Справа № 127/27650/23
Провадження № 22-ц/801/23/2025
Категорія: 39
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.
Доповідач:Голота Л. О.
11 лютого 2025 рокуСправа № 127/27650/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя - доповідач),
суддів Медвецького С. К., Оніщука В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження справу № 127/27650/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2024, ухвалене у складі судді Бойко В. М. в приміщенні суду в м. Вінниця, повний текст постанови складено 15.01.2024, -
7.09.2023 ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50000 грн боргу за договором позики; стягнути судові витрати в розмірі 13073 грн, з них 12000 витрати на правничу допомогу, 1073 судовий збір за подання позовної заяви.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.10.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів у розмірі 50000 грн. Факт отримання коштів підтверджується розпискою від 18.10.2021, відповідно до якої ОСОБА_2 зобов'язувався повернути вказані кошти до 18.01.2022. Однак, кошти відповідач так і не повернув.
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2024 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 50000 грн, судовий збір в розмірі 1073 грн 60 коп, та 12000 грн понесених витрат на правову допомогу.
12.02.2024 ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала заяву про перегляд заочного рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2024 року відмовлено.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подано апеляційну скаргу (вх. № 4416 від 3.05.2024), в якій, неповноту з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду викладених в заочному рішенні суду, фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог; стягнути судові витрати, орієнтовно 30000 грн, витрати на проведення почеркознавчої експертизи 11359,20 грн; судовий збір в розмірі 1610,40 грн.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що відповідач з 2022 знаходиться у лавах Збройних Сил України. Бути присутнім на судових засіданнях він не мав можливості, у зв'язку з чим відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі відповідно до статті 251 ЦПК України. Суд першої інстанції зазначене клопотання проігнорував.
Розписка від 18.10.2021, яка стала підставою для звернення до суду, є підробленою, підписана сторонньою особою. Позивач вводить суд в оману, зловживає своїми процесуальними правами. 25.11.2021 ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів в розмірі 50000 грн, які ОСОБА_2 наче брав у борг в позивача. Справа № 127/32166/21 розглядалась у Вінницькому міському суді Вінницької області, в якій судом було призначено почеркознавчу експертизу. Відповідно до висновку експерта від 28.07.2021 підпис на договорі позики виконаний ймовірно не ОСОБА_2 й належить сторонній особі.
Щодо забезпечення прав позивача на подання відзиву.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16.05.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 127/27650/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2024.
Копія ухвали суду від 16.05.2024 та апеляційної скарги надсилалась позивачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600270850356 /т. 1 а. с. 190-196/.
У строк встановлений судом відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Щодо клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12.06.2024 в порядку проведення підготовчих дій клопотання ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про призначення у справі № 127/27650/23 судової почеркознавчої експертизи задоволено. Призначено у справі № 127/27650/23 судову почеркознавчу експертизу. Проведення експертизи доручено судовим експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (21007, м. Вінниця, вул. Батозька, 1). Провадження у справі зупинено до отримання висновку експертизи.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30.07.2024 поновлено провадження у справі. Призначено справу до розгляду на 5.08.2024 на 13:00 годину в приміщенні Вінницького апеляційного суду, зала № 2, за адресою: м. Вінниця вул. Соборна, 6. ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 зобов'язано надати у судове засідання 5.08.2024 додаткові матеріали, зазначені в клопотанні експерта, та докази оплати вартості судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 5.08.2024 надіслано для проведення експертизи судовим експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідному інституту судових експертиз (21007, м. Вінниця, вул. Батозька, 1) матеріали : справи № 127/27650/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики; справи № 127/32166/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики (163 аркуша). Провадження у справі зупинено до отримання висновку експертизи.
20.01.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшов з Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз висновок експерта від 17.01.2025 № 2039/24-21 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у справі № 127/27650/23.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22.01.2025 поновлено провадження у цивільній справі № 127/27650/23, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2024. Закінчено підготовчі дії за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2024 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні Вінницького апеляційного суду, зала № 2, за адресою: м. Вінниця вул. Соборна, 6, який у відповідності до норм статей 368, 369 ЦПК України здійснити без повідомлення учасників справи не раніше як через п'ятнадцять днів, але протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Щодо клопотання про призначення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи.
27.01.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшло клопотання (вх № 1048) ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про призначення повторну комісійну судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої постановити питання : чи виконано рукописний текст, у низу розписки від 17.10.2021 підпис ОСОБА_4 ОСОБА_2 ?. Проведення експертизи просить доручити Дніпровському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою : 49000, м. Дніпро, Січеславська Набережна, 17, офіс 801. Клопотання обґрунтовано тим, що висновок експерта від 17.01.2025 № 2039/24-21 викликає сумніви у відповідача, щодо його об'єктивності, зазначений висновок суперечить матеріалам справи № 127/32166/21, в якій міститься висновок про те, що підпис не належить ОСОБА_2 ..
Ухвалою суду від 10.02.2025 року дане клопотання на підставі вимог статті 183 ЦПК України повернуто без розгляду.
Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина третя статті 367 ЦПК України).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
Заочне рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України з таких підстав.
У справі встановлено наступні обставини.
18.10.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти, а останній зобов'язується повернути таку ж суму грошей у визначений цим договором строк. Сума позики за цим договором складає 50000,00 грн. Позичальник зобов'язався повертати позику частинами або одним платежем із таким розрахунком до 18.01.2022 /т. 1 а. с. 11-12/.
Відповідно до розписки від 18.10.2021 ОСОБА_2 засвідчив, що 18.10.2021, відповідно до договору позики, отримав від ОСОБА_1 грошові кошти (позику) у сумі 50000,00 грн /т. 1 а. с. 13/.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є доведеними, а тому наявні правові підстави для їх задоволення.
Висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог зроблено за повного з'ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане.
За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом першої інстанції вставнолено, що 18.10.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти, а останній зобов'язується повернути таку ж суму грошей у визначений цим договором строк. Сума позики за цим договором складає 50000,00 грн. Позичальник зобов'язався повертати позику частинами або одним платежем із таким розрахунком до 18.01.2022. Відповідно до розписки від 18.10.2021 ОСОБА_2 засвідчив, що 18.10.2021, відповідно до договору позики, отримав від ОСОБА_1 грошові кошти (позику) у сумі 50000,00 грн.
Заперечуючи підписання розписки від 18.10.2021 ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , в суді апеляційної інстанції, оскільки в суді першої інстанції було ухвалено заочне рішення суду, заявила клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12.06.2024 в порядку проведення підготовчих дій клопотання ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про призначення у справі № 127/27650/23 судової почеркознавчої експертизи задоволено. Призначено у справі № 127/27650/23 судову почеркознавчу експертизу. Проведення експертизи доручено судовим експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (21007, м. Вінниця, вул. Батозька, 1). Провадження у справі зупинено до отримання висновку експертизи.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 17.01.2025 № 2039/24-21 Вінницького ВКНДІ СЕМЮ України, підпис від імені ОСОБА_2 в розписці про отримання 50000 грн від 18.10.2021 ймовірно виконаний ОСОБА_2 /т. 1 а. с.239-244/.
Відповісти на питання по суті, в категоричній формі експерту не представилося можливим у зв'язку з недостатньою кількістю вільних зразків підпису саме ОСОБА_2 .
Колегія суддів враховує те, що експертна установа для проведення почеркознавчої експертиза була призначена судом апеляційної інстанції за клопотанням представника відповідача та судом надавалося особі достатньо часу для надання необхідних матеріалів для дослідження.
З огляду на викладене, за наявності у справі оригіналу розписки від 18.10.2021, висновку експерта від 17.01.2025 № 2039/24-21 та за умови не спростування відповідачем факту підписання розписки від 18.10.2021, відсутні підстави для скасування заочного рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, заперечуючи підписання розписки від 18.10.2021 з посиланням на її підробку, відповідач відповідних доказів суду на підтвердження своїх доводів не надав.
Твердження відповідача про те, що він не підписував розписку від 18.10.2021 є недоведеними, оскільки статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Клопотання про призначення у справі повторної судової почеркознавчої експертизи з дотримання положень статті 183 ЦПК України представником відповідача суду не подано.
Посилання представника відповідача на висновок експерта №СЕ-19/102-22/7529ПЧ у рамках розгляду цивільної справи № 127/32166/21 не є належним доказом, оскільки у рамках проведення експертизи досліджувався договір позики від 17.10.2021, розписка від 17.10.2021, тоді як предметом розгляду даної справи є стягнення коштів за договором позики, який був укладений 18.10.2021.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції повинен був зупинити провадження у справі відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки відповідач перебуває у лавах Збройних Сил України, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Воєнний стан введено в Україні з 24.02.2022.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
До основних засад судочинства частиною третьої статті 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.
Виходячи зі змісту статті 12, частини третьої статті 13 ЦПК України кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.
Положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Вони покликані забезпечити об'єктивний розгляд справи.
Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 9.11.2022 у справі № 753/19628/17, від 29.03.2023 року у справі № 756/3462/20, від 15.08.2023 у справі № 174/760/21, від 14.02.2024 у справі № 466/8799/22.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
10.11.2023 ОСОБА_2 самостійно подано до Вінницького міського суду Вінницької області клопотання (вх № 91717) про відкладення розгляду справи до повернення відповідача до місця проживання у зв'язку з тим, що він приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України /т. 1 а. с. 30/. У зазначено клопотанні відповідач не просив зупинити провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
На підтвердження клопотання про відкладення розгляду справи відповідачем надано суду наступні докази:
- довідку в. ч. А4007 від 2.07.2023 № 3561 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, видану солдату ОСОБА_2 про те, що він дійсно в період з 29.03.2022 по 1.07.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в н. п. Авдіївка донецької області /т. 1 а. с. 32/;
- копію витягу з журналу бойових дій в/ч НОМЕР_1 , відповідно до якого 14.08.2023 солдат ОСОБА_2 отримав травму 13.08.2023 о 18:00 попередній діагноз : вибухова травма, акубаротравма без порушення цілісності барабанної перепонки, цефвлгічний синдром, забій правої пліткової кістки, евакуйований налікування до підрозділу; 27.09.2023 отримав поранення рана правої кисті, евакуйований до підрозділу /т. 1 а. с. 33, 34/;
- довідку в. ч. НОМЕР_1 від 6.09.2023 № 7309 про обставини травми солдата ОСОБА_2 , отриманої 13.08.2023 /т. 1 а. с. 35/;
- довідку в. ч. НОМЕР_1 від 15.10.2023 № 2084/7316 (форма 5) про перебування солдата ОСОБА_2 з 9.03.2022 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 /т. 1 а. с. 36/;
- довідку в. ч. НОМЕР_1 від 16.10.2023 № 2084/7322 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно якої солдат ОСОБА_2 в період з 29.03.2022 по 17.08.2022, з 8.09.2022 по 16.10.2023 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н. п. Авдіївка Донецької області /т. 1 а. с. 37/;
- довідку в. ч. НОМЕР_1 від 25.10.2023 № 11390 про обставини травми солдата ОСОБА_2 , отриманої 27.09.2023 /т. 1 а. с. 38/;
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів про те, що ОСОБА_2 , після 16.10.2023 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебував на службі у військовій частині, яка переведена на воєнний стан або залучена до проведення антитерористичної операції.
Крім цього, вже після 16.10.2023 відповідач 10.11.2023 самостійно подано до Вінницького міського суду Вінницької області клопотання (вх № 91717) про відкладення розгляду справи /т. 1 а. с. 30/, а 19.01.2024 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи /т. 1 а. с. 50/, з якими він був ознайомлений.
З огляду на викладене, посилання в апеляційній скарзі представника відповідача на те, що належними письмовими доказами підтверджено підстави для зупинення провадження справі є необґрунтованими.
Колегія суддів враховує те, що після ухвалення заочного рішення інтереси відповідача в суді першої інстанції представляла адвокат Яремчук Л. В., якою було подано заяву про перегляд заочного рішення та апеляційну скаргу на заочне рішення суду першої інстанції.
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права в оскаржуваній частині.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи наведене, оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін, судові витрати понесені в суді апеляційної інстанції відповідачем слід залишити за останнім.
Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2024 у даній справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: С. К. Медвецький
В. В. Оніщук