Справа № 553/83/25
Провадження № 1-в/553/34/2025
Іменем України
07.02.2025м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області - ОСОБА_3 ,
представника ДУ Полтавська виправна колонія (№64)» - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» про умовно-дострокове звільнення, згідно ст. 81 КК України, із встановленням адміністративного нагляду, стосовно засудженого,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красногорівка Мар'їнського району Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодружений, дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засуджений 15 лютого 2023 року Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 307, ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк тримання під вартою з 19.12.2022. Вирок набрав законної сили 20.03.2023,
До Ленінського районного суду міста Полтави надійшло подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» про умовно-дострокове звільнення, згідно ст. 81 КК України, із встановленням адміністративного нагляду, стосовно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання в умовах ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)».
Представник ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)», який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)», підтримав подання, просив його задовольнити, застосувати до засудженого ст. 81 КК України та встановити адміністративний нагляд. При прийнятті рішення врахувати надані матеріали на підтвердження доводів подання.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» засуджений ОСОБА_5 підтримав подання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та просив його задовольнити. Зазначає, що переглянув свою поведінку, вину у вчиненому визнає, зробив відповідні висновки, отримав спеціальність «Швачка» в Полтавському навчальному центрі (№64), виконує роботи з благоустрою, працює кухарем в їдальні, має заохочення. Усвідомив протиправність своєї поведінки, має намір після звільнення працевлаштуватися, допомагати батькам.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання.
Суд, заслухавши представника колонії, прокурора, засудженого, перевіривши доводи подання, надані матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.ст. 537, 539 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Нормами ч. 2 ст. 81 та п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та фактично відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до ст. 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» передбачено, що оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Критеріями оцінки ступеня виправлення засудженого при застосуванні до нього положень ст. ст. 81, 82 КК України є:
- ставлення засудженого до дотримання вимог встановленого порядку відбування покарання (режим) за весь період відбування покарання;
- участь у суспільно-корисній праці;
- участь у виховних заходах;
- участь у загальноосвітньому та професійно-технічному навчанні;
- участь у самодіяльних організаціях та соціально-корисна активність;
- участь у роботах з благоустрою установ та прилеглих територій,
- поліпшенні житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт по забезпеченню установи продовольством;
- прагнення засудженого до відшкодування нанесених злочином збитків, сплати аліментів (за наявності виконавчих листів);
- визнання своєї вини у вчиненому злочині і каяття в ньому;
- підтриманні соціально-корисних зв'язків та позитивних намірів на життя після звільнення.
Тобто, при вирішенні питання про те, чи довів засуджений своєю добросовісною поведінкою і відношенням до праці своє виправлення, суд виходить з аналізу усього процесу виправлення засудженого упродовж усього терміну відбування ним покарання, а не за короткий період часу.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Отже, становлення особи на шлях виправлення розцінюється як сукупність даних щодо прагнення засудженого до такого виправлення, тобто позитивні зрушення в його поведінці, так й його ставленні до праці, які, в свою чергу, свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може бути ефективно продовжуватись й в умовах відбування менш суворого покарання.
При цьому, висновок про становлення особи на шлях виправлення ґрунтуватись не лише на характеристиці особи за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе застосування зміни невідбутої частини покарання більш м'яким, а на даних за весь час відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.
Разом з цим під сумлінною поведінкою необхідно розуміти дотримання режиму відбування покарання, виконання покладених на засудженого законних обов'язків, виконання законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання, поведінкою в побуті, стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку.
Слід ретельно з'ясувати той факт, що засуджений став на шлях виправлення, що вбачається із сукупності даних, а саме: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльності, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці тощо.
Судовим розглядом встановлено, що вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 15 лютого 2023 року за ч. 2 ст. 307, ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк тримання під вартою з 19.12.2022. Вирок набрав законної сили 20.03.2023.
Початок строку відбуття покарання 19.12.2022, кінець строку 19.12.2025 року.
На момент розгляду клопотання, засуджений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбув 2/3 строку призначеного покарання, станом на 07.02.2025 залишилось не відбутого строку покарання 10 (десять) місяців 12 (дванадцять) днів.
Згідно характеристики засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка затверджена начальником ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» ОСОБА_6 02.01.2025 встановлено наступне.
Термін застосування статті 101 КВК України щодо зміни умов тривання - за відбуттям однієї третини призначеного строку покарання, а саме не раніше - 19.12.2023 року. Рішенням комісії виправної колонії від 01.01.2024 року в зміні умов тримання відмовлено як особі, яка подала заяву про відмову від пільги.
Термін застосування статті 82 КК України, щодо заміни не відбутої частини покарання більш м'яким - за відбуттям половини призначеного строком покарання, а саме не раніше - 19.06.2024 року. Рішенням комісії виправної колонії від 01.07.2024 року в зміні умов тримання відмовлено як особі, яка подала заяву про відмову від пільги.
Термін застосування умовно-дострокового звільнення від покарання згідно статті 81 КК України - за відбуттям двох третин призначеного строку покарання, а саме не раніше - 19.12.2024.
Історія правопорушення: Форма вини за чинним вироком - Умисел. Категорія кримінального правопорушення за останнім вироком - Умисне корисливе кримінальне правопорушення.
Мав постійне місце проживання, яке не змінював, після звільнення має наміри повернутися на попереднє місце проживання.
Володіє базовими навичками, має середню-спеціальну освіту.
До засудження мав нестабільну роботу, достатні навички для працевлаштування має. В установі не працевлаштований у зв'язку з відсутністю робочих місць залучається до робіт з благоустрою установи та відділення.
Матеріально забезпечував себе самостійно, кошти використовував раціонально.
Засуджений має холеричний тип темпераменту, амбівертований, емоційно нестійкий. Середній рівень схильності до суїцидальної поведінки Яскраво виражений емотивний тип акцентуації характеру. Посилюється сенситивність, пасивна позиція, наявне уявлення про себе як про жертву стихії». Досить дратівливий і примхливий у поведінці, легко відволікається, відчуває труднощі в ситуаціях, що вимагають тривалої концентрації уваги. Може бути загострена чутливість і виражене занепокоєння незначними змінами свого стану. В стані емоційного збудження буває роздратований, запальний, погано контролює свою поведінку. Під час проведених заходів засуджений на контакт йшов неохоче, агресії не виявляв, скритний, не завжди прямо відповідає на запитання. Намірів скоїти самогубство чи членоушкодження не виказував. Психоемоційний стан засудженого задовільний.
Зі слів засудженого алкоголь до засудження не вживав. Наркотичні речовини до засудження вживав періодично, після звільнення не має наміру вживати наркотики.
До засудження не підтримував кримінальні зв'язки та не планує підтримувати їх після звільнення.
Соціальні зв'язки підтримує з матір'ю шляхом телефонних розмов, отримує від неї посилки та передачі, стосунки доброзичливі та мають позитивний характер.
Вину у скоєному злочині визнає повністю, розкаюється.
Засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 22.12.2022 року. Перебуваючи в державній установі «Полтавська установа виконання покарання (№23)» характеризувався і задовільно порушень встановлених вимог режиму утримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочень не мав. 3 06.04.2023 року міру покарання відбуває в державній установі «Полтавська виправна колонія (№ 64)». За час перебування в установі характеризується позитивно, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. За виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці заохочувався чотири рази.
У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням.
Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Має позитивні плани на майбутнє та розуміє як саме їх досягти.
Згідно ст. 118 КВК України залучається до виконання робіт з благоустрою установи та відділення. До виконання робіт по благоустрою відноситься сумлінно. Утримує у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд Роботи із самообслуговування виконує самостійно, має платній достатній необхідних навичок.
Заплановані заходи індивідуальної програми виконані повністю. Не виявлено потреби у плануванні нових завдань впливу на креміногенну потребу потребу та у доповненні/плануванні інших заходів актуальним є забезпечити заходи щодо контролю за виконанням обов'язків, визначених законом.
Прогноз успішної адаптації сприятливий.
Відповідно до статті 123 КВК України приймає участь у і реалізації програм диференційованого виховного впливу «Правова просвіта», «Духовне відродження» та «Подолання наркотичної залежності». Пройшов курси «Підготовка до звільнення» відвідує лекції правового характеру, інформаційні години. До реалізації положень програми ставиться з інтересом. У вільний час читає художню літературу, дивиться програми телепередач.
Згідно довідки від 08.01.2025, заробітна плата засудженому ОСОБА_5 нараховувалася за фактично відпрацьовані місяці роботи в період з травня по липень 2024 і становить 5481,70 грн. Виконавчі листи на засудженого до установи не надходили, стягнення на судові витрати не проводилися.
Відповідно до висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_5 , складеного комісією Державної установи «Полтавська виправна колонія № 64», із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи (за підсумком (загальним балом) розділів ІІ-VI), він довів своє виправлення та має бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Згідно витягу з протоколу № 1 від 02.01.2025 року засідання комісії ДУ «Полтавська виправна колонія № 64» постановлено подати до суду матеріали на умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , який відбув більше 2/3 строку покарання і своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Раніше розглядався на комісіях установи:
- термін застосування статті 101 КВК України щодо зміни умов тривання - за відбуттям однієї третини призначеного строку покарання, а саме не раніше - 19.12.2023 року. Рішенням комісії виправної колонії від 01.01.2024 року в зміні умов тримання відмовлено як особі, яка подала заяву про відмову від пільги.
- термін застосування статті 82 КК України, щодо заміни не відбутої частини покарання більш м'яким - за відбуттям половини призначеного строком покарання, а саме не раніше - 19.06.2024 року. Рішенням комісії виправної колонії від 01.07.2024 року в зміні умов тримання відмовлено як особі, яка подала заяву про відмову від пільги.
- термін застосування умовно-дострокового звільнення від покарання згідно статті 81 КК України - за відбуттям двох третин призначеного строку покарання, а саме не раніше - 19.12.2024.
Кінець строку відбуття покарання засудженим 19.12.2025 та на даний час невідбута частина покарання призначено за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 15 лютого 2023 року становить 10 (десять) місяців 12 (дванадцять) днів.
З урахуванням відомостей, що містяться в матеріалах особової справи засудженого, зважаючи на фактичне відбуття засудженим передбаченої законом частини призначеного строку покарання, оцінивши наведені дані про його поведінку за весь період відбуття покарання і характеристику його особи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, тому є передбачені статтею 81 КК України підстави для умовно-дострокового звільнення його від відбуття покарання, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Суд, відповідно до п. «г» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», вважає необхідним встановити стосовно ОСОБА_5 адміністративний нагляд строком один рік з покладенням на нього обмежень, передбачених статтею 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 81 КК України, ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», ст.ст. 376, 537, 539 КПК України, суд,
Подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із встановленням адміністративного нагляду - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно - достроково звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, призначеного за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 15.02.2023, на невідбуту частину строку покарання 10 (десять) місяців 12 (дванадцять) днів.
Встановити у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративний нагляд терміном на один рік.
Встановити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обмеження:
1) заборонити вихід з будинку (квартири) за місцем проживання у визначений час, який не може перевищувати 8 годин на добу (з 21:00 до 05:00);
2) заборонити перебування у визначених місцях району (міста) - «Ресторан», «Кафе», «Бар» та інших закладів з метою придбання та розпиття спиртних напоїв;
3) заборонити виїзд за межі району (міста) місця проживання по службовим та особистим питаннями без дозволу керівництва відповідного органу Національної поліції за місцем проживання;
4) з'являтися до відповідного органу Національної поліції за місцем проживання на реєстрацію чотири рази на місяць.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів через Ленінський районний суд м. Полтави, а засудженим в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 11.02.2025.
Головуючий: суддя ОСОБА_1