Справа № 592/1679/25
Провадження № 1-кс/592/929/25
12 лютого 2025 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУНП у Сумській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №42025202510000024 від 20.01.2025 за ч.2 ст.191 КК України,-
Слідчий звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням, погодженим з прокурором, про тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні №42024202510000173 від 29.10.2024 за ч.4 ст.191 КК України.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 , маючи намір придбати квартиру у новобудові, збудованій АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », 05 серпня 2020 року прибула до офісу вказаного підприємства по АДРЕСА_1 , де посадовцями зазначеного товариства їй було запропоновано придбати майнові права на квартиру АДРЕСА_2 у фірми ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка, з їх слів, вже викупила майнові права на зазначену квартиру.
Маючи запевнення, у тому числі від ОСОБА_6 , що майнові права дійсно належать ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_5 підписала трьохсторонній договір відступлення права вимоги №10 від 05.08.2020, укладений між АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та останньою. Вказаний договір було підписано головою правління AT « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на той час ОСОБА_7 , директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Також 05.08.2020, між ОСОБА_5 та АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в особі голови правління АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу майнових прав №27 (у подальшому виявилося, що у договорі помилково зазначено рік укладення 2019 р., замість 2020 р., фактично все це відбувалося 05.08.2020, що підтверджується додатками до вказаного договору, які датовані 05.08.2020). Згідно вказаних договорів керівники вказаних суб'єктів господарювання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запевнили ОСОБА_5 та зафіксували у документах той факт, що майнові права на вказану квартиру дійсно законно належать саме ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », про що свідчать їх підписи та печатки у вказаних документах.
У подальшому ОСОБА_5 на адресу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » через банк АБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » сплатила 715 077,00 гривень, що підтверджується копіями квитанцій, довідками з вказаного підприємства та банку.
Коли будинок було здано в експлуатацію, остання звернулася до АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо оформлення права власності на вказану квартиру, однак їй було повідомлено, що з часу укладення вищевказаного договору і дотепер за вказану квартиру як на банківський рахунок, так і в касу АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », кошти не сплачено.
Враховуючи викладене, зазначене свідчить про можливе зловживання службовим становищем вказаними посадовими особами з метою заволодіння коштами ОСОБА_5 у розмірі 715 077,00 грн.
Таким чином, з метою належного виконання вимог ст. 9, 25, 91 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, встановлення події кримінального правопорушення, виникла необхідність в отриманні та вивченні стороною обвинувачення ряду документів, які перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Слідчий у судове засідання не з'явився.
Перевіривши доводи клопотання, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає його не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч.2 ст.131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є заходом забезпечення кримінального провадження, а п.1 ч.3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя розглядає клопотання в межах його доводів.
У вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 191 КК України, що вбачається також і зі змісту клопотання, де зазначено про наявність підстав вважати що було можливе зловживання службовим становищем вказаними посадовими особами з метою заволодіння коштами ОСОБА_5 у розмірі 715 077,00 грн.
Тазом з тим, як зі змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення, так і зі змісту доданих договорів та інших документів не вбачається, що ОСОБА_5 передавала грошові кошти у відання інших осіб, навпаки, вона сплатила їх за умовами договору №10 від 05.08.2020 року, після чого вони за умовами цього договору стали належати ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Відомостей про незаконне вибуття цих коштів з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ні заява ні додані документи не містять.
Оскільки відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 190 КК України не внесені, слідчий суддя не уповноважений давати оцінку щодо добросовісності дій осіб при укладенні договору, разом з тим, навіть в повідомлення ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 15.01.2025 зазначено про наявність підстав вважати, що дій посадови осіб при укладенні договору можуть розглядатися як обман з метою заволодіння коштами потерпілої.
Таким чином, слідчий не довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, що розслідується, а тому згідно з вимогами п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування будь-яких заходів забезпечення кримінального провадження на підставі наданих матеріалів не допускається.
Керуючись ст. 160-163, 164 КПК України,
У задоволенні клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУНП у Сумській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до документів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1