Справа № 932/8546/23
Провадження № 2/932/2406/23
заочне
06 лютого 2025 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Ярощук О.В.,
за участі секретаря - Кирилішиній В.Д.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом АТ «АКЦЕНТ - БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -
установив:
короткий опис справи
Позивач 21.09.2023 року звернувся до суду із позовом у якому прохав суд:
- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь АТ «АКЦЕНТ - БАНК» (код ЄДРПОУ 14360080; вул. Батумська, буд.11, м.Дніпро, 49074) заборгованість у сумі 17 725,32 грн.
- стягнути з ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 2684 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не виконує умови кредитного договору у зв'язку з чим має заборгованість перед банком у зазначеній сумі.
Позов обґрунтовано тим, що 01 березня 2019 року відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.
Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8 % на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згодою на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, станом на 12.08.2023 року утворилась заборгованість, що становить 17 725,32 грн., яка складається із наступного: 12 366,15 грн. - заборгованість за кредитом, 5359,17 грн. - заборгованість по відсоткам.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі та не заперечував проти заочного розгляду справи.
процесуальні дії по справі
Протоколом повторного автоматизованого розполіду судової справи між суддями 21.10.2024 суддю Ярощук О.В. визначено головуючою суддею (а.с.53).
Суддею 25.10.2024 винесено ухвалу про прийняття справи до свого провадження та відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін (а.с.54).
Судові засідання відкладалися через неявку відповідача (а.с. 57, 63).
Судом 06.02.2025 винесено ухвалу про розгляд справи заочно на підставі наявних доказів (а.с.67).
У силу приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
щодо належного повідомлення відповідача
Із метою належного повідомлення відповідача щодо наявного цивільного провадження стосовно нього, судом скеровано запит до Судом зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно із відповіддю № 262417 від 09.10.2023 відповідач має зареєстроване місце проживання (а.с.37).
Суд у судові засідання двічі викликав відповідача:
- ухвалою суду про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 09.12.2024 (а.с.54).
- повісткою про виклик від 27.10.2024 на 09.12.2024 та від 10.12.2024 на 06.02.2025 (а.с.57,63).
Окрім того, судом розміщено публікацію на веб-сторінці Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська повістку про виклик відповідачва в судове засідання (а.с.64, 65).
Рекомендовані повідомлення із викликом на 09.12.2024, на 06.02.2025 повернулися до суду як не вручене (а.с. 59, 66).
Тобто суд вжив доступні і розумні заходи для повідомлення ОСОБА_1 щодо розгляду справи, яка стосується її безпосередньо.
Хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов'язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему.
Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів.
Суд виходить із того, що відповідач хоч і не отримав кореспонденцію, надіслану йому неодноразово судом за місцем реєстрації, само по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для того, щоб стверджувати про те, що права відповідача за статтею 6 § 1 Конвенції могли були порушені.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
На підставі ч. 8 ст. 179, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у зв'язку із тим, що відповідач, повідомлений належним чином про судове засідання, не з'явився до суду і не повідомив про причини неявки, не подав відзив на позовну заяву та представник позивача висловив згоду на заочне вирішення справи, суд ухвалив здійснити заочний розгляд і вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.
судом встановлено
01 березня 2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. У підписаній заяві відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, та Паспортом споживчого кредиту складають кредитний договір (а.с.7).
01 березня 2019 року відповідачем підписано електронним підписом Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Універсальна», «Універсальна GOLD, умовами якого передбачено процентну ставку у розмірі 46,8 % річних (а.с.8).
Таким чином, на час укладення кредитного договору позивачем та відповідачем було погоджено його умови щодо, зокрема, стягнення відсотків за кредитним договором.
Із наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором №б/н від 01.03.2019 року встановлено, що станом на 12.08.2023 у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка становить 17 725,32 грн та складається з наступного: 12 366,15 грн - заборгованість за кредитом, 5359,17 грн заборгованість по відсоткам (а.с.5-6).
Факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив випискою за період з 01.03.2019 року по 12.08.2023 року, яка згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі (а.с.9-14).
Із довідки за картами виданої за підписом голови правління АТ «А-Банк» Кандаурова Ю.В. вбачається, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: № НОМЕР_3 строком дії до січня місяця 2023 року, № НОМЕР_4 строком дії до грудня місяця 2024 року (а.с.15).
Відповідно до довідки за лімітами, ОСОБА_1 упродовж з 01.03.2019 по 12.08.2023 періодично збільшував та зменшував кредитні ліміти: 01.03.2019 - 8000 грн. (встановлення клієнтом), 01.03.2019 - 2500 грн (зменшення банком), 01.03.2019 - 2500 грн (зменшення клієнтом), 17.01.2020 - 11 000 грн. (збільшення банком), 28.01.2020 - 0,00 (встановлення клієнтом), 17.02.2020 - 14 000 (збільшення банком), 14.12.2021 - 13040 грн (зменшення банком) (а.с.16).
Сам процес встановлення/зменшення/збільшення ліміт на картці визначено розділом 2.1.1.9.1 Витягу з Умов та правил банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК». Так, право банка встановлювати ліміти на здійснненя операцій по картці передбачено п.п. 2.1.1.9.6. У той же час, сам клієкт, шляхом звернення до банку має право змінити ліміти та встановити обмепження, у тому числі встановити ліміт на одержання готівки у межах власних коштів. Уся відповідальність за усі операції, зроблені у межах лімітів, збільшених за розпорядженням клієнта, покладається на клієнта (п.п 2.1.1.9.8).
релевантне законодавство
Відповідно до ч. 1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з нормою ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК). Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти, (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За своєю правовою природою кредитний договір може бути публічним договором (стаття 633 ЦК України), договором приєднання (стаття 634 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону №675-VIII.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
висновок суду
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом позовних вимог є стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 01.03.2019 року.
Після підписання 01.03.2019 Анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідачу виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжної картки згідно з тарифами та повернути кредит.
Встановлено, що на виконання умов договору позивач вперше установив відповідачу кредит у розмірі 8000 грн на поточний рахунок у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який надалі збільшувався та зменшувався.
Банк надав детальний розрахунок заборгованості по картці ОСОБА_1 із зазначенням сум та дат погашення кредиту позичальником, який підтверджений залишком заборгованості, а також нарахованих санкцій відповідно до закону та умов договорів.
У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19) вказано, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБ України від 04.07.2018 року № 75.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, що узгоджується із висновками у Постанові Верховного Суду від 22.04.2024 у справі № 559/1622/19 провадження № 61-12049св23.
Власного розрахунку відповідачем не надано та доказів погашення заборгованості до суду не надано також. Належних та допустимих доказів того, що заборгованість в цій частині вимог розрахована невірно та має менший розмір, ніж зазначено позивачем, відповідачем не надано.
Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент Банк» не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитом у розмірі 17 725,32 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2684,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 280-282,289, ЦПК України, суд -
постановив:
Позовні вимоги АТ «Акцент Банк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.03.2019 року у сумі 17 725 (сімнадцять тисяч сімсот двадцять п'ять гривень) грн 32 коп, з яких: 12 366,15 грн. - заборгованість за кредитом, 5359,17 грн. - заборгованість по відсоткам.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud4803/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-банк», код ЄДРПОУ 14360080, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя О.В. Ярощук