справа № 208/5487/21
провадження № 1-кп/208/85/25
05 лютого 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,
обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,
у відкритому судовому засіданні по справі кримінального провадження № 12021041160000247, за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська,
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська,
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,
розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів, -
В провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться зазначена справа. Обвинуваченому ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Обвинуваченому ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
Матеріали кримінального провадження судом повністю оголошено, триває стадія допиту свідків захисту, які до суду не з'явились. Адвокат ОСОБА_5 зазначив, що остаточно вирішіть питання щодо свідків у наступному судовому засіданні.
Прокурором заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_11 заходу забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту, так як останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства до потерпілого, може вчинити відповідні дії задля уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення. ОСОБА_11 особисто знайомий зі свідками по кримінальному провадженню та може вплинути на них з метою зміни своїх показань і зазначений ризик може бути нівельовано шляхом покладення на того відповідних обов'язків.
Захисник ОСОБА_7 не заперечував проти продовження відносно підзахисного запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Обвинувачений підтримав думку адвоката.
Розглядаючи зазначене клопотання, суд вважає його обґрунтованим. Запобіжний захід у виді домашнього арешту може бути застосований до особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, і санкція ст. 187 ч.2 КК України відповідає такому критерію.
На думку суду, з врахуванням ризиків наведених прокурором в клопотанні, даних про особу обвинуваченого, відсутності яких бо даних про порушення ним умов застосування домашнього арешту, обраний запобіжний захід на теперішній час повністю забезпечує виконання ОСОБА_11 своїх процесуальних обов'язків.
Також, прокурором заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке аргументовано тим, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, із застосуванням насильства до потерпілого. ОСОБА_10 не має міцних соціальних зв'язків і прокурор вважає про існування ризику переховування обвинуваченого від суду задля уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення. Також, існує ризик вчинення ОСОБА_10 інших кримінальних правопорушень, що підтверджується тим, що в судах Дніпропетровської області перебувають кримінальні провадження відносно обвинуваченого за ст.ст. 121, 125, 185, 186 КК України. Окремо, за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 року, який набрав законної сили, ОСОБА_10 засуджений за ст. 407 ч.4 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи наведені прокурором ризики не обґрунтованими. КПК України передбачає перевірку судом ризиків застосування запобіжного заходу кожні два місяці. З спливом часу ризики втрачають актуальність. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт. Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав думку захисника.
Суд розглянувши клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , вислухав учасників судового засідання, встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження.
ЄСПЛ у рішеннях в справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції» неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
Під час розгляду клопотання прокурора суд встановив, що ОСОБА_10 обґрунтовано, в достатній мірі для розгляду клопотання прокурора, обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки та за який, у разі визнання його винуватим, може бути засуджений до позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
Враховуючи суворість передбаченого покарання у разі визнання ОСОБА_10 винним, суд вважає належним чином підтвердженим ризик його ухилення від суду.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_10 за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 року, який набрав законної сили, засуджений за ст. 407 ч.4 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. В провадженні інших судів Дніпропетровської області знаходяться кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, у тому числі проти життя та здоров'я людини, корисливих і тяжких.
Враховуючи викладене, суд вважає належним чином підтвердженим ризик вчинення ОСОБА_10 іншого кримінального правопорушення.
Об'єктивність зазначених ризиків зі спливом часу не зменшилась.
Суд вважає необґрунтованими твердження сторони захисту про можливість забезпечення належної поведінки обвинуваченого шляхом зміни запобіжного заходу на домашній арешт, та вони не можуть бути прийняті судом до уваги, виходячи з конкретних обставин даного кримінального провадження та особи обвинуваченого, так як навіть наявність соціальних зв'язків, не є достатнім стримуючим фактором з урахуванням ризиків, описаних попередньо.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181-184, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора задовольнити.
Строк запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, продовжити до 02.04.2025 року, без визначення суми застави.
Строком до 02.04.2025 року продовжити дію запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді домашнього арешту у період доби з 24.00 до 06.00 години, за виключенням часу пов'язаного з офіційним працевлаштуванням, лікуванням, за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов'язків передбачених ст. 194 КПК України: утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками поза межами судового засідання, повідомляти суд про зміну місця проживання, прибувати до суду за першою вимогою.
У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на домашній арешт, відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення та відповідному органу поліції за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_6 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом 5-ти днів з дня її проголошення.
Головуючий,суддя ОСОБА_1