Справа №336/4923/24
Пр.1-кп/336/526/2025
10 лютого 2025 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання: ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі матеріали кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024080100000932 від 10.02.2024, яке надійшло до суду на підставі обвинувального акта, складеного відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біляєвого Врадіївського району Миколаївської області, громадянина України, який отримав середню спеціальну освіту, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.408 КК України, -
за участі сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 , з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , -
20.05.2024 керівник Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з обвинувальним актом за матеріалами даного кримінального провадження.
Ухвалою судді від 23.05.2024 призначено за матеріалами кримінального провадження підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 03.06.2024 постановлено призначити судовий розгляд кримінального провадження, розглянуто питання продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 , проходячи військову службу за мобілізацією на посаді такелажника евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 28.10.2023, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від проходження військової служби, самовільно залишив місце служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 , розташоване в АДРЕСА_3 , свої службові обов?язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв,
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст.408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитись від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Під час судового засідання захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення свого підзахисного від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, у відповідності до положень ч.5 ст.401 КК України, та закриття кримінального провадження. Зазначив, що всі умови для задоволення даного клопотання дотримані, адже ОСОБА_3 раніше не засуджений, бажає продовжити проходження військової служби у складі в/ч НОМЕР_1 , що погоджено із її командуванням, про наслідки обізнаний. До справи подана відповідна заява обвинуваченого, а також оригінал письмової згоди.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, на підставі ч.5 ст. 401 КК України, просив провадження у справі закрити, оскільки бажає повернутися до військової служби та виконувати бойові завдання у складі в/ч НОМЕР_1 МОУ, його згода є добровільною й відповідає його намірам.
В судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, відповідно до ч.5 ст.401 КК України, а також закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Розглянувши клопотання (заяву), вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши наявні письмові докази для підтвердження доводів клопотання, суд приходить до висновку про те, що воно підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю з таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як видно з норми ч.2 ст.286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно зі змістом ч.3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
За матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 був призваний на військову службу за мобілізацією. До кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, що підтверджено належними та допустимими письмовими доказами.
Згідно з письмовою згодою від 02.02.2025 №1789/1/1386 командира в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України, наданою під час судового засідання, підтверджено наявність згоди щодо подальшого проходження служби ОСОБА_3 у складі даної військової частини. Письмова згода від військової частини є офіційним документом, виданим компетентним органом державної влади, який підтверджує готовність прийняти обвинуваченого на військову службу, враховуючи наявні посади.
Документ містить необхідні реквізити (на фірмовому бланку), підписаний уповноваженою особою, містить реєстраційні дані та підпис командира, печатку частини, що відповідає вимогам до документів такого роду. Суд враховує, що прокурор не висловив обґрунтованих підстав для сумнівів у достовірності або автентичності наданого документа, ознайомившись із його оригіналом. Згідно з ч.2 ст.94 КПК України суд оцінює докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення. У разі відсутності доказів, які ставлять під сумнів автентичність листа, суд не має підстав відмовляти в його прийнятті та оцінці.
Крім того, відповідно до принципу процесуальної економії та забезпечення розумних строків розгляду справи, суд вважає недоцільним відкладати розгляд справи для додаткової перевірки документа, достовірність якого не викликає сумнівів. Суд приймає цей документ як належний та допустимий доказ у справі, який підтверджує можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з метою продовження ним військової служби.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст. 401 КК України, а саме звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовну можливість судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, крім того обов'язок не пізніше 72 годин із врахуванням набрання законної сили даною ухвалою прибути до вище визначеної військової частини для продовження проходження військової служби. Обвинувачений розуміє, що в разі повторного вчинення кримінального правопорушення положення ч. 5 ст. 401 КК України до нього не можуть бути застосовані.
За таких обставин клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до положень ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч.5 ст.401 КК України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Оскільки судом приймається рішення про закриття кримінального провадження, з урахуванням положень ч.1 ст.203 КПК України, ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.01.2025 щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі "Запорізький слідчий ізолятор" ОСОБА_3 припиняє свою дію, а обвинуваченого необхідно негайно звільнити з-під варти в залі суду.
Згідно з ч.2 ст.534 КПК України виправдувальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання.
Інші заходи забезпечення в даному кримінальному провадженні, що потребують розгляду судом, вжиті не були, цивільний позов не заявлений.
На виконання положень ч.3 ст.288 КК України слід зобов'язати ОСОБА_3 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, для продовження проходження військової служби, а командира даної військової частини після набрання цією ухвалою суду законної сили - забезпечити продовження проходження військової служби вказаним військовослужбовцем.
Керуючись ст. 94, 203, 284, 285, 286, 288, 370, 371, 372, 534 КПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.408 КК України в порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024080100000932 від 10.02.2024 відносно ОСОБА_3 , - закрити.
Припинити дію ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.01.2025 в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі "Запорізький слідчий ізолятор" ОСОБА_3 , негайно звільнивши його з-під варти в залі суду.
Зобов'язати ОСОБА_3 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 26636758, для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України після набрання цією ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_3 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали суду складений і оголошений 11.02.2025 о 08-20 годині (дата складання повного тексту перенесена у зв'язку з запланованою нарадчою кімнатою головуючого судді у іншому кримінальному провадженні).
Суддя ОСОБА_1