., №4АВ06882871 від 12.08.2024 р. були вчинені батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який взяв автомобіль своєї доньки ОСОБА_1 BMW 5301, державний номерний знак НОМЕР_1 в користування. В період з 19.06.2024 року по 12.08.2024 року він тричі порушив Правила дорожнього руху, а саме: перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортним засобом більш як на двадцять кілометрів на годину. Факт правопорушень був зафіксований в автоматичному порядку. Після чого, маючи дані технічного паспорту та державний номерний знак транспортного засобу, що є власністю доньки, шляхом перевірки штрафів через Сервіс перевірки адміністративних правопорушень, ОСОБА_2 дізнався про наявність штрафів та оплатив їх з банківської картки молодшого сина, думаючи, що адміністративна відповідальність буде покладена на нього як водія. Згодом 15 листопада 2024 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Головного управління патрульної поліції Дніпропетровської області з заявами про визнання адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності, що є підтвердженням того, що саме він був водієм в момент вчинення адміністративних правопорушень, однак згідно відповіді Департаменту патрульної поліції йому було відмовлено у внесені змін до оскаржуваних постанов, оскільки ОСОБА_2 було пропущено встановлений законодавством строк на звернення. Також представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення відповідно до постанов №4АВ06377603 від 20.06.2024 р., №4АВ06864265 від 10.08.2024 р., №4АВ06882871 від 12.08.2024 р. та не вчиняла об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, а саме не була за кермом вказаного транспортного засобу і перебувала взагалі в іншій місцевості, що підтверджується належними, допустимими, достовірними доказами. Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї складової свідчить про відсутність адміністративного правопорушення. Суб'єктом ч.1 ст.122 КУпАП є особа, що керувала транспортним засобом, ОСОБА_1 не являється такою, а тому просить суд скасувати постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Представник позивача ОСОБА_1 за ордером на надання правової допомоги Стаценко Д.Р. надав заяву, в якій просив суд провести судове засідання без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав, надано відповідь на відзив.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Енгельс О.В. надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та розглядати справу за його відсутності, мотивуючи відзив на позовну заяву тим, що постанови про притягнення до адміністративної відповідальності повністю відповідають вимогам, встановленим Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 13 від 13 січня 2020 року та не підлягають скасуванню. При цьому представник відповідача зазначив, що згідно з положеннями ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-2 КУпАП звільняється від адміністративної відповідальності, зокрема, якщо особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до п. 2 Порядку звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції, затвердженого Постановою КМУ № 833 від 10.11.2017, особа, яка фактично керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, протягом 20 календарних днів з дня вчинення правопорушення або з дня набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, законної сили може звернутися особисто до уповноваженого підрозділу (підрозділів) Національної поліції із заявою про визнання зазначеного факту правопорушення та надання згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності, а також надати при цьому документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Однак ОСОБА_2 в межах встановленого строку не звернувся особисто до органів Національної поліції із заявою про визнання зазначених фактів адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності про скоєні ним три адміністративні правопорушення, а саме перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Віповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить транспортний засіб BMW, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 04 червня 2024 року, орган, що видав ТСЦ1241.
Відповідно до постанови №4АВ06377603 від 20 червня 2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки 19 червня 2024 року, в м. Дніпро, по вул. Набережна Перемоги, 38А. зафіксовано транспортний засіб BMW 530І, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 40 км/год, чим порушено п. 12.9.(б) Правил дорожнього руху України, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн. 00 коп.
Також згідно постанови №4АВ06864265 від 10 серпня 2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки 27 липня 2024 року, в м. Дніпро, по вул. Набережна Заводська, 64 зафіксовано транспортний засіб BMW 530І, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 44 км/год, чим порушено п. 12.9.(б) Правил дорожнього руху України, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн. 00 коп.
До того ж постановою №4АВ06882871 від 12 серпня 2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки 11 серпня 2024 року, в м. Одеса по Південна дорога, 39 зафіксовано транспортний засіб BMW 530І, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 24 км/год, чим порушено п. 12.9.(б) Правил дорожнього руху України, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн. 00 коп.
Так матеріали справи містять три заяви ОСОБА_2 до Начальника головного управління патрульної поліції Дніпропетровської області про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, в яких зазначено, що ОСОБА_2 повідомив про вчинення ним вищевказаних правопорушень, зазначив про визнання вини у вчиненні зазначених правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП та додав до заяв квитанції про сплату штрафу. Зазначені заяви відміток про отримання головним управління патрульної поліції Дніпропетровської області не мають, також в матеріалах справи відсутні документи які б підтверджували направлення зазначених заяв поштою.
Сторонами у справі не оспорюється факт звернення ОСОБА_2 до Начальника головного управління патрульної поліції Дніпропетровської області з вищевказаними заявами 15 листопада 2024 року.
11 листопада 2024 року адвокатом Стаценко Д.Р., було подано 3 адвокатських запити №1123аз, 1124аз,1125аз до Департаменту патрульної поліції щодо отримання інформації про наявність постанов №4АВ06377603 від 20.06.2024 р., №4АВ06864265 від 10.08.2024 р., №4АВ06882871 від 12.08.2024 р., набрання законної сили постанов та чи було відправлено постанови чи вручено постанови ОСОБА_1 , а також надання їх завірених копій.
20 листопада 2024 року Департаментом патрульної поліції було надано об'єднану відповідь №1110аз, 1111аз, 1123аз, 1124аз, 1125аз/41/47/02-2024 на три адвокатських запити та повідомлено, що постанови №4АВ06377603 від 20 червня 2024 року, №4АВ06864265 від 10 серпня 2024 року, №4АВ06882871 від 12серпня 2024 року не були надіслані ОСОБА_1 , адже їх було виконано 21 червня 2024 року, 11 серпня 2024 року, 14 серпня 2024 року шляхом сплати 50% розміру штрафів протягом 10 днів з дня винесення постанови.
22 листопада 2024 року адвокатом Стаценко Д.Р. було подано заяву до Департаменту патрульної поліції про внесення змін до постанов про накладення адміністративного стягнення. В заяві адвокат Стаценко Д.С. просив наступне: поновити строк ОСОБА_1 на звернення із заявою про внесення змін до постанов №4АВ06377603 від 20 червня 2024 року, №4АВ06864265 від 10 серпня 2024 року, №4АВ06882871 від 12 серпня 2024 року; внести зміни до постанови №4АВ06377603 від 20 червня 2024 року та визнати відповідальною особою - ОСОБА_2 ; внести зміни до постанови №4АВ06864265 від 10 серпня 2024 року та визнати відповідальною особою - ОСОБА_2 ; внести зміни до постанови №4АВ06882871 від 12 серпня 2024 року та визнати відповідальною особою - ОСОБА_2 ; скасувати адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , що накладена постановами №4АВ06377603 від 20 червня 2024 року, №4АВ06864265 від 10 серпня 2024 року, №4АВ06882871 від 12 серпня 2024 року.
На зазначену заяву Департаментом патрульної поліції було надано відповідь №С-10334, С-10335/41/47/03-2024 від 06 грудня 2024 року згідно якої відмовлено у задоволенні заяви адвоката Стаценко Д.Р. від 22 листопада 2024 року. Відмова мотивована тим, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення не звернулася протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.
Так до матеріалів справи позивачем долучено довідку Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 07 листопада 2024 року про участь ОСОБА_1 у захисті кваліфікаційної роботи 20 червня 2024 року, а також надано квитанції про здійснення розрахунків ОСОБА_1 в м. Київ в період з 19 червня 2024 року по 11 серпня 2024 року, які стороною позивача не додавалися адвокатом Стаценко Д.Р. до заяви від 22 листопада 2024 року до Департаменту патрульної поліції про внесення змін до постанов про накладення адміністративного стягнення.
Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, що унормовані в Постанові Кабінету Міністрів України "Про правила дорожнього руху", яку затверджено постановою КМУ від 10.10.2001 N 1306.
Відповідно до п. 12.9 (б) Розділу 12 цих Правил водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Положеннями ч. 2 ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Також, слід врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року N 580-VIII.
За приписами п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п. 11 ч. 1 ст. 23).
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Положеннями ст. 279 КУпАП визначено порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
У разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
14 липня 2015 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" N 596-УІІІ, що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Аналогічну норму закону, щодо звернення відповідальної особи у 20 денний календарний день містить також ст. 14-1, 279-3 КУпАП, розділ III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі" затвердженої наказом МВС N 13 від 13 січня 2020 року.
Згідно із положеннями ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
За нормою ч. 5 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Так, суд вважає, що позивач, будучи власником транспортного засобу, який є джерелом підвищеної небезпеки, передаючи його в користування третім особам, має бути зацікавлений та вживати належних заходів задля забезпечення дотримання користувачем такого транспортного засобу правил дорожнього руху та неухильного виконання вимог чинних нормативно-правових актів останнім.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач у встановлений строк зверталася до компетентних органів з питання вибуття транспортного засобу з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу.
Матеріли справи також не містять доказів звернення особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, у визначений діючим законодавством строк до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, документа (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Суд зазначає, що в своїй позовній заяві позивач фактично виклала виключно свою незгоду із діючими нормами чинного законодавства України щодо притягнення до адміністративної відповідальності осіб за вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що під час встановлення адміністративного правопорушення, а також накладення адміністративного стягнення на позивача, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 251, 276, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13 січня 2020 року N 13, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 р. за N 113/34396, Правилами дорожнього руху України, ст. ст. 5, 19, 20, 72, 77, 90, 241, 242, 243, 244, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі проголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в письмову провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Войтух