Справа № 175/13119/24
Провадження № 2-а/175/96/24
14 січня 2025 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Озерянської Ж.М.,
за участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1365 від 12 серпня 2024 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Вказану постанову ОСОБА_1 вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що жодних порушень правил військового обліку він не вчиняв.
Представник позивача Волвенкова О.І. за ордером про надання правової допомоги Кравченко О.М. надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 надав до суду відзив на позов, в якому просив розглянути справу без участі їх представника та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки останній порушив вимоги законодавства щодо правил військового обліку, тому 07 серпня 2024 року було складено протокол за ч. 3 ст. 210 КупАП, а 12 серпня 2024 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 17000 грн.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 надав відзив в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з відзивом на позов та дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 28 травня 2024 року ОСОБА_1 надіслав на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 заяву про розгляд питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення. (а.с. 18-20)
Згідно Витягу №889577-03072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів виданого 03 липня 2024 року ОСОБА_1 на військовому обліку не перебуває, останньому необхідно звернутися до ТЦК та СП для взяття на військовий облік. (а.с. 66)
07 серпня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_7 було складено протокол №1405 в якому зазначено, що відповідно до підпункт 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11 квітня 2024 poку № 3633-1Х «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон № 3633-1X): громадяни чоловічої статі, які мають спеціальні звання (класні чини) та звільнені або проходять службу в НПУ, ДБР, Службі судової охорони, БЕБ України, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі України, НАБУ, орган прокуратури, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом стати на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за своїм місцем проживання та які до 17 липня 2024 не стали на військовий облік в ТЦК та СП за місцем проживання підлягають притягненню до адміністративної відповідальності. В умовах дії на території України воєнного стану, який введений відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» за № 69/2022 від 24 лютого 2022 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1 ст. 1, абзацу 6, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підпункт 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-1Х, п. п. 3, 6, 7, 8, ч. 1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2022 р., № 1487, тобто в його діях присутні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. (а.с. 17)
12 серпня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_7 було винесено Постанову №1365 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за ч. 3 ст. 210 КупАП. (а.с. 14)
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП ).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП ).
Як передбачено ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до абзацу 5 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно ст. 235 КупАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В протоколі №1365 від 07 серпня 2024 року та постанові №1365 від 12 серпня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_7 як на підставу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності посилалися на положення пп.1 п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11 квітня 2024 року №3633-1Х «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни чоловічої статі, які мають спеціальні звання (класні чини) та проходять службу в Національній поліції України, Державному бюро розслідувань, Службі судової охорони, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Національному антикорупційному бюро України, органах прокуратури, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом стати на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за своїм місцем проживання.
При цьому ОСОБА_1 не відноситься до жодної з категорій громадяни чоловічої статі визначених у вищезазначеному положенні закону України.
Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_7 посилалися на порушенням ОСОБА_1 вимог п.п. 3, 6, ч.1 додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487, які станом на дату складання протоколу №1365 та винесення постанови №1365 були виключені на підставі Постанови КМУ № 563 від 16 травня 2024 року.
Суд зауважує, що згідно п.1 ст. 247 КупАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Диспозиція ч. 3 ст. 210 КУпАП є бланкетною, тобто передбачає вказівку про порушення вимог іншого нормативно-правового акта, однак в протоколі та постанові, суб'єктом владних повноважень не вказано конкретний абзац норми щодо правил військового обліку, який було порушено ОСОБА_1 , чим порушено вимоги ст. 256 КУпАП.
Відсутність у протоколі та постанові про адміністративне правопорушення необхідного посилання на конкретну норму закону або підзаконного нормативно-правового акту щодо правил військового обліку, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у рішеннях ЄСПЛ ((п. 109 рішення від 13.12.2001 у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови (Metropolitan Church of v. Moldova), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність подій та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210 КупАП.
Судом також враховано надані стороною відповідача матеріали адміністративної справи, однак жодних доказів щодо факту вчинення інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 суду не надано.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Як вбачається зі змісту ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе за наявності події адміністративного правопорушення та вини цієї особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, на підставі своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи.
При цьому, виходячи із закріпленого в ч.4 ст.129 Конституції України принципу змагальності та рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається саме на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Належними є докази, які містять інформацію відносно предмета доказування. Предметом же доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду певної справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 3 ст.286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню та оскаржувану Постанову №1365 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. відповідно до ст.286 КАС України слід скасувати із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн.
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_9 , за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню, на користь позивача, судовий збір в сумі 605,60 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 210, 235, 251, 253, 289 КУпАП України, ст.ст. 2, 5, 6, 9, 72-78, 241-248, 194, 205, 229, 250, 268, 286 КАС України, суд -,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову №1365 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. - скасувати.
Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_9 судовий збір на користь ОСОБА_1 605 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення .У разі проголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в письмову провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Озерянська Ж.М.