Провадження номер 2/741/206/25
Єдиний унікальний номер 741/2421/24
іменем України
10 лютого 2025 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Крупини А.О.,
секретаря судового засідання Кузьменка І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,
У грудні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулося до суду із цим позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі № 741/1679/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року скасовано. Цим рішенням визнано протиправними дії Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні її на пенсію державного службовця.
Зобов'язано Ніжинське об'єднань управління Пенсійного фонду України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 09 листопада 2017 року пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у розмірі 60 % від заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Рішення набрало законної сили 08 травня 2019 року.
На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням проведено перерахунок пенсії, розмір якої з 08 травня 2019 року склав 5904 грн. 16 коп.
Оскільки в рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду було відсутнє зобов'язання щодо проведення перерахунку пенсії відповідачу відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок, виданих виконавчим комітетом Носівської міської ради від 08 листопада 2017 року, пенсійну справу переглянуто та 10 листопада 2020 року проведено перерахунок без врахування вказаних довідок. Після перерахунку розмір пенсії з 08 травня 2019 року склав 1497 грн 00 коп.
Таким чином, по особовому рахунку відповідача виникла переплата пенсії за період з 08 травня 2019 року по 31 серпня 2020 року на суму 67767 грн 39 коп. Отже, кошти у вказаному розмірі виплачені відповідачу безпідставно.
Головним управлінням вживались заходи до судового врегулювання спору. Листом Головного управління від 17 серпня 2020 року №2500-0335-8/30437 та від 30 березня 2021 року № 2500-0403-8/18086 було запропоновано відповідачеві добровільно повернути переплату пенсії шляхом внесення коштів на рахунок Головного управління. На час подання позовної заяви кошти позивачем не внесено, від відповідача надійшла заява від 23 вересня 2020 року, згідно якої остання відмовляється вносити переплату пенсії.
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області переплату пенсії в розмірі 67767 грн 39 коп. та понесені судові витрати в розмірі 2422 грн 40 коп.
Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області Крупини А.О. від 16 грудня 2024 року відкрито позовне провадження у даній справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Одночасно запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали. Позивач має право на подання відповіді на відзив протягом строку, який складає десять днів від дня отримання відзиву.
07 січня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого ОСОБА_1 не визнає позовні вимоги та просить суд у їх задоволенні відмовити, оскільки відсутні підстави визначені у ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2023 року № 1058-IV, із змінами, для повернення надміру виплаченої пенсії, зокрема, зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
У судове засіданні представник позивача не з'явився, через підсистему «Електронний суд» 03 лютого 2025 року подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, подала письмову заяву про розгляд справи без її участі, у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі.
Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несуть ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
За таких обставин у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність сторін на підставі наявних в ній доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні установлено, що відповідач ОСОБА_1 з 22 серпня 2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі № 741/1679/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні її на пенсію державного службовця. Зобов'язано Ніжинське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 09 листопада 2017 року пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII у розмірі 60% від заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Таке рішення суду набрало законної сили 08 травня 2019 року та було обов'язковим до виконання.
На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням проведено перерахунок пенсії, розмір якої з 08 травня 2019 року склав 5904 грн. 16 коп.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 2500-04038/18086 від 31 березня 2021 року відповідача було повідомлено, що у зв'язку з перерахуванням пенсії виникла переплата в сумі 67767 грн. 39 коп. за період з 08 травня 2019 року по 31 серпня 2020 року.
Заявою від 23 вересня 2020 року ОСОБА_1 повідомила Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про свою відмову вносити переплату пенсії, оскільки вважала, що перерахунок її пенсії здійснено невірно.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 2500-0335-8/30437 від 17 серпня 2020 року позивач у справі просив прибути ОСОБА_1 до відділу з питань перерахунків пенсій № 9 Управління застосування пенсійного законодавства щодо перерахунку пенсії. Одночасно повідомлено, шо проведено перерахунок пенсії, у результаті якого виникла переплата в розмірі 67767 грн. 39 коп.
З індивідуального перерахунку у зв'язку з уточненням даних в ЕПС від 20 серпня 2021 року убачається, що розмір переплати пенсії за період з 01 травня 2019 року по 01 серпня 2020 року становить 67 767 грн. 39 коп.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зважає на таке.
Між сторонами у справі виникли спірні правовідносини щодо повернення набутої пенсії за відсутності правової підстави.
Вирішуючи цей спір, суд виходить з таких мотивів та норм права.
Так, відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне і пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Згідно із ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Зобов'язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналась або могла дізнатись про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає за допущене нею погіршення майна.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України).
При цьому, у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Такий правовий висновок щодо застосування статті 1215 ЦК України викладений, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22 січня 2014 року у справі № 6-151цс13, від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14; Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2018 року у справі № 556/1231/17; Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2018 року у справі № 174/404/16-ц, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі 753/15556/15-ц. Таким чином, переплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем лише за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області заявлені ним позовні вимоги з вищенаведених законодавчо встановлених підстав обґрунтовує лише набуттям майна за відсутністю правової підстави.
При цьому судом відзначається, що позивачем не надано до суду доказів зловживань з боку відповідача, які б доводили його недобросовісність під час нарахування розміру пенсії та безпідставність отриманих грошових коштів, за період з 01 травня 2019 року по 01 серпня 2020 року.
Разом з тим, позивачем у справі не доведено факту наявності рахункової помилки, оскільки відсутні докази (наприклад, висновки ревізії, акти перевірок чи службового розслідування тощо), по інформації яких можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою, а не помилкою, пов'язаною, наприклад, з неналежним виконанням обов'язків службовими особами, відповідальними за обчислення та нарахування пенсії.
Будь-яких доказів, які б свідчили про рахункову помилку з боку управління, так і зловживань (недобросовісності) ОСОБА_1 , що призвели до безпідставної виплати їй пенсії, позивач суду не надав.
У пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Аналогічний висновок міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки, у справі «Гаші проти Хорватії».
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про стягнення переплати пенсії необхідно відмовити за їх недоведеністю.
Щодо судових витрат, то такі у цій справі складаються із судового збору, сплаченого позивачем.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судовий збір покладається на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 60, 88, 209, 212, 215, 218, 223, 294, 295, 296 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплаченої пенсії відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, адреса місцезнаходження: вул. П'ятницька, буд.83-а, м. Чернігів, 14005, код згідно ЄДРПОУ 21390940;
відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 10 лютого 2025 року.
Суддя Анатолій КРУПИНА