Номер провадження: 11-сс/813/229/25
Справа № 947/36764/24 1-кс/947/16128/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
03.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси 24.12.2024 про арешт майна у к/п №72024161030000006 від 07.08.2024 за ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 212 КК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною ухвалою слідчого судді в межах к/п №72024161030000006 від 07.08.2024 було задоволено клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 та було накладено арешт із забороною розпорядження та користування на майно, яке було виявлено та вилучено у ході проведення обшуку 19 -20.11.2024 за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, с. Усатове, Об'їзна дорога, нежитлові приміщення в межах географічних координат: 46.503311, 30.614509; 46.506250, 30.613814; 46.503592, 30.618610; 46.506612, 30.617827, а саме на грошові кошти у розмірі 1610860 грн. та 1550 доларів США; блокнот синього кольору «Alfa smart agro»; блокнот на 144 арк.; зошит В5 з підписом «Женя ТТН» на 80 арк.; книжку записну на 80 арк.; блокнот на спіралі з ведмедем на обкладинці; блокнот сірого кольору з підписом «Вадим»; блокнот зеленого кольору з підписом «Гена»; зошит В5 з підписом «Швец» на 80 арк.; блокнот синього кольору «Buromax 2024»; блокнот синього кольору «Укрзалізниця»; бухгалтерську книгу з підписом; ТТН - 16 од.; пакет документів від 10.10.2024 на 12 арк.;рідину схожа на дизельне паливо - 23120 л.; металеву ємність білого кольору об'ємом 28000 л.; колонку паливо роздавальну Quantium S/N D1237233.
Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя вказувала на те, що вилучені речі мають ознаки речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, зокрема вилучені записи можуть містити інформацію щодо кількості незаконно збутого пального без дозвільних документів, колонка та ємності можуть бути засобами вчинення кримінального правопорушення, походження грошових коштів підлягає перевірці, окрім того у межах зазначеного провадження призначені судові експертизи, що вказує на необхідність збереження майна.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
Не погодившись із ухвалою слідчого судді представник ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_10 , подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою з таких підстав:
- в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б прямо, або опосередковано свідчили про здійснення власником тимчасово вилученого майна протиправної діяльності. Орган досудового розслідування визнав своєю постановою вилучені речі речовим доказом, однак не зазначив, яким чином вони мають відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення злочину могли зберегти та чи можна їх взагалі використовувати як речовий доказ у кримінальному провадженні;
- вилучені грошові кошти належать гр. ОСОБА_8 , який здійснює свою підприємницьку діяльність на території, де було проведено обшук. Грошові кошти були ним отримані внаслідок продажу автомобіля BMW 530D 2017, про що обули надані відповідні докази. Окрім того, земельна ділянка, розташована за адресою: Одеська обл. Одеський р-н., с. Усатове, Об'їзна дорога належить ОСОБА_11 . З фототаблиці до протоколу обшуку, наявного в матеріалах справи вбачається, що територія майже 2-а гектари використовується підприємцями, на території перебуває велика кількість вантажних автомобілів, в тому числі і ємностей для заправки авто. Окрім ФОП ОСОБА_8 на цій території здійснюють діяльність і інші приватні підприємці та юридичні особи. Зокрема, вилучена рідина схожа на дизельне паливо 23120 л., металева ємність білого кольору об'ємом 28000 л. та колонка паливо роздавальна Quantium S/N D1237233 належить ОСОБА_12 .
За таких обставин, представник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 24.12.2024 та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору у задоволенні його клопотання, в частині накладення арешту на грошові кошти у розмірі 1600000 грн. та 1550 доларів США, Зошит В5 з підписом «Швец» на 80 арк., вилучені за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, Об?їзна Дорога, нежитлові приміщення в межах географічних координат 46.503311, 30.614509, 46.506250, 30.613814, 46.503592, 30.61 8610, 46.506612, 30.617827.
У судовому засіданні апеляційного суду представник підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, натомість прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позиції учасників провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частина 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Системний аналіз оскаржуваної ухвали свідчить про те, що вона зазначеним вимогам КПК України відповідає не у повному обсязі з огляду на такі обставини.
За приписами ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна відповідно до приписів ч. 2 ст. 171 КПК України повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Положення зазначеної вище норми КПК України узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Так, як вбачається з матеріалів судової справи, Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у к/п № 72024161030000006 від 07.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 212 КК України.
До ЄРДР було внесено відомості про те, що невстановлені громадяни, використовуючи підконтрольні їм підприємства разом з іншими невстановленими службовими особами підприємств вчинили дії, направлені на умисне ухилення від сплати податків, що призвело до ненадходження до бюджету податку на додану вартість в особливо великих розмірах.
При цьому, відповідно наявних матеріалів кримінального провадження встановлено, що фактично ПММ, які відповідно до податкових накладних реалізовано ряду підприємств на території України, реалізується за готівкові кошти оптом та в роздріб невстановленому колу осіб.
Також під час досудового розслідування встановлено, що на території Білгород-Дністровського р-ну Одеської обл. невстановлені особи здійснюють незаконне зберігання з метою збуту, незаконне транспортування з метою збуту а також незаконний збут підакцизних товарів без дозвільних документів.
В ході досудового розслідування також встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення можливо причетні ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які разом з іншими невстановленими особами здійснюють незаконне придбання з метою збуту, зберігання та транспортування з цією ж метою, а також збут незаконно виготовленого пального.
У подальшому, в період 19-20.11.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від було проведено обшук за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, с. Усатове, Об'їзна дорога, нежитлові приміщення, виявлено та вилучено вище перелічене майно та кошти.
Підставою для накладення арешту прокурор визначив необхідність збереження речових доказів з метою запобігання можливості їх зникнення, втрати або пошкодження, проведення судових експертиз та з метою забезпечення відшкодування нанесених державі збитків.
Що стосується доводів представника власника майна з приводу того, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б прямо, або опосередковано свідчили про здійснення власником тимчасово вилученого майна протиправної діяльності, апеляційний суд зауважує, що ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Постановою детектива ТУ БЕБ ОСОБА_15 від 21.11.2024 вилучене майно було визнано речовими доказами.
Апеляційним судом також встановлено, що у вказаному кримінальному провадженні призначено ряд експертиз з метою з'ясування всіх обставин, які встановлюються в ході проведення досудового розслідування.
При цьому, як вбачається із матеріалів, яким обґрунтоване клопотання встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 розташований склад зберігання пального, на території якого здійснюється незаконне зберігання дизельного пального у значних розмірах без дозвільних документів. Подальша реалізація дизельного пального здійснюється шляхом продажу водіям-далекобійникам вантажними автофургонами, обладнаними внутрішніми резервуарами та приладами для транспортування та збуту пального на території м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, та на автошляху «Київ-Одеса» (поблизу сел. Усатове Одеського району Одеської області). Так, за наявною інформацією, громадянин України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , організував незаконне зберігання і збут дизельного пального у значних розмірах без дозвільних документів та з порушенням вимог пожежної безпеки. Зберігання і реалізація пального здійснюється без дозвільних документів, а тому факт законності набуття вилучених грошових коштів наразі потребує перевірки на даній стадії досудового розслідування.
Як вбачається із протоколу обшуку, об'єктом обшуку була огороджена територія, яка використовується як стоянка вантажних транспортних засобів, яка через іншого вагончик, де розміщуються працівник АЗС. У ході проведення обшуку ОСОБА_13 повідомив, що дизельне паливо зберігається без дозвільних на те документів. Окрім того, ОСОБА_13 повідомив, що купив ПММ за готівкові кошти. В ході огляду вагончика також були виявлені та вилучені грошові кошти на території приміщення.
Відтак, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді з приводу того, що оскільки грошові кошти було вилучено за місцем імовірного незаконного збуту пального без дозвільних документів, а тому факт законності набуття вилучених грошових коштів потребує перевірки на даній стадії досудового розслідування.
Водночас, вилучений під час обшуку зошит із записами може містити у собі інформацію щодо кількості незаконного збуту пального без дозвільних документів та щодо осіб, що можуть бути причетні до злочинної діяльності, а тому також потребують збереження для встановлення осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення та усіх обставин, які підлягають доказуванню в рамках кримінального провадження.
Відтак, апеляційний суд приходить до висновку про те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт мана є обґрунтованим.
Водночас, колегія суддів звертає увагу апелянта на можливість звернення з клопотанням до слідчого судді, суду про скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України, при умові, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Приписами п. 1) ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Отже, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування законної та обґрунтованої ухвали слідчого судді відсутні.
Керуючись ст.ст. 24, 170-173, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.12.2024, про накладення арешту на майно, перелік якого міститься у мотивувальній частині ухвали, яке було виявлено та вилучено в період 19.11.2024-20.11.2024 у ході проведення обшуку за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, с. Усатове, Об'їзна дорога, нежитлові приміщення в межах географічних координат: 46.503311, 30.614509; 46.506250, 30.613814; 46.503592, 30.618610; 46.506612, 30.617827 у кримінальному проваджені №72024161030000006 від 07.08.2024 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4