Справа № 172/262/25
Провадження № 1-кп/172/44/25
12.02.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді - Філіппова Є.Є. за участі секретаря судового засідання - Лук'яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні в сел. Васильківка за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження № 12024046420000062 від 24.10.2024 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в с. Вербівське Васильківського району Дніпропетровської області, освіта середня спеціальна, офіційно не працюючий, на утриманні має трьох малолітніх дітей, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року ОСОБА_1 визначено обов'язок виплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Однак, ОСОБА_4 , знаючи про свій обов'язок щодо сплати аліментів, маючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ігноруючи рішення суду та злісно ухиляючись від його виконання у період часу з 24 травня 2019 до червня 2020 року, а також з червня 2022 року по жовтень 2024 року не сплачував аліменти, внаслідок чого порушив та продовжує порушувати право дитини на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток.
Так, у період часу з травня 2019 року до червня 2020 року ОСОБА_4 , працюючи офіційно у ФОП " ОСОБА_5 " та працюючи неофіційно, з доходів гроші на утримання дитини (аліменти) не сплачував, будь-якої іншої допомоги дитині не надавав, тобто злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.
Також, ОСОБА_4 у Васильківському відділу Синельниківської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості у період часу з 09 травня по 10 травня 2023 року перебував на обліку з пошуку роботи, але був знятий за невідвідування. В інший проміжок часу з 24 травня 2019 року до 24 жовтня 2024 року на обліку не перебував та не звертався до вказаної установи за допомогою у працевлаштуванні, що свідчить про небажання офіційно працевлаштуватися та сплачувати аліменти на дитину. На попереджувальні листи державної виконавчої служби від 22.11.2019, 07.11.2020, 30.08.2024 року про необхідність погашення заборгованості не реагував.
В результаті чого у ОСОБА_6 у період часу з 24 травня 2019 року по жовтень 2024 року, утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 114 тисяч 656 гривень 39 копійок (сто чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість гривень тридцять дев'ять копійок), що сукупно складає суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора Слончака М.В. про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані: письмова заява ОСОБА_6 , складена в присутності його захисника Лащенка В.А., щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; письмові заяви потерпілої ОСОБА_7 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви як обвинуваченого, так і потерпілих, є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_8 покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, на утриманні нікого не має.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний пербував у сімейних відносинах.
З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особи обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, наявність обставин, що пом'якшують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_8 покарання у виді пробаційного нагляду.
Витрати на проведення судових експертиз, речові докази у справі відсутні. Цивільний позов не заявлено. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-370, 373, 374, 381-382, 394 КПК України,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
Згідно зі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_9 такі обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На вирок суду учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Є.Є.Філіппов