Справа № 766/3645/24
н/п 2/766/1396/25
(ЗАОЧНЕ)
27.01.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.,
за участі секретаря Сивкович О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсон в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Представник позивача - адвокат Мороз І.І. у березні 2024 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідача про розірвання шлюбу, зазначивши, що шлюб сторони зареєстрували 19.12.2020 року.
В обґрунтування позову посилається на те, що спільне проживання та збереження шлюбу між ними не можливе через погіршення стосунків та різні погляди на життя, втрату почуття любові та взаєморозуміння. Позивач з відповідачем до початку повномасштабного вторгнення рф на територію України спільно проживали у м. Олешки, Херсонська область, проте шлюбні відносини фактично припинені, позивач з відповідачем не спілкуються, проживають окремо.
Ухвалою суду від 10.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.
В судове засідання позивач не з'явилася, в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без її участі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема, шляхом опублікування оголошень про виклик до суду на офіційний веб-сайт Судової влади України.
Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору відповідач не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення не надходило.
Враховуючи неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача в судове засідання, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 19.12.2020 року, шлюб зареєстровано у Мазовецькому воєводстві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Парисув, Республіка Польща, що підтверджується скороченим витягом з акта про шлюб, яка відповідає змістові свідоцтва про шлюб №1403092/00/АМ/2020/144528.
Переклад з польської мови на українську мову зроблено перекладачем ОСОБА_3 . Вірність копії з оригіналу документа засвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гриценко Н.О. 16.10.2023 року.
Відповідно до ст. 58 Закону України "Про міжнародне приватне право" шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.
Згідно ст. 63 Закону України "Про міжнародне приватне право" припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на
Чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства (ч. 1 ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України).
У відповідності до ст. 24 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованого Постановою ВР № 3941-XII від 04.02.1994 форма укладення шлюбу визначається законодавством Договірної Сторони, на території якої укладається шлюб. Умови укладення шлюбу визначаються для кожної із осіб, що вступають до шлюбу, законодавством Договірної Сторони, громадянином якої вона є.
Згідно ст. 26 вказаного Договору розірвання шлюбу проводиться згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи.
Правові наслідки шлюбу з іноземним елементом визначаються ст. 60 Закону України Про міжнародне приватне право.
Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно, а за його відсутності-правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі.
Згідно ст. 58 Закону України «Про міжнародне право» визначено: шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умовами додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Cтаття 16 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах під назвою Визнання документів вказує, що документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом. Документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж на території іншої Договірної Сторони.
Частиною 3 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Згідно до ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч.1 ст.110, ст.112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Спільне життя у сторін не склалося, сторони не підтримують сімейно шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, шлюб носить формальний характер.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб.
На підставі вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне сімейне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, оскільки це суперечить інтересам позивача, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.56, 104-105, 110-115 СК України ст. ст. 12, 13, 89, 141, 263-265, 268, 280, 281 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19.12.2020 року у Мазовецькому воєводстві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Парисув, Республіка Польща, свідоцтво про шлюб №1403092/00/АМ/2020/144528.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено 27.01.2025 року
Суддя Я.В. Шестакова