Справа № 308/18559/24
1-кс/308/794/25
12 лютого 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №62024140160000203 від 17.05.2024, про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, українцю, уродженцю с. Косівська Поляна, Рахівський район, Закарпатська область, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовцю військової служби призваному за мобілізацією, гранатометнику 1 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «солдат», одруженому, має на утриманні повнолітню дитину, яка є особою з інвалідністю І групи, раніше не судимому, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Старший слідчий Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №62024140160000203 від 17.05.2024, про зміну підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу із застави на тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024140160000203 від 17.05.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 №2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президент України видав Указ №69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації, яка проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, строк дії якої також неодноразово продовжувався.
Згідно із Законом України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У такий спосіб, з моменту затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти правовий режим воєнного стану, який продовжує діяти і на даний час.
05.04.2024 ОСОБА_5 призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №108 від 05.04.2024 призначений на посаду гранатометник 1 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 та зарахований до списків особового складу.
В подальшому відповідно до наказу командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_4 » №176-РС від 17.04.2024 ОСОБА_5 звільнено із займаної посади і призначено до 5 запасної роти військової частини НОМЕР_1 солдатом резерву.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, військовослужбовець ОСОБА_5 повинен у своїй повсякденній діяльності дотримуватись вимог: статей 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно з якими військовослужбовці зобов'язані, зокрема: свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрими, ініціативними, дисциплінованими; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності і витримки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому; статей 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до яких військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Натомість, солдат ОСОБА_5 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України та Законів України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби призваним за мобілізацією, та перебуваючи на посаді гранатометник 1 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, через особисту недисциплінованість, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, 19.04.2024 не з'явився вчасно, без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) для подальшого проходження військової служби та був незаконно відсутній на військовій службі по теперішній час, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
18.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 407 КК України.
20.11.2024 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначеним розміром застави, строком до 16.01.2025. Разом з тим, в ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду щодо ОСОБА_5 зазначено, що в разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 у відповідності до ч. 5. ст. 194 КПК України покладено наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
26.11.2024 підозрюваний ОСОБА_5 звільнений з-під варти у зв'язку із внесенням застави та на останнього відповідно до вищевказаної ухвали покладені наведені вище обов'язки.
Однак, підозрюваний ОСОБА_5 покладені на нього обов'язки порушив та переховується від органу досудового розслідування та прокуратури.
Як зауважує слідчий, з метою проведення слідчих та процесуальних дій із підозрюваним ОСОБА_5 скеровано повістки з метою прибуття до слідчого на 10.01.2025 та 13.01.2025, однак ОСОБА_5 станом на 13.01.2025 ні до органу досудового розслідування, ні до прокуратури не з'явився. Місце знаходження ОСОБА_5 стороні обвинувачення не відоме.
10.01.2025 на виконання доручення слідчого Шостого СВ ТУ ДБР у м. Львові поліцією здійснено виїзд за місцем проживання підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого ОСОБА_5 за місцем проживання був відсутній.
Допитаний в якості свідка батько ОСОБА_5 - ОСОБА_6 показав, що його син ОСОБА_5 дійсно проживає за цією адресою, однак 10.12.2024 зібрав свої речі та поїхав з будинку у невідомому напрямку.
Станом на 10.01.2025 ОСОБА_5 додому не повертався, зв'язок з ним відсутній.
Враховуючи викладене, 13.01.2025 ОСОБА_5 постановою прокурора оголошений в розшук, а кримінальне провадження відносно останнього зупинено.
Сторона обвинувачення вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, з врахуванням обставин вчинення злочину, щодо ОСОБА_5 , як підозрюваного у кримінальному провадженні, з метою запобігання можливого ухилення від досудового слідства, виникла необхідність в затримані з метою приводу та зміни запобіжного заходу на тримання під вартою.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким і передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Указом Президента України оголошено військовий стан та на території України ведуться бойові дії, Закарпатська область межує із чотирма країнами (Республіка Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина), що дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину в умовах військового стану, не дивлячись на проходження військової служби, може переховуватися, в тому числі на території тимчасово непідконтрольній українській владі та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску через державний кордон України.
Крім того, слідчий просить звернути увагу на те, що ОСОБА_5 є спеціальним суб'єктом кримінального правопорушення - військовослужбовцем, а відтак обрання йому судом запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, домашнього арешту та застави створить передумови до вчинення ОСОБА_5 нового тотожного кримінального правопорушення, пов'язаного з ухилення від проходження військової служби.
На думку сторони обвинувачення, інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні.
Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_5 , з огляду на його довготривале ухилення від явки до органу досудового розслідування, доцільно змінити запобіжний захід на тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу, зокрема належну його процесуальну поведінку.
З огляду на викладене, у сторони обвинувачення є всі підстави вважати, що особисте зобов'язання, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання вказаним ризикам порівняно із триманням під вартою, і не забезпечать виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, що в подальшому може призвести до не виконання завдань кримінального судочинства.
Розглянувши клопотання слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024140160000203, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
18.11.2024 у рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення), кваліфікуючими ознаками яких є: нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Як зазначено у ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
10.02.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено ухвалу, згідно з якою надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою.
Клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою щодо підозрюваного було подане до суду 10.02.2024.
Як зазначено у ст. 186 КПК України, клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки слідчий та прокурор не забезпечили участь підозрюваного у розгляді зазначеного клопотання, повідомлення його слідчим суддею також на цей час є неможливим, а також беручи до уваги, що зазначене клопотання повинно бути розглянуто не пізніше сімдесяти двох годин з моменту його надходження до суду.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 200, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 , погодженого прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №62024140160000203 від 17.05.2024, про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1