06.02.2025 м. Дніпро Справа № 904/5725/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-інкогніто» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 (суддя Мартинюк С.В., повне судове рішення складено 29.01.2024), постановлену за результатами розгляду грошових вимог контролювального органу у справі № 904/5725/21
про банкрутство Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області,-
1. Короткий зміст заяви з грошовими вимогами і ухвали місцевого господарського суду.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання грошових вимог у справі № 904/5725/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» у сумі 15008324,38 грн, які складаються з 13035712,61 грн податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість, земельного податку, податку на нерухоме майно, військового збору, єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб, а також з 1929900,52 грн штрафних санкцій за порушення податкового законодавства і 42711,25 грн пені.
Грошові вимоги контролювального органу ґрунтуються на двох податкових повідомленнях-рішеннях від 02.11.2020 і 27.10.2022 та самостійно задекларованих боржником податкових зобов'язань, за порушення яких нараховані штрафні санкції та пеня.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 22.01.2024 задовольнив заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання грошових вимог у справі № 908/1688/21.
Кредитор розрахував пеню у сумі 42711,25 за період з 30.04.2021 до 29.06.2021, тому місцевий господарський суд визнав грошові вимоги в цій частині конкурсними без права вирішального голосу, оскільки вони заявлені після завершення визначеного законодавством про банкрутство строку. Поточні вимоги щодо визнання 1929900,52 грн, заявлені за порушення боржником граничних строків реєстрації податкових накладних; вимоги про визнання 1604684,43 грн є податковим боргом по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а 11431028,28 є зобов'язанням щодо сплати військового збору, ПДФ, зобов'язань із земельного податку та податку на нерухоме майно.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра-інкогніто» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 у справі № 904/5725/21 скасувати і ухвалити рішення, яким відмовити у визнанні грошових вимог контролювального органу.
Скаржник вважає, що грошові вимоги контролювального органу виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у даній справі та у період введення на території країни карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVІD-19) і під час дії воєнного стану, у який платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена, підлягає скасуванню.
Крім того, контролювальний орган звернувся до суду з заявою про визнання грошових вимог після визнання боржника у справі банкрутом, тому з огляду на встановлені частиною першою статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства обмеження, такі грошові вимоги підлягають відхиленню господарським судом.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України у відзиві заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Кредитор зазначив, що заявлені грошові вимоги зі сплати ЄСВ, земельного податку та податку на нерухоме майно самостійно задекларовані боржником і виникли до відкриття ліквідаційної процедури.
Кредитор зауважує що два ППР, на яких ґрунтується частина грошових вимог у даній справі, прийняті контролювальним органом через порушення боржником вимог податкових зобов'язань щодо своєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків, час виконання яких настав до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у даній справі, а пеня на суми податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), який залишився несплаченим станом на день порушення ухвалою господарського суду провадження у справі про банкрутство, нарахована відповідно до вимог статті 129 Податкового кодексу України.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.03.2024, постановленою колегією у складі суддів Коваль Л.А. (доповідач), Мороза В.Ф., Чередка А.Є., відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-інкогніто» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 у справі № 904/5725/21.
Центральний апеляційний господарський суд постановою від 30.05.2024, прийнятою колегією у складі суддів Коваль Л.А. (доповідач), Мороза В.Ф., Чередка А.Є. частково задовольнив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-інкогніто» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 у справі № 904/5725/21, визнавши грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розмірі 13035712,61 грн зобов'язань і 5368,00 грн витрати зі сплати судового збору.
Відхилених грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у сумі 1929900,52 грн штрафних санкцій та 42711,25 грн пені апеляційної інстанції мотивував тим, що контролювальний орган нарахував їх в період дії карантину.
Верховний Суд постановою від 03.10.2024 скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2024 у справі № 904/5725/21 в частині відхилення грошових вимог контролювального органу у сумі 1929900,52 грн штрафних санкцій і 11181,44 грн пені, а справу у скасованій частині передав на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Скасовуючи постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2024 у справі № 904/5725/21, Верховний Суд зазначив, що апеляційний господарський суд відмовив у визнанні грошових вимог в частині штрафних санкцій і пені, виходячи не з моменту виникнення основного зобов'язання і штрафних санкцій та пені, а з моменту їх документального оформлення, тому під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати момент виникнення податкового зобов'язання і момент його невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій та пені.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.11.2024, постановленою колегією у складі суддів Паруснікова Ю.Б. (доповідач), Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., прийняв до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-інкогніто» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 у справі № 904/5725/21.
У судовому засіданні 06.02.2025 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 29.06.2021 відкрив провадження у справі № 904/5725/21 про банкрутство Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом»
Господарський суд Дніпропетровської області постановою від 21.08.2023, між іншим, визнав Акціонерне товариство «Науково-дослідний та проектор-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру у справі № 904/5725/21.
За порушення Акціонерним товариством «Науково-дослідний та проектор-конструкторський інститут гірничорудного Машинобудування з дослідним заводом» податкового законодавства, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області області ухвалило такі податкові повідомлення-рішення:
- ППР (форми «Р») № 0007150718 від 02.11.2020 щодо військового збору на суму 162228, 26 грн, з яких 82888,70 грн - основне зобов'язання; 78501,57 грн - штрафні санкції; 837,99 грн - пеня;
- ППР (форми «Р») № 0007140718 від 02.11.2020 щодо податку на доходи фізичних осіб на суму 2216658,98 грн, з яких 1104543,21 грн - основне зобов'язання, 1101772,32 грн - штрафні санкції, 10343,45 грн - пеня;
- ППР (форми «Н») № 0087780412 від 27.10.2022 з податку на додану вартість на суму 749626, 63 грн - штрафні санкції.
Акціонерне товариство «Науково-дослідний та проектор-конструкторський інститут гірничорудного Машинобудування з дослідним заводом», під час подачі податкових декларацій, самостійно податкове зобов'язання податку на додану вартість на суму 1753084,00 грн.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.11 статті 129 Податкового кодексу України, кредитором нарахована боржнику пеня з податку на додану вартість в сумі 19616, 21 грн;
- з земельного податку на суму 7407222,53 грн - зобов'язання.
Відповідності до підпункту 129.1.1 пункту 129.11 статті 129 Податкового кодексу України, кредитором нарахована боржнику пеня з земельного податку в сумі 458,19 грн;
- з податку на нерухоме майно на суму 1083289,74 грн - зобов'язання.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.11 статті 129 Податкового кодексу України, кредитором нарахована боржнику пеня з податку на нерухоме майно в сумі 34,14 грн;
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п у відповідності до підпункту 129.1.1 пункту 129.11 статті 129 Податкового кодексу України, кредитором нарахована боржнику пеня в сумі 11407, 08 грн;
- по військовому збору у відповідності до підпункту 129.1.1 пункту 129.11 статті 29 Податкового кодексу України, кредитором нарахована боржнику пеня в сумі 14,19 грн.
- по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 1604684,43 грн - зобов'язання.
6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Об'єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про визнання грошових вимог у справі про банкрутство, які ґрунтуються на заборгованості боржника з виконання податкового зобов'язання, визначеного контролювальним органом шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень.
Предметом апеляційного розгляду є питання правомірності визнання місцевим господарським судом грошових вимог до боржника у справі про банкрутство в частині нарахованих контролювальним органом штрафних санкцій і пені.
Після скасування Верховним Судом постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2024 в частині відмови у визнанні грошових вимог контролювального органу у сумі 1929900,52 грн штрафних санкцій і 11181,44 грн пені, нарахованих податковим органом, апеляційний господарський суд під час нового розгляду апеляційної скарги, надає оцінку правомірності грошових вимог лише в цій частині.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Кредитором є юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (абзац 1 частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Своєю чергою, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 зазначив, що для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.
Крім того, положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони на звернення кредитора з конкурсними грошовими вимогами до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 25.07.2023, прийнятої за результатом розгляду справи № 922/5231/21.
Апеляційний господарський кодекс зазначає, що Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов'язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме: грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпунктів 14.1.162 та 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У пункті 129.3 статті 129 Податкового кодексу України визначено обставини, з настанням яких закінчується нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті), зокрема у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).
Верховний Суд у постановах від 27.08.2024 у справі № 908/88/22, від 02.07.2024 у справі № 908/855/22 та від 16.04.2024 у справі № 926/869-б/23 зазначив, що якщо основне податкове зобов'язання і момент його невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов'язань податковим органом, такі вимоги можуть вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.
Таким чином, розглядаючи грошові вимоги податкового органу щодо заявлених штрафних санкцій необхідно з'ясовувати моменти вчинення відповідних порушень, а не тільки момент їх виявлення податковим органом та документального оформлення.
Матеріалами справи підтверджується, що штрафні санкції та пеня застосовані до боржника в період з 01.03.2020 по 30.06.2023.
Своєю чергою, у зв'язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: «За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
- порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.
Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020.
Постановою від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Водночаc, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У зв'язку із набранням чинності 27.05.2022 Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у редакції такого змісту:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Таким чином, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Таким чином, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Такий правовий висновок наведений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23.
Водночас податкові повідомлення-рішення № 0007150718 від 02.11.2020, № 0007140718 від 02.11.2020, № 0087780412 від 27.10.2022 ухвалені за результатами проведення податковим органом документальної позапланової та камеральної перевірок питань дотримання боржником вимог податкового законодавства. Апеляційним господарським судом встановлено, що ці перевірки проводилися, зокрема за період що передував як відкриттю провадження у справі про банкрутство, так і введенню карантину, а саме:
ППР (форми «Р») № 0007150718 від 02.11.2020 в сумі 78501,57 грн (штрафні санкції) та 837,99 грн (пеня);
ППР (форми «Р») № 0007140718 від 02.11.2020 на суму 1101772,32 грн (штрафні санкції), 10343,45 грн (пеня);
ППР (форми «Н») № 0087780412 від 27.10.2022 на суму 749626,63 грн (штрафні санкції).
Надаючи оцінку наданим податковим органом доказам, місцевий господарський суд, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 16.04.2024, прийнятої за результатом розгляду справи № 926/869-б/23, відповідно до яких якщо основне податкове зобов'язання і момент його невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов'язань податковим органом, такі вимоги, у тому числі штраф за невиконання податкового зобов'язання, повинні вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.
З огляду на викладене, заявлені контролювальним органом грошові вимоги підтверджені доданими до заяви податковими повідомленнями-рішеннями, які містять вимоги за штрафними санкціями у розмірі 1929900,52 грн і 11181,44 грн пені, суми яких у розумінні підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є грошовим зобов'язанням, виникли до 29.06.2021, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тому підлягають визнанню.
Під час нового розгляду апеляційної скарги у скасованій Верховним Судом частині постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2024 у справі № 904/5725/21, апеляційний господарський суд у складі нової колегії суддів ухвалює рішення про залишення без змін ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024, якою визнано грошові вимог у справі № 904/5725/21 в сумі 1929900,52 грн штрафних санкцій і 11818,44 грн пені.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду в оскаржуваній частині зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-інкогніто» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 у справі № 904/5725/21, в частині визнання грошових вимог у сумі 1941081,96 грн, залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024, в частині визнання грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України у справі № 904/5725/21 в розмірі 1929900,52 грн штрафних санкцій і 11181,44 грн пені, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 12.02.2025
Головуючий суддя Ю ПАРУСНІКОВ
Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД
Суддя О. ІВАНОВ