Справа № 591/603/25
Провадження № 1-кс/591/271/25
12 лютого 2025 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Зарічного районного суду м. Суми зі скаргою звернувся ОСОБА_3 на бездіяльність Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), яку підтримав та мотивував тим, що 13 січня 2025 року він звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинені на його думку кримінальні правопорушення правоохоронцями, пов'язані з фальсифікацією матеріалів обшуку від 28 лютого 2024 року та заміни мобільного телефону в кримінальному провадженні № 1202300480002667. Проте, відповідних відомостей до ЄРДР внесено не було, тому просив зобов'язати вчинити ці дії.
Представник прокуратури заперечив проти задоволення скарги, в зв'язку з безпідставністю вимог, надавши матеріали по вирішенню заяви.
Слідчий суддя, заслухавши учасників, вивчивши надані сторонами матеріали, дійшов наступних висновків.
Встановлено та не спростовано сторонами, що 13 січня 2025 року заявник звернувся до органів прокуратури з заявою про вчинення на його думку наведених злочинів, по якій відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР.
Ст. 214 КПК України та пп. 1 п. 2 розділу І, пп. 2 п. 1 розділу ІІ Положення «Про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року, передбачено обов'язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про його вчинення.
Зі змісту цих норм випливає, що відомості, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, повинні наводитись заявником саме в заяві, з якою він звернувся до правоохоронних органів і відсутність наведених даних в такому зверненні в контексті вказаних норм закону може вказувати на відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Відтак, суд, вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для внесення даних до ЄРДР (а отже про наявність або відсутність підстав для задоволення скарги), повинен робити такі висновки саме з дослідження заяви особи про вчинений на її думку злочин.
З дослідженого судом звернення заявника вбачається те, що, хоча його заявник і вважає заявою про злочин, проте в ньому відсутнє наведення будь-яких обставин вчинення правоохоронцями кримінального правопорушення як такового. Зокрема, в ньому взагалі не наведено дій чи бездіяльності осіб, що могли б свідчити про вчинення ними злочинів, а наводяться власні розмірковування та оцінка проведених слідчих та процесуальних дій та доказів в зазначеному вище кримінальному провадженні на предмет їх належності та допустимості, зокрема щодо обшуку та його наслідків, міститься формальне посилання на норми законодавства, з власним їх тлумаченням та припущеннями заявника, без наведення достатніх обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, заявником в зверненні не наводяться обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а зазначається оцінка та незгода з вчиненими процесуальними та слідчими діями (бездіяльністю) в провадженні, з якими не погоджується заявник, для оскарження яких передбачений законом певний порядок, а саме по собі вчинення чи невчинення правоохоронцем тієї чи іншої процесуальної чи слідчої дії в справі не доводить наявності обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, оскільки це є предметом його професійної діяльності.
Ч. 2 ст. 307 КПК України передбачений перелік рішень за наслідками розгляду скарг осіб, на бездіяльність правоохоронних органів, в тому числі і на бездіяльність, пов'язану з невнесенням відомостей до ЄРДР. Згідно п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, результатом розгляду скарги на бездіяльність відповідної службової особи, може бути рішення про відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи наведене, а також за відсутності наведених в заяві скаржника достатніх даних, що могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, на думку суду Сумською обласною прокуратурою обґрунтовано по зазначеному зверненню не були внесені відомості до ЄРДР.
Інші обставини, наведені в скарзі заявника не доводять його вимог щодо необхідності внесення даних до ЄРДР, як і не спростовують зазначених висновків суду, з огляду на зміст дослідженого в судовому засіданні звернення та наданих матеріалів.
Таким чином, з поданої скарги та матеріалів не вбачається, а в судовому засіданні так і не було встановлено наявності достатніх підстав для внесення відомостей до ЄРДР, а тому скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Згадана позиція суду цілком узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 та в постанові від 30 вересня 2021 року в справі справа № 556/450/18.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань по його заяві від 13 січня 2025 року, про вчинені на його думку правоохоронцями кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 358, 364, 365, 367 КК України, пов'язані з фальсифікацією матеріалів обшуку від 28 лютого 2024 року та заміни мобільного телефону в кримінальному провадженні № 1202300480002667, відмовити.
Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020.
Слідчий суддя ОСОБА_1