Справа № 186/2074/24
Провадження №2/0186/224/25
12 лютого 2025 року м.Шахтарське.
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Янжули С.А.
при секретарі - Лиман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шахтарському, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" про стягнення заборгованості по заробітній платі,
11 грудня 2024 року в провадження Першотравенського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" про стягнення заборгованості по заробітній платі, подана позивачем через підсистему "Електронний суд".
Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість із заробітної плати за липень-серпень 2024 року без утримання суми податків та інших обов'язкових платежів та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 серпня 2024 року по день фактичного розрахунку.
Крім того, позивач просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання сторони не з'явилися, про дату розгляду справи повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи в їх відсутність не надходило.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач- ОСОБА_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .
Довідкою від 09 грудня 2024 року №1248-5003551459 підтверджується, що позивача - ОСОБА_1 з 09 грудня 2024 року взято на облік внутрішньо переміщеної особи та фактичне її місце проживання зареєстроване по АДРЕСА_2 .
Зареєструвавшись 09 грудня 2024 року, як ВПО на території м.Шахтарського, Синельниківського району, Дніпропетровської області, позивач звернулася 11 грудня 2024 року з даним позовом до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області, дотримавшись правила територіальної підсудності справи даному суду.
Позовну заяву подано позивачем через підсистему "Електронний суд", тобто, позивач має власний електронний кабінет в даній системі. Крім того, в позовній заяві позивачем зазначено її електронну адресу, яку вона використовує.
Відповіддю №6359704 підтверджується, що позивач ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС. Дата реєстрації: 09 жовтня 2024 року о 16:39 годині.
Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року відкрито провадження в даній цивільній справі, визначено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до судового розгляду на 06 січня 2025 року.
Копію ухвали про відкриття провадження в справі направлено судом за вих. №16412/24-Вих 16 грудня 2024 року сторонам по справі.
Довідкою про доставку електронного документу підтверджується, що ухвалу суду про відкриття провадження по справі з датою призначеного на 06 січня 2025 року судового засідання, доставлено позивачу до електронного кабінету 16 грудня 2024 року о 12:16 годині.
В зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату та час судового засідання позивача, судове засідання 06 січня 2025 року було відкладене на 13:00 годину 23 січня 2025 року.
Судову повістку про виклик позивача ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 13:00 годину 23 січня 2025 року, було доставлено позивачу до її електронного кабінету 07 січня 2025 року о 01:29 годині, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
В зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату та час судового засідання позивача, судове засідання 23 січня 2025 року було відкладене на 11:00 годину 12 лютого 2025 року.
Судову повістку про виклик позивача в судове засідання на 12 лютого 2025 року направлено рекомендованим листом з повідомленням про доставку за зареєстрованим фактичним місцем проживання позивача, як ВПО, - АДРЕСА_2 , однак поштове відправлення повернулося на адресу суду без вручення, з відміткою про те, що позивач ОСОБА_1 відсутня за вказаною адресою.
Крім того, довідкою про доставку електронного документу - сповіщення про необхідність явки позивача в судове засідання, призначене на 12 лютого 2025 року, підтверджується, що документ доставлений до електронного кабінету позивача 23 січня 2025 року о 23:10 годині.
Таким чином, позивач тричі не з'явилася в судові засідання з розгляду цивільної справи за її позовом, при цьому, була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, заяви про розгляд справи в її відсутність не надходило, доказів, які б підтверджували поважність причин неявки в судове засідання, позивачем не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частин першої, третьої статті 131 ЦПК Україна учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною п'ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21), від 18 січня 2023 року у справі № 947/15524/20 (провадження № 61-20943св21), від 29 січня 2024 у справі № 369/6314/22 (провадження №61-15099св23).
Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Окрім цього, позивач ОСОБА_1 зареєстрована в системі «Електронний суд».
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.
Відповідно до частин першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22(провадження № 14-48цс22) зазначено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Оскільки, відповідно до повідомлення з системи «Електронний суд» документи в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду в справі» доставлені до електронного кабінету позивача у системі «Електронний суд» 16 грудня 2024 року, 07 січня 2025 року та 23 січня 2025 року, таким чином позивач була належним чином повідомлена про час розгляду справи.
При цьому, позивачем не подано до суду заяви про розгляд справи в її відсутність.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно зі ст.ст. 43,44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.
Оскільки належним чином повідомлена позивач в судове засідання повторно не з'явилася, не повідомила про причини неявки, при цьому заяв про розгляд справи в її відсутність до суду не надходило, суд приходить до висновку про залишення позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України,- суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" про стягнення заборгованості по заробітній платі - залишити без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу її право на повторне звернення до суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: С.А.Янжула.