Справа № 172/2045/24
Провадження № 1-кп/172/175/24
12.02.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024046420000064 від 01.11.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в
с. Миролюбівка Синельниківського району Дніпропетровської області, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий:
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 162 КК України, -
31 жовтня 2024 року близько 15.50 год. ОСОБА_6 , перебував на території свого домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
В цей час у ОСОБА_6 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла ОСОБА_4 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Реалізуючи власний протиправний умисел, того ж дня, без розриву в часі, перебуваючи біля території домоволодіння, де проживає ОСОБА_4 разом із своєю дружиною ОСОБА_5 , за вказаною адресою шляхом вільного доступу зайшов на територію домоволодіння, в якому проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на проникнення до житла, за допомогою сили рук відкрив металеві двері, натиснувши на ручку вхідних дверей в результаті чого вони відчинилися та шляхом вільного доступу, через відчинені металеві двері, в порушення ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, перебдачаючи при цьому його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що своїми діями порушує недоторканість іншого володіння особи, всупереч волі володільця та за відсутності його дозволу, не маючи визначених законних підстав, проник до житлового будинку, в якому проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Крім того, 31 жовтня 2024 року близько 15.50 год. ОСОБА_6 , перебуваючи в будинку за адресою: АДРЕСА_3 зустрів ОСОБА_4 . В цей час у ОСОБА_6 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Реалізовуючи власний протиправний умисел, ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_4 , який в цей час перебував у спальній кімнаті будинку за вказаною адресою та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи при цьому його суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, підійшов до потерпілого, будучи повернутим до обличчя, своєю правою та лівою руками вхопив останнього за одяг та штовхнув на ліжко. Далі, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел ОСОБА_6 сів верх тулубу потерпілого, який в той час перебував лежачи на спині почав боротися з останнім та в цей час, своїми зубами двічі вкусив за передню частину грудної клітки посередині зліва. Після чого, коли потерпілий вирвався від ОСОБА_6 та почас його виганяти із будинку, ОСОБА_6 перебуваючи в положенні стоячи, повернутий обличчя до обличчя ОСОБА_4 своїми правою та лівою руками стиснутими в кулак, з розмаху рук наніс 6 ударів в голову потерпілого та 1 удар в область передньої поверхні правого передпліччя.
Своїми протиправними діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді численних синців обличчя: в лобно-тім'яної ділянці голови зліва, міжбрівної ділянці, в ділянку зовнішнього кінця лівої брови та в ділянці лівої щоки, садно шкіри та синець на передній поверхні грудної клітки посередині і зліва, поширений переривчастий синець на передній поверхні правого передпліччя, які за своїм характером відносяться до категорії легких.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступків при зазначених вище обставинах визнав повністю. Щиро каявся, повністю підтвердив обставини вчинення проступків, викладені в обвинувальному акті та не виявив бажання давати показання у суді.
Сторони у судовому засіданні не заперечували проти застосування положень ч. 3
ст. 349 КПК України, посилаючись на недоцільність дослідження доказів щодо усіх обставин обвинувачення у зв'язку з повним їх визнанням та підтвердженням у судовому засіданні самим обвинуваченим.
Судом роз'яснені сторонам наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення їх можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ними обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння цих обставин та добровільність їх позиції.
З урахуванням повного визнання своєї винуватості, визнання та підтвердження обвинуваченим всіх обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, думок усіх учасників судового розгляду та відсутності від них заперечень, суд вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежитись лише дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому проступків, повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження та ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_6 покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальні проступки, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, на утриманні нікого не має, офіційно не працевлаштований.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебував в сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
З урахуванням обставин справи, думки прокурора, потерпілих, характеристики особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне й доцільне призначити покарання в межах санкції статей КК України за якими ОСОБА_6 визнаний винним, у виді громадських робіт та обмеженя волі, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням обставин справи, думок прокурора та потерпілих, особи обвинуваченого, його відношення до вчиненого, суд вважає можливим звільнення його від кримінальної відповідальності з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України.
Витрати на проведення судових експертиз відсутні, цивільний позов не заявлено, речових доказів немає. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 125 КК України у виді 180 (ста восьмидесяти) годин громадських робіт;
за ч. 1 ст. 162 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі;
на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк у 3 (три) роки;
відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до вимог ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_6 до Васильківської селищної ради, зобов'язавши його пройти спеціальну програму для кривдників.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1