Справа № 212/1404/25
1-кс/212/149/25
11 лютого 2025 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя ОСОБА_1 за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривий Ріг, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, та
встановила таке.
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається.
До суду звернувся старший слідчий із зазначеним клопотанням. Обґрунтував його таким.
У провадженні СВ ВП №3 КРУП ГУП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041730000179 від 09.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, за ознаками умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.02.2025, приблизно о 16:30 годині, ОСОБА_4 , було запрошено працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 як особу військовозобов'язаного на період воєнного стану.
Знаходячись за вказаною адресою, тобто по АДРЕСА_2 а саме на 2-му поверсі в приміщенні кімнати «пункту попереднього збору військовозобов'язаних» у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на пошкодженням чужого майна шляхом підпалу.
В цей же день 09.02.2025 приблизно о 18:16 годині ОСОБА_4 , перебуваючи за вказаною адресою, тобто у приміщенні зазначеної кімнати, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, пов'язаний із умисним пошкодженням чужого майна шляхом підпалу, дістав з кишені одягу в який був одягнений, сірники в паперовій коробці, які приніс із собою та, маючи умисел на пошкодження майна ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючі з мотиву самоствердження та привернення до себе уваги, підпалив легкозаймисті речі у кімнаті а саме ковдру та матрац.
Після чого в приміщенні зазначеної кімнати відбулось займання легкозаймистих речей, а ОСОБА_4 намагався зникнути з місця скоєння злочину та був затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці події.
09.02.2025 ОСОБА_4 народження затримано в порядку ст.208 КПК України.
10.02.2025 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 194 КК України за ознаками умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.
Слідчий заявив про наявність таких ризиків:
1) Переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, які б могли стримати його не покидати постійного місця мешкання та не покидати межі м. Кривий Ріг та Дніпропетровської області;
2) Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Цей ризик обумовлений тим, що підозрюваний, знаходячись в алкогольному спянінні вчинив тяжкий злочини проти власності, а саме: вчинення особою умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто в адмін. будівлі в умовах воєнного стану - це характеризує ОСОБА_4 як агресивну особою, що підтверджується способом та мотивом вчинення злочину, тому у наступному ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтись до органу досудового розслідування або суду, з метою уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення, продовжити вчиняти злочин проти власності а саме безпосередньо по відношенню до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
3) Незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні. Цей ризик обумовлений тим, що підозрюваний безпосередньо знайомий (відомі анкетні дані), ключових свідків у даному кримінальному провадженні, тобто йому відомо, що ключовими свідками є працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому підозрюваний перебуваючи на волі, має можливість здійснювати тиск на них, впливати, з метою в подальшому зміни ними показів та уникнення відповідальності підозрюваним за скоєний тяжкий злочин;
4) скоєння в подальшому злочинів проти власності або продовжити злочин, в якому обґрунтовано підозрюється, оскільки вчинив тяжкий умисний злочин проти власності.
У зв'язку з необхідністю запобігання вищевказаних ризиків до підозрюваного ОСОБА_4 доцільно застосувати найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком на 60 днів.
Позиція учасників у судовому засіданні.
В судовому засіданні прокурор на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наполягав. Наголосив на тяжкості злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , суспільній небезпечності такого діяння, створення загрози для багатьох осіб, які перебували в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Захисник підозрюваного заперечив проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Повідомив, що кваліфікація дій підозрюваного - поки що під сумнівом (щодо умисності підпалу). Заперечив аргумент слідчого щодо відсутності міцних соціальних зв'язків у підозрюваного та просив допитати на підтвердження обставини наявності таких зв'язків та характеризуючих рис матір підозрюваного.
Прокурор заперечив проти допиту матері підозрюваного в якості свідка, оскільки вона не є свідком в розумінні КПК України (особою, якій відомо про обставини вчинення правопорушення).
Слідчий суддя на місці задовольнила клопотання захисника та допитала матір підозрюваного ОСОБА_7 . Матір в судовому засіданні пояснила, що підозрюваний давно проживає з нею разом в будинку АДРЕСА_1 належав її померлому чоловікові, після якого вони ще не оформили спадщину. Підозрюваний працює неофіційно: ремонтує автомобілів у власному гаражі та іноді таксує. Допомагає їй по господарству, опікується нею та підтримує її як член сім'ї, оскільки вона - літнього віку та має хронічні захворювання. Крім того, підозрюваний допомагає грошима своєму повнолітньому синові, 2002 року народження, який навчається в м. Києві. Вона також має іншого сина (брата підозрюваного), з яким не підтримує зв'язок.
Захисник зазначив про доцільність застосування домашнього арешту за адресою місця проживання підозрюваного.
Крім того, захисник заявив про застосування до підозрюваного насильства з боку працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначив, що, коли підозрюваного там утримували, його побили (сліди на голові) та зламали 3 ребра. Підозрюваний поки що не заявив про це письмово.
Прокурор у судовому засіданні просив також долучити до матеріалів клопотання копію Інформаційної довідки на військовозобов'язаного ОСОБА_4 , проти чого заперечив захисник підозрюваного. Суд на місці вирішив долучити надану прокурором копію вказаної довідки.
Застосовані норми права та оцінка суду.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин ( справа «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» («Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»; Заяви № 12244/86; 12245/86; 12383/86; Рішення від 30.08.1990, § 32).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Слідчий суддя встановила наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що підтверджується оглянутими в судовому засіданні матеріалами клопотання слідчого: витягом з ЄРДР, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколом огляду місця події; постановами про визнання речових доказів та передачі їх на зберігання, протоколами допиту свідків.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя погоджується з аргументами слідчого щодо наявності усіх ризиків, про які йдеться в клопотанні. Зокрема, посилання органу досудового розслідування на ризик переховуватися суддя вважає обґрунтованим, зважаючи на те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований. Однак суддя не згодна щодо висновку органу досудового розслідування про відсутність міцних соціальних зв'язків у підозрюваного з огляду на інформацію, повідомлену матір'ю підозрюваного під час її допиту в судовому засіданні під час розгляду клопотання (див. вище цю ухвалу). Слідчий суддя вважає, що такі соціальні зв'язки є у підозрюваного саме з його матір'ю ОСОБА_7 .
Мотиви суду щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваного, та інші питання.
Стаття 178 КПК України містить вказівку на те, що, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини. Ця стаття містить також вказівку на обставини, які можуть бути враховані. Однак перелік їх - не вичерпний. Зокрема, мова може йти про врахування віку і стану здоров'я підозрюваного, репутацію, наявність судимостей, ризик летальності тощо.
Суддя, обираючи запобіжний захід у цій справі, оцінює як такі, що свідчать проти застосування до підозрюваного тримання під вартою, наступні обставини: те, що він раніше не судимий; наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків (з матір'ю ОСОБА_7 , з якою вони разом проживають).
Надану прокурором в судовому засіданні копію Інформаційної довідки на військовозобов'язаного ОСОБА_4 суддя, вирішуючи заявлене слідчим клопотання, не взяла до уваги, оскільки, всупереч вимогам КПК України, суду не надано оригінал або належним чином засвідчену копію цього документа.
Покаранням за вчинення злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_4 , може бути позбавлення волі на строк від 3 до 10 років.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
У цій справі сторона обвинувачення не довела обставини, передбаченої пунктом 3 ч. 1 ст. 194 КПК України - недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, статей 12, 177 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Враховуючи те, що запобіжним заходом обмежуються конституційні права і свободи особи ще до визнання її винною у вчиненні злочину, а тому обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Також слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену в справі "Бузаджі проти Республіки Молдова" (Buzadji v. the Republic of Moldova) (заява № 23755/07, п. 112-114) в частині того, що тримання під вартою та цілодобовий домашній арешт є за своїм змістом ідентичними запобіжними заходами.
З огляду на це, суд вважає за необхідне призначити більш м'який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт. Суд вважає цей захід достатнім для запобігання ризиків, встановлених судом.
Згідно з ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби; його може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі; строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців; у разі необхідності він може бути продовжений.
Що стосується повідомлення захисника підозрюваного про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 насильства під час утримання його в ІНФОРМАЦІЯ_2 , слідчий суддя винесла окрему ухвалу у цьому провадженні про перевірку ДБР повідомлених захисником ОСОБА_5 фактів.
Враховуючи зазначене, керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 194, 196, 202, 395 КПК України, слідчий суддя
постановила:
клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області -задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, тобто до 10 квітня 2025 року включно.
На виконання цієї ухвали підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доставити у супроводі працівників поліції до місця проживання підозрюваного, тобто до житлового будинку АДРЕСА_1 .
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово протягом усього часу домашнього арешту строком до 10 квітня 2025 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки на весь строк дії домашнього арешту:
прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та експертами у кримінальному провадженні.
Ухвалу передати до ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області для негайного виконання і постановки на облік підозрюваного ОСОБА_4 , та контроль за виконанням ухвали в цій частині покласти на прокурора.
Ця ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена учасниками досудового розслідування протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Роз'яснити підозрюваному, що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ця ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Строк дії ухвали визначити до 10.04.2025 року включно.
Повний текст ухвали складений та проголошений 12 лютого 2025 року о 08:15 годині.
Суддя ОСОБА_1