Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 495/4115/24
Провадження по справі № 2/514/68/25
11 лютого 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Тончевої Н.М.
при секретарі - Чернєвій О.А.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ща Бессарабське е цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить позбавити останню батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги мотивує тим, що він та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач мешкає окремо, свої батьківські обов'язки відносно дитини не виконує, у вихованні дитини участі не приймає, ніякої матеріальної допомоги дитині не надає, змінювати своє відношення до дитини не збирається. Дитина мешкають з позивачем та перебувають на його утриманні.
Враховуючи викладене, з метою захисту прав дитини, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та розглянути справу за його відсутністю. Не заперечує щодо розгляду справи за відсутністю відповідача.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином за адресою реєстрації місця проживання, однак на адресу суду від відповідача повернувся конверт з відміткою «адреса відсутній за вказаною адресою».
Пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України передбачено, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача ОСОБА_2 до суду в судове засідання, однак остання в судове засідання на вказану в оголошенні дату також не з'явилась, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без її участі до суду не надіслала, про причини неявки суд не повідомила.
Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.
Враховуючи, що представник позивача не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.
Представник третьої особи, а саме Служби у справах дітей Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до судового засідання не з'явилась, надала заяву, в якій просила судове засідання провести за її відсутністю.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 25 листопада 2023 року Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00044144280.
Згідно довідки Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області №167 від 20 лютого 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично мешкає в будинку АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на його утриманні.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є учнем 4-Б класу Маяківського ліцею Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області, має достатні досягнення у навчанні, сумлінний, доброзичливий, підтримує дружні стосунки з учнями, мешкає з батьком, мати за кордоном.
Відповідно до Акту про проживання сім'ї ОСОБА_1 , останній фактично мешкає в будинку АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати дитини за кордоном.
Рішенням виконавчого комітету Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області №28/19-2024 від 25 листопада 2024 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по відношенню до її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Проте жодного з покладених законом на батьків обов'язків відповідач не виконує, з дитиною не проживає, станом здоров'я, успіхами дитини, її долею не цікавиться, участі у вихованні не приймає, вихованням не займається, самоусунулась від виконання батьківських обов'язків.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України у п.п. 15,16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив судам, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального усвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Позивач в даному конкретному випадку є суб'єктами звернення до суду з питань позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки є батьком останнього та дитина мешкає разом з ним, перебуває на його утриманні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначений позов слід задовольнити, так як позбавлення відповідача батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є доцільним та відповідає найвищим інтересам останнього.
Статтею 168 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду особам, які позбавлені батьківських прав, може бути дозволено побачення з дитиною.
Якщо поведінка такої особи щодо утримання та виховання своєї дитини зміниться, за правилами ст. 169 Сімейного кодексу України остання не позбавлена права звернутися до суду з позовом про поновлення у батьківських правах.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 166, 168, 169 СК України, ст. ст. 12, 13, 81,89, 264, 265, 268, 272, 280-283, 288, 289 ЦПК України, суд , -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав- задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у відношенні її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.М. Тончева