Справа № 183/540/25
№ 3/183/395/25
11 лютого 2025 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гузоватий О.І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Новомосковського РВП ГУНП України в Дніпропетровській області, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Гвардійське (нині с-ще Зарічне) Самарівського району Дніпропетровської області, громадянки України, одруженої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючої продавцем-консультантом в магазині АТБ, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 21 грудня 2024 року о 20 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп'яніння, вчинила стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягало у висловлюванні в його сторону нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психологічному здоров'ю.
В суді ОСОБА_1 пояснила, що сварка з чоловіком дійсно мала місце, чоловік на емоціях викликав працівників поліції, проте в ситуації вони розібралися самі, примирилися, та подібного більше не повториться.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Судом безпосередньо дослідженні докази, які надані на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: протокол про адміністративне правопорушення; рапорт; заяву та письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Частиною 1 статті 173-2 КупАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КпАП України, є суспільні відносини у сфері сім'ї та захисту прав членів сім'ї; об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого; суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності вини у формі прямого чи не прямого умислу.
За своєю правовою конструкцією адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням з матеріальним складом. Відтак, для об'єктивної сторони розглядуваного адміністративного правопорушення закон вимагає встановлення не тільки факту діяння, а й шкідливих наслідків, які полягають у завданні шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Водночас, наданий на розгляд суду протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей, які саме наслідки настали від протиправних дій ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що для кваліфікації дії особи за ст. 173-2 КУпАП мають бути встановлені наслідки у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Втім, будь-яких доказів на підтвердження того, що внаслідок дій ОСОБА_1 потерпілому було завдано шкоду фізичному або психічному здоров'ю, матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого об'єктивного підтвердження під час судового розгляду.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, та враховуючи те, що під час судового розгляду обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження, доходжу висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Розглянувши матеріали справи та керуючись статтями 173-2, 247, 256, 280 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим - протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Гузоватий