Справа № 456/2076/24
Провадження № 2-о/456/13/2025
іменем України
13 січня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Шрамка Р. Т. ,
з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу №456/2076/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
встановив:
Заявник ОСОБА_1 , звернулась до суду із заявою про встановлення факту того, що ОСОБА_1 , постійно проживала з ОСОБА_4 , починаючи з 2011 року до дня його смерті.
Заяву обґрунтовано тим, що заінтересовані особи по справі ОСОБА_2 - її син, а ОСОБА_3 - рідна сестра її чоловіка ОСОБА_4 . Їхній шлюб зареєстрований 25.10.1986р. у виконавчому комітеті Сидорівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, актовий запис № 5. Від шлюбу з ним мають одного сина ОСОБА_5 , заінтересована особа по справі. Чоловік ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина. Заповіту за життя чоловік не склав. Заявник та син відносяться до спадкоємців першої черги за законом, але син не претендує на свою частину спадкового майна, не заперечує щоб спадкове майно після смерті чоловіка було зареєстроване на заявника. До спадкового майна після смерті чоловіка відносяться чотири земельні ділянки сільськогосподарського виробництва. Ці земельні ділянки належали батькам чоловіка, матері ОСОБА_6 та батьку ОСОБА_7 . Мати чоловіка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько чоловіка помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіту за життя вони не складали. Із спадкоємців батьків чоловіка був чоловік та його сестра ОСОБА_3 , заінтересована особа. ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті батьків та вже отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину вище зазначених земельних ділянок в порядку Спадкування за законом. Чоловік заявниці також прийняв спадщину після смерті батьків оскільки був зареєстрований з ними в одному будинку та постійно проживав разом з ними на час відкриття спадщини в АДРЕСА_1 , доглядав їх. Але за життя чоловік не оформив своїх спадкових прав. Таке право переходить до заявниці, спадкоємця чоловіка першої черги за законом. В березні 2024р. заявник звернулася до нотаріуса з приводу оформлення спадщини, на що завідувач Жидачівської державної нотаріальної контори своїм листом № 140/02-31 від 22.03.2024р. відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропущення визначеного законом строку для подачі заяви про прийняття спадщини та рекомендував звертатися до суду з даним питанням. Відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України, заявник вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки з листопада 2011р. постійно проживала із чоловіком до часу його смерті в належній їй квартирі в АДРЕСА_2 . Після смерті батьків чоловік повернувся до сім'ї і проживав з ними без реєстрації місця проживання. Він помер в м.Стрию та похований в м.Стрию. Заявник поховала його.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Шрамка Р.Т. від 03.05.2024 року вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Визначено місце, дату та час підготовчого засідання у цій справі - 16.08.2024 року.
16 серпня 2024, розгляд справи відкладено у зв'язку неявкою заінтересованих осіб.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.09.2024 року підготовче провадження у цій справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті.
Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.
Розгляд справи по суті відбувся за участі сторін.
Представник заявника ОСОБА_1 , - адвокат Маципура Г.І., в судовому засіданні заявлені вимоги викладенні в заяві підтримала та просила її задоволити.
Заявник ОСОБА_1 , в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задоволити.
Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явились, однак подали до суду заяви, згідно яких заявлені вимоги ОСОБА_1 , визнали та просили розгляд справи проводити за їхньої відсутності.
Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Фактичні обставини справи із оцінкою відповідних доказів.
Свідок ОСОБА_8 , в судовому засіданні пояснила, що працює разом із заявником в садочку. Дружили сім'ями із заявником останні десять років. До смерті мами, приблизно десять років тому, померлий ОСОБА_4 , проживав разом із нею, а після її смерті проживав у м. Стрию разом із заявником. Заявник ОСОБА_1 , проводила поховання ОСОБА_4 , в м. Стрию.
Свідок ОСОБА_9 , в судовому засіданні пояснила, що працює разом із заявником в садочку приблизно десять років. За цей період неодноразово бачила померлого ОСОБА_4 , на роботі в садочку разом із заявником. Сім'я ОСОБА_10 проживала разом в м. Стрию та після його смерті ОСОБА_1 , проводила його поховання в м. Стрию.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Стрию Стрийського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про що був зроблений актовий запис №357.
Як вбачається із свідоцтва про шлюб померлий ОСОБА_4 , був чоловіком ОСОБА_1 .
З довідки Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «50 років УПА 11» від 01.04.2024 №5, вбачається, що померлий ОСОБА_4 , проживав станом на 09.05.2022 по АДРЕСА_3 , разом із ОСОБА_1 та сином ОСОБА_2 .
Судом встановлено й те, що внаслідок смерті чоловіка заявника - ОСОБА_4 , відкрилася спадщина, до складу котрої увійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
ОСОБА_1 , зверталась до Жидачівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який був зареєстрований в с. Махлинець Стрийського району, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину державним нотаріусом їй було відмовлено, оскільки ОСОБА_1 , пропустила піврічний термін для подання такої заяви.
Норми та джерела права, а також роз'яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. рішення Європейського Суду з прав людини від 21.02.1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
За загальним правилом, наведеним у ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування в Україні здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом ст. 1259 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
В силу ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Стаття 1297 ЦК України встановлює обов'язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для усіх органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на усій території України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України вимоги про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у порядку окремого провадження.
Чинним ЦПК України (ст. 315 ЦПК України) передбачено можливість захисту цивільного права чи інтересу шляхом встановлення фактів, що мають юридичне значення, а також наведено перелік фактів, які можуть бути встановлені судом.
Як роз'яснюється у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01.01.2004 року тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
При цьому обов'язок доказування та подання доказів встановлений ст. 81 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Окрім того, місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців.
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником та оцінені судом.
Висновок суду.
За встановлених у судовому засіданні обставин справи та перевірки доказів у їх сукупності та взаємозв'язку, а також беручи до уваги інтереси заявника щодо захисту його права на спадкування, суд вважає за необхідне задовольнити пред'явлену заяву, зокрема встановити факт постійного проживання заявника із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день його смерті, за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлення даного факту необхідно для оформлення спадщини, так як відповідно до ст. 1264 ЦК України право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Керуючись ст..7, 10, 12, 13, 18, 259, 263-268, 279 ЦПК України суд, -
вирішив:
Заяву задоволити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 проживала однією сім?єю на час відкриття спадщини з спадкодавцем ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 24.01.2025р.
Суддя Р. Т. Шрамко