ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.02.2025Справа № 910/12764/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМТ-ЕНЕРГІЯ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі"
про стягнення 1 130 621,60 грн.
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КМТ-ЕНЕРГІЯ" (далі - позивач, ТОВ "КМТ-ЕНЕРГІЯ") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (далі - відповідач, ТОВ "Юнайтед Енерджі") про стягнення 1 130 621,60 грн, з яких: 684 942,36 грн суми боргу, інфляційні витрати в розмірі 374 272,5 грн, 3% річних в розмірі 71 406,70 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання за договором від 20.01.2021 № БГ21/01/20-3 (далі - Договір) в частині здійснення розрахунку у встановлений Договором строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/12764/24 та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
07.11.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТОВ "Юнайтед Енерджі" заперечило проти доводів позивача та просило у задоволенні позову відмовити повністю.
Також 07.11.2024 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
26.11.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ТОВ "КМТ-ЕНЕРГІЯ" заперечило проти доводів відповідача та просило позов задовольнити повністю.
Позивач не заперечував проти клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального провадження та вважає, що розгляд цієї справи у порядку загального провадження є доцільним.
Крім того, позивач просив суд поновити процесуальний строк та прийняти вказану відповідь на відзив та врахувати її при винесенні рішення у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 поновлено процесуальний строк для подання відповіді на відзив, а також залишено заяву відповідача про розгляд справи у порядку загального провадження без задоволення.
Відповідач правом на подання заперечення на відповідь на відзив не скористався, вказаний документ суду не подав.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
29.07.2021 ТОВ "Юнайтед Енерджі" (сторона відповідальна за баланс, СВБ) і ТОВ «КМТ-ЕНЕРГІЯ» (учасник балансуючої групи, учасник) додатковою угодою № 14/06/21 було укладено нову редакцію Договору від 20.01.2021 № БГ21/01/20-3 про участь у балансуючій групі (далі - Договір).
Умови Договору розроблені, а також терміни (скорочення) у Договорі вживаються у значеннях відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил ринку, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), чинного законодавства, що регулює ринок електричної енергії (пункт 1.1 Договору).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»:
- балансуюча група - це об'єднання учасників ринку, що створюється на підставі договору про створення балансуючої групи, у межах якого визначений договором учасник ринку, який входить до такого об'єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників ринку, що входять до такого об'єднання (стаття Відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;
- сторона, відповідальна за баланс - це учасник ринку, зобов'язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи);
Відповідно до пункту 1.1.2 Правил ринку послуга з балансування - це послуга купівлі та продажу електричної енергії, що надається оператору системи передачі постачальником послуг з балансування з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та електричної енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України.
За умовами Договору сторони об'єдналися в балансуючу групу в розрізі окремих торгових зон, у якій визначили стороною відповідальною за баланс - ТОВ "Юнайтед Енерджі" (пункт 2.1 Договору).
У силу приписів пункту 2.2 Договору СВБ (сторона відповідальна за баланс) зобов'язується нести фінансову відповідальність перед оператором систем передач за небаланси електричної енергії усіх учасників ринку, які увійшли до балансуючої групи, а учасник зобов'язується нести фінансову відповідальність в рамках своїх небалансів електричної енергії перед СВБ.
Відповідно до пункту 2.4 Договору врегулюванням небалансів Балансуючої групи є вчинення СВБ (сторона відповідальна за баланс) правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з ОСП (оператор систем постачання) в обсягах та за цінами.
Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів здійснюється упродовж розрахункового періоду, виходячи з підтвердженого Системою MMS обсягу електричної енергії, якщо Договором не передбачено інше (пункт 2.5 Договору)
Відповідно до пункту 4.18 Договору сторони узгодили, що у випадку не підписання та не направлення Учасником СВБ в порядку, передбаченому пунктом 1.5 Договору, протягом 2 (двох) робочих днів без обґрунтованих заперечень (викладених у письмовому вигляді в порядку, передбаченому пунктом 4.16 Договору) акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та/або акта коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та/або змін до акта коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у строки, визначені Договором, направлені СВБ для Учасника відповідні акти та рахунки вважаються погодженими та прийнятими Учасником та є підставою для здійснення розрахунків між сторонами за Договором.
Позивач вказує, що сторони здійснювали діяльністю з купівлі-продажу електричної енергії з метою врегулювання небалансів згідно з умовами Договору, на підставі чого за період з лютого 2021 року по лютий 2022 року між сторонами були складені акти-коригування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії регулювання небалансів та сплати інших платежів. Вказані акти були підставою для здійснення подальших розрахунків.
Згідно з абзацом другим пункту 4.19 Договору СВБ оплачує рахунок на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів Учаснику на його банківський рахунок, зазначений у розділі 12 Договору, не пізніше 16-00 год. п'ятого робочого дня, наступного за днем надходження коштів на сплату рахунків на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів за відповідний Розрахунковий місяць від учасників Балансуючої групи, які купують електричну енергію для врегулювання небалансів у СВБ, або від АР за договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
За умовами частини першої статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
На виконання умов Договору позивачем було виставлено відповідачеві такі рахунки на оплату:
- № СФ-0000004 від 28.02.2021 на суму 84 045,77 грн (з ПДВ), виставлений 28.02.2021 (оплачений відповідачем);
- № СФ-0000005 від 31.03.2021 на суму 150 903,00 грн (з ПДВ), виставлений 31.03.2021 (оплачений відповідачем);
- № СФ-0000006 від 30.04.2021 на суму 134 194,10 грн (з ПДВ), виставлений 30.04.2021 (оплачений відповідачем);
- № СФ-0000007 від 31.05.2021 на суму 71 350,46 грн (з ПДВ), виставлений 31.05.2021 (оплачений відповідачем);
- № СФ-0000008 від 30.06.2021 на суму 59 935,84 грн (з ПДВ), виставлений 30.06.2021 (оплачений відповідачем);
- № СФ-0000009 від 31.07.2021 на суму 47 023,13 грн (з ПДВ), виставлений 31.07.2021 (оплачений відповідачем);
- № СФ-0000010 від 31.08.2021 на суму 138 587,22 грн (з ПДВ), виставлений 31.08.2021 (оплачений відповідачем);
- № СФ-0000012 від 30.09.2021 на суму 130 699,28 грн (з ПДВ), виставлений 30.09.2021 (оплачений відповідачем з простроченням);
- № СФ-0000015 від 31.10.2021 на суму 183 384,65 грн (з ПДВ), виставлений 31.10.2021 (оплачений відповідачем);
- № СФ-0000020 від 30.11.2021 на суму 115 179,13 грн (з ПДВ), виставлений 30.11.2021 (оплачений відповідачем частково та з простроченням);
- № СФ-0000022 від 31.12.2021 на суму 131 438,84 грн (з ПДВ), виставлений 31.12.2021 (не оплачений відповідачем);
- № СФ-0000011 від 31.01.2022 на суму 159 703,93 грн (з ПДВ), виставлений 31.01.2022 (не оплачений відповідачем);
- № СФ-0000014 від 28.02.2022 на суму 465 682,91 грн (з ПДВ), виставлений 28.02.2022 (не оплачений відповідачем).
У свою чергу, відповідач повної та своєчасної оплати у встановлені Договором строки не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість - 810 619,32 грн.
ТОВ "Юнайтед Енерджі" наявність заборгованості перед ТОВ «KMT-ЕНЕРГІЯ» в сумі 810 619,32 грн визнано повністю, що підтверджується узгодженим та підписаним актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2022 по 30.09.2022.
Позивач неодноразово звертавсь до відповідача з вимогою погасити борг.
Так, у квітні 2024 року позивачем було направлено письмову вимогу.
Втім, відповідач вказані вимоги залишив без реагування, доказів протилежного суду не подано.
Разом з тим, враховуючи те, що у ТОВ «KMT-ЕНЕРГІЯ» обліковувались зустрічні грошові зобов'язання в сумі 125 676,96 грн, керуючись статтею 601 ЦК України, сторонами 16.09.2024 проведено залік зустрічних грошових зобов'язань та сума заборгованості ТОВ "Юнайтед Енерджі" перед ТОВ «KMT-ЕНЕРГІЯ» склала 684 942,36 грн.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 684 942,36 грн.
Позивач нарахував і просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 71 406,60 грн та інфляційні втрати - 374 272,50 грн.
Відповідав заперечував проти задоволення позову, посилаючись, зокрема, на таке:
- у силу приписів пункту 4.19 Договору визначено порядок оплати рахунків;
- на даний час жодна з вказаних у пункті 4.19 Договору умов щодо розрахункових періодів з 20.01.2021 до 31.03.2022 не настала;
- у відповідача як у СВБ не виникло зобов'язання з оплати електричної енергії для врегулювання небалансів позивачу, оскільки інші учасники балансуючої групи не перерахували кошти відповідачу.
Вказані доводи відповідача є необґрунтованими та відхиляються судом, з огляду на таке.
Слід зазначити, що пункт 4.19 Договору містить альтернативні способи оплати, а саме: СВБ оплачує рахунок на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів Учаснику на його банківський рахунок, зазначений у розділі 12 Договору, не пізніше 16-00 год. п'ятого робочого дня, наступного за днем надходження коштів на сплату рахунків на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів за відповідний Розрахунковий місяць (1) від учасників Балансуючої групи, які купують електричну енергію для врегулювання небалансів у СВБ, або (2) від АР за договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
Втім, відповідач документально не підтвердив належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами те, що ні (1) від учасників Балансуючої групи, які купують електричну енергію для врегулювання небалансів у СВБ, ані (2) від АР за договором про врегулювання небалансів електричної енергії не надійшли кошти.
З огляду на принцип змагальності та в силу приписів статті 74 ГПК України саме відповідач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Фактично відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечив наявність боргу, доказів сплати цієї суми або відсутності обов'язку з її сплати до матеріалів справи суду не надав.
Оскільки матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за Договором, обов'язок зі сплати якої є таким, що настав, суд дійшов висновку про доведення позивачем факту порушення відповідачем його договірних обов'язків та наявності підстав для стягнення з останнього суми основної заборгованості у розмірі 684 942,36 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Щодо стягнення 71 406,70 грн 3% річних і 374 272,50 грн інфляційних втрат, слід зазначити таке.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних і втрат від інфляції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача у розмірі 13 567,46 грн, враховуючи застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з огляду на подання позову в електронній формі (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (01001 м. Київ, вул. Десятинна, буд. 13-Б, код 41963985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМТ-ЕНЕРГІЯ" (61037, Харківська обл., м. Харків, вул. Морозова, 2/4, код 33818962) 684 942 (шістсот вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот сорок дві) грн 36 коп. заборгованості, 71 406 (сімдесят одну тисячу чотириста шість) грн 70 коп. 3% річних; 374 272 (триста сімдесят чотири тисячі двісті сімдесят дві) грн 50 коп. інфляційних втрат і 13 567 (тринадцять тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн 46 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12.02.2025.
Суддя О.Г. Удалова