Справа № 139/419/24
Провадження № 33/801/161/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Тучинська Н. В.
Доповідач: Сопрун В. В.
12 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Сопруна В.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Мурованокуриловецькогорайонного суду Вінницької області від 16 січня 2025 року,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №258819, 16 травня 2024 року о 22:53 год водій ОСОБА_1 керував автомобілем BMW-X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Молодіжна біля будинку № 20 в с. Котюжани Могилів-Подільського району Вінницької області в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосування приладу DRAGER Alcotest 6820, прилад № ARSL-0135, принтер ARSM-0433, результат позитивний - 1,38‰, чим порушив п.2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 16 січня 2025 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн на користь держави.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною, необґрунтованою, постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Отже просив скасувати постанову суду та закрити провадження в справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи у відсутність належним чином повідомленого правопорушника ОСОБА_1 .
Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи (ч.6 ст.294 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ст.130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі перебування особи в стані алкогольного сп'яніння, яка керує транспортним засобом.
Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є правильними і узгоджуються з наявними та дослідженими судом доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №258819, згідно якого 16 травня 2024 року о 22:53 год водій ОСОБА_1 керував автомобілем BMW-X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Молодіжна біля будинку № 20 в с. Котюжани Могилів-Подільського району Вінницької області в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосування приладу DRAGER Alcotest 6820, прилад № ARSL-0135, принтер ARSM-0433, результат позитивний - 1,38‰, чим порушив п.2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу;
- результатом тесту 1,38 ‰.
Згідно з роздруківкою приладу алкотестеру DRAGER Alcotest 6820, прилад № ARSL-0135, принтер ARSM-0433 (тест № 29 від 16 травня 2024 року), за результатами проведеного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в кількості 1,38 ‰, останнє калібрування вказаного технічного засобу проводилось 26 березня 2024 року, що особисто підписав ОСОБА_1 .
Отже роздруківка тесту підтверджує, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу DRAGER Alcotest 6820, прилад № ARSL-0135, принтер ARSM-0433 (тест № 29 від 16 травня 2024 року), а не будь-яким іншим приладом, що спростовує доводи ОСОБА_1 , які викладені ним в апеляційній скарзі.
Також, вказані обставини підтверджуються відеозаписом з місця події, відеофіксація велась на нагрудні бодікамери працівників поліції.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції є об'єктивним доказом, тобто таким, який в процесі доказування не встановлюється від людей і не залежить від їх суб'єктивного сприйняття певних обставин.
Статтею 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом першої інстанції встановлено, що на відеозаписі зафіксовано: рух транспортного засобу по автомобільній дорозі, за кермом якого знаходився ОСОБА_1 . Після зупинки автомобіля, поліцейський зробив зауваження ОСОБА_1 щодо його керування транспортним засобом без застосування паска безпеки та повідомив про безперервну фіксацію події на камеру. У зв?язку з наявністю ознак алкогольного сп'яніння, які озвучені працівником поліції, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, тремтіння пальців рук, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в лікарні. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки ТЗ із застосуванням приладу «DRAGER», який показав вміст алкоголю в розмірі 1,38‰, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зокрема з відеозапису не вбачається будь-якого тиску з боку працівників поліції на ОСОБА_1 ні під час огляду на місці зупинки транспортного засобу, ні під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що результат тесту ОСОБА_1 , проведеного працівниками поліції, а саме 1,38 проміле, що майже ніж в 7 разів перевищує гранично допустиму норму (0,2% проміле) та беззаперечно вказує на перебування особи в стані алкогольного сп'яніння.
Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №258819 від 16 травня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 підписав вказаний протокол, був ознайомлений з правами та обов'язками, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а тому є безпідставними доводи апеляційної скарги в тому, що не було роз'яснено йому права.
При цьому, в протоколі вказав «їхав», що спростовує доводи апеляційної скарги щодо не керування ОСОБА_1 транспортного засобу.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) скаржник не надав.
Отже вище перелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності апеляційний суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч.2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і доводами ОСОБА_1 , який категорично заперечив свою вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові суду. Такі пояснення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та повністю спростовуються дослідженими доказами по справі.
Апеляційний суд звертає увагу, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Посилання апелянта на порушення його прав через розгляд справи у відсутності останнього та його адвоката, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, так як статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте ч.1 ст.130 КУпАП до цього переліку не входить.
Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Під час апеляційного перегляду ОСОБА_1 забезпечено право на участь у судовому розгляді задля усунення можливих порушень, чого по справі не встановлено, натомість доведеність вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності, відповідає критерію «поза розумним сумнівом».
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.
Крім того, під час перевірки законності постанови суду першої інстанції в порядку апеляційної процедури були досліджені всі матеріали справи, вивчені та перевірені усі заперечення апелянта стосовно обставин події адміністративного правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним судом не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.130, ст.294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Мурованокуриловецькогорайонного суду Вінницької області від 16 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Сопрун