справа № 462/510/25
12 лютого 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт № 12024141390000988 від 09.10.2024 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Рівненської області, Володимирського району, с. Любахи, українця, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_5
встановив:
ОСОБА_3 , 09.10.2024 о 10 год., перебуваючи в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, діючи таємно, викрав з прилавку магазину скляну банку місткістю близько 1,5 л. з двома червоними наліпками, на яких є надпис «Чайові» та в якій знаходились грошові кошти в сумі 4 250 грн. Надалі ОСОБА_3 утримуючи при собі зазначене викрадене майно, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Своїми протиправними, умисними діями ОСОБА_3 заподіяв магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» матеріальну шкоду на суму 4 250 гривень.
У зв'язку із воєнною агресією військ Російської Федерації на території України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, зі змінами, зокрема внесеними Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України № 3057- IX від 02.05.2023, строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, а тому злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, пояснив, що дійсно 09.10.2024 близько 10.00 год., перебував у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_3, де з прилавку магазину викрав банку, в якій знаходились грошові кошти на суму 4 250 грн. Надалі гроші він витратив на власні потреби, у вчиненому щиро розкаюється.
Представник потерпілого ФОП ОСОБА_6 - ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, при цьому в матеріалах кримінального провадження міститься письмова заява, в якій просить проводити розгляд кримінального провадження за її відсутності та потерпілої.
Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.
Таким чином, аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, доведена повністю і його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, згідно положення ст. 12 КК України, є тяжким злочином, вчиненим умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, особу винного, який раніше не судимий, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває (матеріали кримінального провадження, а.с. 49), обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 є його щире каяття, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Виходячи з наведеного та з урахуванням всіх обставин по справі, беручи до уваги думку прокурора, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі,оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів.
Разом з тим, беручи до уваги наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, суд приходить до переконання за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 роки, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним надалі інших кримінальних правопорушень, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Під час досудового розслідування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою з 21 січня 2025 року до 21 березня 2025 року.
Відповідно до ст. 377 КПК України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі звільнення від відбування покарання.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлено.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Керуючись ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання із випробуванням та визначити йому 2 (два) роки іспитового строку.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язок з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти з залу судового засідання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 21 січня 2025 року скасувати.
Речові докази: цифровий носій з відеозаписами (арк. 37) залишити при справі.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
З інших підстав на вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - протягом 30 днів з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: (підпис) ОСОБА_1
З оригінадом згідно. Оригінал вироку знаходиться у справі № 462/510/25.
Суддя: ОСОБА_1