Справа № 305/375/25
Номер провадження 1-кс/305/58/25
12.02.2025 Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч. 2 ст. 307 та ч. 4 ст. 185 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, українця, уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ,
з повною загальною середньою освітою, не працює, неодруженого,
раніше не судимого,
Слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим слідством місці та часі, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої заборонений - «PVP» та зберігав її за місцем проживання, після чого 21.01.2025, близько 17 години 55 хвилин з метою незаконного збуту особливо небезпечного психотропну речовину, обіг якого заборонено «PVP», зустрівся з ОСОБА_8 , у квартирі АДРЕСА_2 , де ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1000 грн, після чого 21.01.2025, близько 19 години 47 хвилин, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, умисно, незаконно, діючи з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення, ОСОБА_5 збув ОСОБА_8 , один згорток з вмістом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якого заборонено «PVP», масою 0,0503 г. Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини. Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 10.02.2025 року близько 16 години 43 хвилин, з метою незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено «PVP», зустрівся з ОСОБА_8 , по вул. Миру, біля будинку 37, Закарпатської області, де ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1000 грн, після чого 10.02.2025 року о 19 години 50 хвилин, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, умисно, незаконно, діючи з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення, повторно, ОСОБА_5 збув ОСОБА_8 , один згорток з вмістом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якого заборонено «PVP» масою 0,0500 г. Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно. Крім того, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на безпосередню реалізацію збуту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у невстановленому досудовим слідством місці та часі, придбав психотропну речовину «PVP» та зберігав її при собі, з метою подальшого збуту до 10.02.2025 року, де в ході затримання у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , під час обшуку на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, працівниками поліції було виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено «PVP» масою 0,0400 г. Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на безпосередню реалізацію збуту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у невстановленому досудовим слідством місці та часі, придбав психотропну речовину «PVP» та переніс до свого будинку за адресою АДРЕСА_1 , де зберігав її з метою подальшого збуту до 10.02.2025 року, де за добровільної згоди власника будинку в ході проведення огляду місця події за вищевказаною адресою, працівниками поліції було виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено «PVP» масою 0,0400 г. Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, з метою збуту, особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно. Окрім цього встановлено, що ОСОБА_5 , 03.02.2025 близько 04:30 год, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та особистого незаконного збагачення, під час дії на території України правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, та який у подальшому неодноразово було продовжено, шляхом перелізання через паркан, проник на територію дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 , звідки з підсобного приміщення викрав господарський інвентар а саме: три сокири, два молотка, та шість кінцевих частин від молотків, які належні ОСОБА_9 , чим заподіяв потерпілій, матеріальну шкоду на суму 3 620 грн. За таких обставин, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану. Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 10.02.2025, протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК, протоколами допиту свідків, висновками експертиз, та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України належить до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років. Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років і, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України. Щодо ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду відмічає, що усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від суду. Дійсним є такий ризик у розрізі того, що підозрювий будучи обізнаним із санкцією статті, яка йому інкримінується, а саме те, що за вчинення даного злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, також те, що підозрюваний не має постійного місця роботи, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду в подальшому, може виїхати зі свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то такий ризик вмотивований тим, що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані,, тому є достатні підстави вважати що ОСОБА_5 перебуваючи на волі зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою не доказування його вини в подальшому. Також, наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, оскільки свідки на час розгляду цього клопотання, судом ще не допитані. Оцінюючи наявність цього ризику (вплив на свiдкiв) у кримінальному провадженні, слід виходити зі встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків та потерпілих у кримінальному провадженні на різних його етапах, та розуміти, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину, у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Також наявний ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, даний ризик є вмотивований тим що підозрюваний неодноразово збував особливо небезпечну психотропну речовину - «PVP», обіг якої заборонений, за грошові кошти. Ризик того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов'язків, визначених ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого. Крім цього, просить суд при розгляді клопотання також врахувати діючий на даний час та на час вчинення кримінального правопорушення воєнний стан на території України, введений та продовжений Указом Президента України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Отже, ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вище наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об'єктивно існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним. Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у запобіжному заході у вигляді тримання під вартою. Слід врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , адже, враховуючи спосіб вчинення злочину, знаряддя та місце його вчинення, воно викликало особливий суспільний резонанс, висвітлення в засобах масової інформації, тому тримання під вартою підозрюваного є виправданим. З огляду на викладене просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 діб без права внесення застави.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, у тому числі й злочину, пов'язаного з обігом наркотичних засобів, усвідомлює, що за вчинене кримінальне правопорушення йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування чи суду, негативно впливати на свідків, знищити речові докази, що перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, також перебуваючи на волі ОСОБА_5 може продовжувати свою злочинну діяльність. Отже, на їх думку, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. Просять обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою без можливості внесення застави.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає, що достатнім буде обрати запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, адже підозрюваний наміру ухилятися від слідства та суду не має. У разі, якщо ж суд все ж таки прийде до переконання, що слід обирати саме тримання під вартою, то просить застосувати грошову заставу у мінімальному розмірі, оскільки фінансове становище ОСОБА_5 є складним.
Підозрюваний ОСОБА_5 вважає, що немає підстав для обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, адже він не має наміру ухилятися від слідства та суду, у нього є постійне місце проживання, а тому вважає, що до нього можливо обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Згідно зі статтею 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частина 1 статті 183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України прокурор повинен довести, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань №12025071140000007 вбачається, що до СВ Рахівського РВП надійшов рапорт із СКП про те, що громадянин А спільно із громадянином Б збувають наркотичні засоби та психотропні речовини особам, схильним до їх вживання. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 1 ст. 307 КК України.
Також, з витягу вбачається, що 10.02.2025 близько 20:00 години ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи по вулиці Вербник у місті Рахів збув ОСОБА_10 психотропну речовину амфетамін. 21.01.2025 близько 18:25 години ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за грошові кошти збув особливо небезпечну психотропну речовину "РVР" масою 0,0503 г, обіг якої заборонено. Під час затримання ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 , у порядку ст. 208 КПК України, при обшуку особи було виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено «PVP». Під час огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_5 було виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено «PVP».
Крім того, з витягу вбачається, що 03.02.2025 близько 04:30 год, невідома особа, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, таємно поникла до господарського приміщення, яке знаходиться на території АДРЕСА_3 , звідки викрала господарський інвентар, а саме: шість сокир, дві кувалди та один молоток, які належать ОСОБА_9 .
Правова кваліфікація кримінальних правопорушень ч. 1, ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_5 05.02.2025 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 307 КК України.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 та 2 ст. 307 та ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належать до категорії тяжких злочинів.
Поняття «обґрунтована підозра» у практиці Європейського суду з прав людини передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» та «Нечипорук та Йонкало проти України»).
У судовому засіданні досліджені документи, надані стороною обвинувачення в обґрунтування повідомленої ОСОБА_5 підозри, а саме: постанова про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 11.02.2025, рапорт старшого оперуповноваженого СКП Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 від 06.01.2025, протокол огляду покупця, який здійснює оперативну закупівлю та вручення йому грошових коштів від 21.01.2025, протокол огляду грошових коштів від 21.01.2025, протокол вручення технічних засобів від 21.01.2025, протокол добровільної видачі наркотичних засобів та речовин від 21.01.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 21.01.2025 та від 10.02.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 21.01.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 10.02.2025, висновок за результатами дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 03.02.2025 №19/107-25/1284-НЗПРАП, протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 10.02.2025, протокол огляду покупця від 10.02.2025, протокол вручення технічних засобів від 10.02.2025, протокол добровільної видачі наркотичних засобів та речовин від 10.02.2025, протокол огляду грошових коштів від 10.02.2025, протокол затримання особи, підозрюваної у порядку ст. 208 КПК України від 10.02.2025, заява ОСОБА_15 від 10.02.2025 про надання згоди на огляд у будинку, протокол огляду місця події від 10.02.2025.
Досліджені документи свідчать про те, що дійсно могли мати місце факти вчинення незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 та 2 ст. 307 КК України, також факт вчинення крадіжки з підсобного приміщення дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 , належного ОСОБА_9 , якій заподіяно потерпілій, матеріальну шкоду на суму 3 620 грн, й також дають підстави для висновку щодо можливої причетності ОСОБА_5 до цих подій.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження, дають підстави вважати, що повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно з яким «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри).
Отже, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 307 КК України, які належать до категорії є тяжких злочинів, та за які передбачено покарання - позбавлення волі на строк шести до десяти років з конфіскацією майна, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - крадіжки в умовах воєнного стану, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
У порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 був затриманий о 20:00 годині 10.02.2025 .
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених органом досудового розслідування, слідчий суддя вважає обґрунтованими.
Зокрема, суд враховує те, що ОСОБА_5 , будучи обізнаним з санкцією статей, які йому інкримінуються, а саме те що за вчинення даного злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна, а також те, що підозрюваний не має постійного місця роботи, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду в подальшому, може виїхати зі свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Також, враховуючи, що наразі не всі докази у кримінальному провадженні відшукані, отже ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою не доказування його причетності до вчинення кримінального правопорушення. Також, наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, оскільки потерпіла та свідки на час розгляду даного клопотання судом ще не допитані, а такий ризик зберігається до отримання їх показань безпосередньо судом під час розгляду справи по суті, тому він будучи не обмеженим у спілкуванні зі свідками та потерпілою може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Також наявний ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Під час розгляду клопотання вивчалась можливість застосування стосовно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_5 хоча і є раніше не судимим, проте на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, у тому числі пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, покарання за які, за умови визнання його винуватим, передбачено у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що свідчить про надзвичайно високу суспільну небезпечність таких дій, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за станом здоров'я на цей час немає.
З огляду на викладене, взявши до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, та те, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 матиме змогу перешкоджати досудовому розслідуванню, ухилятися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні чи знищити речові докази, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, та те, що для запобігання вказаних ризиків застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, в даному випадку, не може забезпечити виконання процесуальних обов'язків підозрюваного, отже до нього слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України визначений розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Злочини, у вчинені яких підозрюється ОСОБА_5 , хоч і належить до тяжких, проте не належить до злочинів, які б унеможливлювали визначення щодо нього застави.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, бере до уваги те, що ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, ІТД не займається та не перебуває на обліку у РЦЗ, водночас він підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, у тому числі й пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, які мають високий рівень суспільної небезпеки та неабияке значення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав чи інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тому суд дійшов висновку про необхідність визначення застави - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вважає, що саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та відповідатиме обставинам кримінального провадження.
Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 та ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не працює, неодруженого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з моменту затримання - до 20:00 години 11 квітня 2025 року.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 грн (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят гривень), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 у зв'язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 11 квітня 2025 року.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки :
1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;
3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 на строк до 11 квітня 2025 року.
У разі невиконання зазначених вище обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу визначити до 11 квітня 2025 року.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1