Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/425/25
Номер провадження: 3/511/288/25
"12" лютого 2025 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Ільяшук А. В розглянувши матеріали, що надійшли з Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Учасники справи:
ОСОБА_1
6 лютого 2025 року о 09:00 годині за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків, в результаті чого її син ОСОБА_2 , 2010 року народження, вчинив дії хуліганського характеру, а саме: на уроці математики в Степанівській ОЗЗСО в присутності вчителя виражався словами грубої нецензурної лайки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП (дрібне хуліганство), не досягши віку адміністративної відповідальності.
Позиція учасників справи.
ОСОБА_1 свою вину визнала повністю, щиро розкаялась.
Дослідивши фактичні обставини справи, надавши оцінку доказам, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до диспозиції статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 617251 від 6 лютого 2025 року;
-електронним рапортом;
-поясненнями ОСОБА_3 ;
-поясненнями ОСОБА_1 ;
-поясненнями ОСОБА_2 .
За встановлених обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 3 статті 184 КУпАП - вчинення неповнолітнім віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, зокрема, статтею 173 КУпАП (дрібне хуліганство).
Разом з цим, відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом диспозиції статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄСПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала повністю, щиро розкаявся, суд вважає у відповідності до статті 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної статтею 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Керуючись статтями 22, 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -
На підставі статті 22 КУпАП звільнити за малозначністю ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП й оголосити їй усне зауваження, а провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районий суд Одеської області протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя: А. В. Ільяшук