запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/240/25Головуючий у 1-й інстанції Каряка Д.О.
Єдиний унікальний №317/5018/24Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП
31 січня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Барчунінова К.О., діючого в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Барчунінова Костянтина Олександровича на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 14 листопада 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 14.09.2024 року о 09 год. 37 хв. водій ОСОБА_1 у с.Дніпрельстан, Запорізького району, Запорізької області по дорозі 2 км до села керував транспортним засобом «ЗАЗ-1102» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі захисник Барчунінов К.О. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Свої вимоги мотивував тим, що у долучених відеозаписах не зафіксовано роз'яснення ОСОБА_1 поліцейськими прав та обов'язків, передбачених ст.268 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеофіксацію.
З відеозапису з нагрудної камери поліцейського, даних про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем та порушив ПДР, за що був зупинений поліцейськими, зазначений носій не містить.
Справа не містить відомостей щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
В протоколі не зазначено технічний засіб, яким фіксувалось правопорушення, відсутній оригінал відеозапису з нагрудної камери, а лише міститься DVD диск, що є копією відеозапису, тобто відсутнє джерело походження відеозапису.
Відеозапис має ознаки переривання, відсутня основна вимога до фіксування правопорушення - безперервність відеофіксації.
Протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом.
Заслухавши захисника Барчунінова К.О., який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №129003 від 14.09.2024 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей) відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомився, йому роз'ясненні права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, і ст.268 КУпАП, його копію отримав, що засвідчив своїм особистим підписом, від пояснень відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.09.2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 .
Твердження захисника Барчунінова К.О. що ОСОБА_1 не керував автомобілем повністю спростовані відеозаписом відеореєстратора автомобілю поліції та з нагрудних відеокамер поліцейських, на яких зафіксовано, що працівники поліції прямують за автомобілем «ЗАЗ-1102» д.н.з. НОМЕР_1 , який рухається та зупиняється. Горять стоп-ліхтарі, що свідчить про натискання водієм педалі гальм. ОСОБА_1 перебуває на водійському місці в автомобілі. Поруч з ним на пасажирському сидінні сидить чоловік. Працівник поліції повідомляє причину зупинки, а саме порушення користування ременями безпеки, відсутній страховий поліс (запис 09:46:19 N0.00000-E0.00000-S000_END).
Під час спілкування з співробітниками поліції ОСОБА_1 пояснив «керував автомобілем Таврія» (запис 09:46:12 N0.00000-E0.00000-S000_END).
Під час розмови з водієм у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. У зв'язку з такими обставинами, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager або у медичному закладі у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 відмовився (запис 09:46:44).
Крім того, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП за керування за вищезазначених обставин транспортним засобом без поліса обов'язкового страхування та за ч.5 ст.121 КУпАП за керування транспортним засобом з порушенням правил користування ременями безпеки.
На день апеляційного розгляду дана постанова ОСОБА_1 не оскаржена і в установленому законом порядку не скасована.
Долученим до матеріалів справи відеозаписом в достатній мірі об'єктивно зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження ним огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі.
Доводи апелянта з приводу того, що зупинка транспортного засобу була неправомірною є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, бо питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування постанови суду. Крім того, апелянтом не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки, яка нібито мала місце 14.09.2024 року.
Відсутність доказів відсторонення поліцейськими водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не спростовує правильності висновків, викладених у постанові судді.
Зміст самого правопорушення не вимагає встановлення з наданого відеозапису технічних даних, на які впливав би факт сертифікації відеокамери та її специфічні характеристики.
Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась з недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону в матеріалах справи немає.
Те, що в протоколі не зазначено технічний засіб, за допомогою якого здійснювався відеозапис, час та дата, серія та номер приладу, само по собі не тягне за собою визнання цього запису недопустимим доказом, з огляду і на те, що ніким не заперечується того факту, що обставини, які зафіксовані цим записом, мали місце.
Той зміст, який міститься на диску з нагрудної камери поліцейського є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд зауважує, що всупереч протилежним доводам апелянта, наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним доказом у справі. Оскільки судом першої інстанції враховано та надано правову оцінку за сукупністю усіх встановлених у даній справі обставин, з якими закон пов'язує можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи судом були досліджені всебічно, повно і об'єктивно, висновки судді ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 відмовився пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах.
Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 ПДР проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія.
При цьому всупереч протилежним аргументам апелянта, апеляційний суд зауважує, що жоден із нормативних документів не дає водієві та його захиснику права оспорювати таку вимогу поліцейського. З відеозапису зловживання поліцейського в цій частині не вбачається.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а поведінка і відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.
Відтак у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Барчунінова Костянтина Олександровича залишити без задоволення.
Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 14 листопада 2024 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
документу Справа № 317/5018/24