Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4046/24
10.02.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Трагнюк В.Р., секретар судового засідання Конар В.М., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , представника третьої особи ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Орган опіки та піклування Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області,
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Орган опіки та піклування Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області.
Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Виноградівського районного суду по справі №299/5014/22 від 28.12.2022 року позов ОСОБА_1 задоволено, та розірвано шлюб укладений 08 вересня 2018 року між позивачем та відповідачем у виконавчому комітеті Кролівської селищної ради Виноградівського району Закарпатської області за актовим записом № 23.
Від даного шлюбу, який розірваний ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сторін народився син ОСОБА_6 .
Позивач зазначає, що мати дитини не турбується та не утримує їх сина, протягом довготривалого періоду. Наразі син проживає разом із позивачем, знаходиться на повному вихованні та утриманні. Натомість мати (відповідач) ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню своєї малолітньої дитини, зокрема обов'язку виховувати та утримання такої до досягнення нею повноліття.
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини матір'ю, свідомого нехтування нею своїми обов'язками, що підтверджує відсутність відповідального ставлення до своїх материнських обов'язків.
У свою чергу представник відповідача ОСОБА_3 подав заперечення (відзив) на позовну заяву у якій просив у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідач належно доглядає сина, позивач був ініціатором розірвання шлюбу, покинув її з сином. Позивач ОСОБА_1 вже звертався з позовом про визначення місця проживання дитини у якому йому було відмовлено.
У підготовчому судовому засіданні 09.12.2024 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні обставини та вимоги позову підтримали та просили такі задоволити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні відмовити з мотивів зазначених у відзиві.
Представник третьої особи у судовому засіданні підтвердила обставини зазначені у позові та зазначила про те, що відповідач тривалий час неналежно виконує материнські обов"язки, зловживає алкогольними напоями, вихованням дитини не займається, дитина не доглянута, на зауваження Органу опіки та піклування не реагує, відповідні висновки не робить. Дитина знаходиться на обліку Органу опіки та піклування Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області, як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах з 20.06.2024 року. Станом на теперішній час свою поведінку відповідач по відношенню до дитини не змінила. Позов позивача підтримує повністю.
Свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснили про те, що про те, що ОСОБА_5 тривалий час неналежно виконує материнські обов"язки, зловживає алкогольними напоями, вихованням дитини не займається, дитина не доглянута, вага дитини не відповідає віку, на їх зауваження змінити свою поведінку відповідач не реагує, висловлюється агресивно. Дитина стає свідоком зловживання матір"ю алкогольними напоями, через що у будинку де вона проживає відбулась пожежа.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).
Згідно акту обстеження матеріально - побутових умов проживання сім"ї ОСОБА_12 №04-08/868 від 12.05.2023 року (де проживає ОСОБА_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання задовільні (а.с.11).
Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_5 №01-14/28 від 17.01.2024 року,за адресою АДРЕСА_2 , для дитини не створено належні умови для розвитку. За результатом бесіди "мати неналежним чином виконує свої батьківські обов"язки, зловживає алкогольними напоями, не піклується про здоров"я дитини (а.с.13).
Крім цього, відповідно висновку органу опіки та піклування Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 25.07.2024 року є доцільним позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав через свідоме та тривале невиконання нею, як матір'ю, обов'язків щодо належного виховання своєї малолітньої дитини ОСОБА_6 (а.с. 34-35).
Судом при дослідженні висновку також встановлено, що позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_5 беззаперечно відповідає якнайкращим інтересам малолітньої дитини, оскільки мати дитини не турбується та не утримує сина протягом довготривалого періоду, веде спосіб життя який шкодить нормальному розвитку дитину. Неодноразово працівниками Королівської селищної ради було здійснено виїзди за місцем проживання відповідача по справі з приводу її неналежного виконання батьківських обов'язків відносно сина, а також зловживання спиртними напоями.
04.06.2024 на адресу служби у справах дітей Королівської селищної ради було відправлено лист від ЦНСП про взяття даної сім'ї під соціальний супровід. Згідно акту оцінки потреб сім'ї з'ясовано, що умови проживання задовільні, проте у зв'язку з проживанням у житловому будинку матері відповідачки, яка має інвалідність 3 групи та потребує догляду і відповідних медичних маніпуляцій, у житловому будинку не дотримуються санітарно-гігієнічні норми. Малолітня дитина має доступ до ампул та шприців, які знаходяться у вільному доступі. У будинку відсутнє місце для розвитку хлопчика. Мати - ОСОБА_5 зловживає спиртними напоями, часто у стані сп'яніння відводить та забирає дитину із садочка, не працевлаштована. Хлопчик часто є свідком ситуацій у яких мати разом із сумнівними компаніями розпиває спиртні напої, а потім відповідно спить та дитина залишається без нагляду.
Натомість тато малолітньої дитини (хлопчика) бере активну участь у вихованні дитини, активно проводить час з дитиною.
З матір'ю дитини фахівцями ЦНПС неодноразово проводились профілактичні бесіди щодо мінімізування складних життєвих обставин та належного виконання нею батьківських обов'язків.
Небезпечним фактором стала пожежа у будинку, де проживає вищезгадана родина відповідача. На момент займання у будинку перебувала бабуся (інвалід З групи), яка не може самостійно пересуватись та малолітня дитина. Матері на той момент вдома не було, чим саме і наразила дитину та матір на небезпеку. Зі слів очевидців вона знаходилась в кафе, розпивала алкогольні напої. Перебування разом з матір'ю несе пряму загрозу дитині.
Позивач забезпечує дитині належне піклування та догляд. Натомість, відповідачка по справі ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини, зокрема обов'язку виховувати та утримувати дитину не виконує та не здійснює жодних дій спрямованих на їх виконання. Отже, мати свідомо ухиляється від виконання свого батьківського обов'язку. Зовсім не цікавиться розвитком, станом здоров'я сина, не дбає про його інтереси (а.с.34-35).
Також із заначеного висновку вбачається, що до служби у справах дітей неодноразово надходили звернення на ОСОБА_5 щодо належного догляду за дитиною. Батько дитини знаходився на військовій службі. Після того як дізнався, що відповідач не належно виховує сина позивач змушений був повертатись додому, щоб захистити сина від наслідків неналежного виховання її матір"ї. Комісією з прав дитини з відповідачкою проводились профілактичні бесіди, надавались рекомендації, однак вона не усвідомлює проблем, не розуміє ризиків і загроз, не бажає щось змінювати. Єдиним джерелом доходів у неї були грошові надходження від батька дитини, які вона витрачала на алкогольні напої (а.с.49).
Разом з тим зазначені обставини підтверджено в судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 які своїми поясненнями підтвердили свідоме нехтування відповідачкою свої материнськими обов"язками, а позбавлення її батьківських прав буде відповідати інтересам малолітньої дитини ОСОБА_6 .
Досліджені в судовому засіданні докази та обставини які встановлені в судовому засіданні повністю спростовують відзив на позов.
Утримання дітей, надання їм матеріальної допомоги є природним обов'язком батьків, що випливає звичайно зі змісту положення ст. 180 Сімейного кодексу України, яке зобов'язує батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно із ст. 27 Конвенції, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
В абзаці 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом встановлено, що відповідачка на протязі тривалого часу свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками та ухиляється від їх виконання по відношенню до своєї малолітньої дитини, не цікавиться станом її здоров'я, розвитком, участі у вихованні не приймає, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову.
Сукупність досліджених доказів, показів свідків, їх оцінка переконують суд, що не дивлячись на ту обставину, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою, яка може бути застосована до батьків, виходячи в першу чергу із інтересів самої дитини суд приймає рішення про задоволення позову та на підставі ч. 3 ст. 167 СК України дитина підлягає переданню на опікування позивачу.
Судові витрати по сплаті судового збору суд покладає на позивача з урахуванням його заяви від 11.06.2024 року та ст.ст. 13, 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 258, 259, 263, 265, 267, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 відносно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дитину сторін ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 передати батьку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканцю АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.02.2025 року.
ГоловуючийВ. Р. Трагнюк