Справа № 308/1410/25
11 лютого 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості .
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області вказану позовну заяву залишено без руху.
06.02.2025 від позивача по справі надійшла заява про усунення недоліків.
Вказана позовна заява подана з додержанням вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України та підсудна Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області. Підстав для залишення заяви без руху, повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, визначених ст.ст.185,186 ЦПК України, не встановлено, а тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Позивач: Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради пл. Поштова, 3, м. Ужгород, 88000 Код ЄДРПОУ 36541721 тел../факс: 61-41-90 e-mail: dmg@rada-uzhgorod.gov.ua Наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС
Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Статтями 27, 28, 30 ЦПК України врегульовано питання загальної територіальної підсудності за місцем проживання (місцезнаходженням) відповідача, підсудності справ за вибором позивача та виключної підсудності.
Згідно з роз'ясненнями, які викладені у пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключну підсудність встановлено для позовів, які виникають щодо нерухомого майна (ч.1 ст.30 ЦПК України). Згідно з положеннями ст.181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст.358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.
Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18.
З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язкуз нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Подібні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №910/6644/18, від 26 травня 2021 року у справі №506/33/19, від 02 лютого 2022 року у справі №185/8191/16-ц.
Згідно з ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором на право тимчасового користування конструктивними елементрами благоустрою комунальної власності територіальної громади м.Ужгород, за адресою м.Ужгород, вул.Університетська, 25 на умовах оренди.
Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних, справ, що виникають з трудових відносин, справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приймаючи до уваги ціну позову, значення справи для сторін, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін справи, думку сторін позивачем подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, вважаю, що даний спір можна віднести до справ незначної складності.
За таких обставин, справу слід розглянути в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 175, 177, 187, 274, 277ЦПК України,-
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовною заявою - Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Судове засідання призначити на 11 год. 20 хв., 06.03.2025 року.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов з дня вручення цієї ухвали. У зазначений строк відповідач має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою п'ятою статті 178 ЦПК України. Копія відповіді на відзив повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) такої до суду.
Відповідач має право подати заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення протягом пяти днів з дня отримання відповіді на відзив. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою п'ятою статті 178 ЦПК України. Копія заперечень повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) такої до суду.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої п.2 ч.2 та ч.ч.3, 4 ст. 49 ЦПК України, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені ЦПК України.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати особам, які беруть участь у справі. Одночасно, з копією ухвали відповідачу надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається ug.zk.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош