Справа № 344/10596/24
Провадження № 2/344/529/25
11 лютого 2025 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
секретаря судового засідання - Ласки І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської областіпро позбавлення батьківських прав та встановлення піклування,-
04 червня 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської областіпро позбавлення батьківських прав та встановлення піклування.
Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивачка зазначає, що її неповнорідна сестра по матері ОСОБА_3 у період з 15 серпня 2007 року до 03 жовтня 2014 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, ОСОБА_2 . Під час спільного подружнього життя у них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка доводиться позивачці рідною племінницею.
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2014 року у справі № 352/1890/14-ц (провадження № 2/352/1048/14) розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис 1345. Неповнолітню дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати з матір'ю.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати неповнолітньої ОСОБА_7 , яка була зареєстрована та до дня смерті постійно проживала разом з чоловіком та своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку зі смертю матері племінницю ОСОБА_6 тимчасово влаштовано в сім'ю вітчима ОСОБА_8 , оскільки батько дівчинки на засідання комісії з питань захисту прав дитини не з'явився.
У телефонному режимі з начальником Служби у справах дітей Загвіздянської сільської ради батько дівчинки ОСОБА_2 повідомив, що не планує повертатися на територію України і не бажає приймати участь у вихованні дитини.
14 лютого 2024 року ОСОБА_2 подав до Служби у справах дітей Загвіздянської сільської ради заяву, засвідчену нотаріусом в м. Торунь Республіки Польща Евою Веселовською, про те що він не бажає приймати участі у вихованні своєї дочки ОСОБА_4 та не заперечує, щоб про неї піклувався ОСОБА_8 (вітчим), який останні дев'ять років був одружений та проживав з його колишньою дружиною.
07 березня 2024 року виконавчий комітет Загвіздянської сільської ради рішенням № 19 надав висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_6 .
Згідно з наказом Служби у справах дітей Загвіздянської сільської ради №12 від 19 квітня 2024 року неповнолітню ОСОБА_4 тимчасово влаштовано в сім'ю її бабусі по матері ОСОБА_9 . Однак, оскільки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (мати позивачки та бабуся дівчинки), виїжджає за межі території України на тривалий період часу та за станом здоров'я не може належно піклуватися про свою внучку, за її письмовою згодою тимчасово влаштовано в сім'ю позивачки.
На сьогоднішній день племінниця позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , успішно закінчила 9-А клас Загвіздянського ліцею Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Племінниця ОСОБА_4 , після розірвання шлюбу її батьками, останні 9 років проживала з матір'ю та вітчимом, які піклувалися про неї. Рідний батько дитини не спілкувався з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не цікавився її станом здоров'я, навчанням, успіхами у школі, досягненнями у музичній школі, не виявляв інтересу до її внутрішнього світу. З восени 2022 року відповідач з сім'єю постійно проживає за межами України.
Після смерті матері дитини батько неповнолітньої ОСОБА_6 залишився проживати у Республіці Польща і в телефонному режимі повідомив і своїй дочці, і бабусі дівчинки про те, що повертатися в Україну не планує. Належної батьківської підтримки та турботи дочці, перш за все моральної, у зв'язку зі смертю її матері не надав.
На даний час поведінку батька змінити на краще неможливо. Ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, дочки ОСОБА_6 , створює умови, які шкодять її інтересам, позбавляють її можливості жити хоча б в неповній сім'ї. Будь-які перешкоди у вихованні дитини у відповідача відсутні.
Фактично відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до своєї неповнолітньої дитини, без поважних причин залишивши її без батьківської уваги і турботи у час, коли дитина потребувала цього найбільше, а його поведінка відносно дочки та подання письмової заяви до Служби у справах дітей Загвіздянської сільської ради про небажання приймати участь у вихованні дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов'язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення його батьківських прав.
За таких обставин позивач просить суд постановити рішення, яким позбавити відповідача батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити позивачку піклувальником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 1-8).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2024 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 47-48).
Ухвалою суду від 07 червня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін (а.с. 52-54).
Ухвалою суду від 30 липня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за даним позовом до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с.88-90).
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не прибула, але подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Представник позивачки адвокат Остап'юк М.В. до суду не з'явилася, але подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила про задоволення позову у повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду даної справи.
Відповідач ОСОБА_2 у жодне судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, відповідач викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, а також жодних інших заяв та клопотань від відповідача не надійшло.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служби у справах дітей Загвіздянської сільської ради у судове засідання не з'явилася, попередньо до суду подана заява про розгляд справи у відсутності представника третьої особи, позовні вимоги підтримує, вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки, встановити піклування над неповнолітньою та призначити її піклувальником позивачку.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, проте не з'явився у судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини свої неявки, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи, про що 11 лютого 2025 року прийнята відповідна ухвала.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження від 20 серпня 1987 року серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батько ОСОБА_12 та мати ОСОБА_9 (а.с. 9).
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2014 року, що набрало законної сили 03 жовтня 2014 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано. Неповнолітню дитину, дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати з матір'ю (а.с.10).
Згідно копії свідоцтва про народження від 29 вересня 2009 року серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_5 (а.с. 11).
24 липня 2015 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_13 (а.с.12).
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 19 січня 2014 року (а.с. 13).
14 лютого 2024 року ОСОБА_2 звертався із заявою до Служби у справах дітей Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про те, що він не бажає приймати участь у вихованні своєї дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не заперечує, щоб про неї піклувався ОСОБА_8 , оскільки він останні дев'ять років був одружений та спільно проживав з його колишньою дружиною та дитиною (а.с. 14-18).
Рішенням виконавчого комітету Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 07 березня 2024 року за № 19 вирішено надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 19-22).
Батьками ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є батько ОСОБА_15 та мати ОСОБА_9 (а.с.25).
24 вересня 2022 року ОСОБА_16 зареєстрував шлюб із ОСОБА_14 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_17 (а.с.26).
Позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 27-28).
01 травня 2024 року ОСОБА_4 зверталася з заявою до начальника служби у справах дітей Загвіздянської сільської ради про влаштування її в сім'ю тітки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки її бабуся ОСОБА_9 виїжджає за межі території України на тривалий період часу (а.с. 29).
01 травня 2024 року ОСОБА_1 зверталася з заявою до начальника служби у справах дітей Загвіздянської сільської ради про влаштування її племінниці ОСОБА_4 для проживання з нею та її сім'єю у будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 30).
03 травня 2024 року ОСОБА_16 звертався із заявою до начальника служби у справах дітей Загвіздянської сільської ради, в якій не заперечує проти влаштування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сім'ю його дружини ОСОБА_1 для проживання в будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.31).
03 травня 2024 року ОСОБА_9 зверталася із заявою до начальника служби у справах дітей Загвіздянської сільської ради, в якій зазначає, що не заперечує проти влаштування її онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проживання в будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.32).
03 травня 2024 року ОСОБА_15 звертався із заявою до начальника служби у справах дітей Загвіздянської сільської ради, в якій не заперечував проти влаштування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сім'ю його дочки ОСОБА_1 в його будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.33).
08 травня 2024 року Службою у справах дітей Загвіздянської сільської ради був прийнятий наказ № 17 про тимчасове влаштування неповнолітньої ОСОБА_4 в сім'ю ОСОБА_1 , яким до 08 листопада 2024 року тимчасово влаштовано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сім'ю тітки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.34).
Рішенням Виконавчого комітету Загвіздянської сільської ради № 39 від 23 травня 2024 року тимчасово влаштовано неповнолітню, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 35).
17 травня 2024 року Комунальним некомерційним підприємством «Загвіздянський центр первинної медико-санітарної допомоги» Загвіздянської сільської ради була видана довідка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про те, що вона здорова (а.с. 36).
Відповідно до довідки від 22 травня 2024 року № 8983, ОСОБА_1 вона протягом життя до Комунального некомерційного підприємства «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я» не зверталася, амбулаторну допомогу не отримує (а.с. 37).
ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , станом на 14 травня 2024 року незнятої чи непогашеної судимості не має (а.с. 38).
Позивачка працює у Загвіздянській сільській раді та отримує заробітну плату (а.с.39).
22 жовтня 1999 року була укладена угода про розподіл спадкового майна, згідно якої ОСОБА_15 , що мешкає в с. Загвіздя Тисменицького району, ОСОБА_19 , що мешкає там же, є спадкоємцями в рівних долях померлого ОСОБА_20 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке складається із житлового будинку в АДРЕСА_2 , вартістю 38826 грн, склали цю угоду про його розподіл, по якому переходять на праві особистої власності:
1) ОСОБА_15 - синові померлого - житловий дерев'яний будинок житловою площею 39,5 кв.м, який знаходиться в АДРЕСА_2 , вартістю 12877 грн.
2) ОСОБА_19 - дочці померлого житловий цегляний будинок житловою площею 62 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 38826 грн (а.с. 40).
22 жовтня 1999 року було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцями майна громадянина ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 є син ОСОБА_15 та мати ОСОБА_19 . Спадкове майно складається із житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 41).
30 квітня 2024 року Загвіздянським ліцеєм Загвіздянської сільської ради була надана позитивна характеристика на ученицю Загвіздянського ліцею Загвіздянської сільської ради ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої також вбачається, що батько ОСОБА_2 контакту із школою не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує (а.с. 42).
10 травня 2024 року була видана довідка Виконавчого комітету Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про те, що згідно з записом в погосподарській книзі 2024-2031 роки Загвіздянської сільської ради територіальної громади № 6 ст. 25 № ПГО 349 померла ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 по АДРЕСА_1 , що знаходиться в с. Загвіздя Івано-Франківського району Івано-Франківської області. На час смерті ОСОБА_13 в будинковолодінні були зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка померлої. Заповіт від імені померлої ОСОБА_13 в комітету Загвіздянській сільській раді не посвідчувався (а.с.43).
17 травня 2024 року Комунальним некомерційним підприємством «Загвіздянський центр первинної медико-санітарної допомоги» Загвіздянської сільської ради ТГ була видана довідка проте, що з дитинства дитиною ОСОБА_4 опікувалася та піклувалася про стан здоров'я мати ОСОБА_13 (а.с. 44).
Виконавчим комітетом Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області була видана довідка про те, що неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15 квітня 2024 року постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.45).
Згідно частини першої-другої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частини першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
У пункті 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Згідно частини четвертої статті 164 Сімейного кодексу України, під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Відповідно до пунктів 15-16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Отже, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не піклується про свою неповнолітню дитину, не забезпечує дитині необхідного виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до внутрішнього світу свого доньки, не створює умов для отримання донькою освіти, тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню сина.
Відповідач навіть після смерті колишньої дружини, усвідомлюючи, в яких скрутних життєвих обставинах опинилися його донька, не приїхав до неї, наприклад для налагодження стосунків, піклування і догляду. Вказане, на думку суду, свідчить про те, що відповідач не приділяє увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини та не ставить її найважливіші інтереси над власними інтересами.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач свідомо ухилявся від виконання своїх обов'язків, не утримував належним чином свою дитину дітей, не приділяв достатньої уваги їх розвитку.
Суд переконаний, що батько не може повноцінно здійснювати свої батьківські обов'язки за допомогою телекомунікаційних систем, а відтак особа, яка свідомо змінює країну проживання, несе відповідні ризики порушення нормальних життєвих зв'язків та передбачених законом наслідків невиконання батьківських обов'язків.
Згідно частини четвертої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).
Відсутність побачень з дитиною та навіть спроб їх здійснення свідчить про відсутність інтересу до дитини з боку відповідача, що відповідно до рішення «Хант проти України» є підставою для позбавлення батьківських прав.
При цьому суд, у тому числі беручи до уваги заяву відповідача від 14 лютого 2024 року, в якій він зазначає, що не бажає приймати участь у вихованні своєї дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважає, що наявна винна поведінка відповідача та свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов'язками.
Відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 (провадження № 61-19984св21), проживання батька протягом значного часу на території іншої держави без участі у вихованні дітей, піклуванні про них тощо, а також обізнаність про їхню важку життєву ситуацію, пов'язану зі смертю матері, - достатні підстави для позбавлення його батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід позбавити батьківських прав батька ОСОБА_2 .
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити, що позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє батька права спілкуватися з дитиною, бачитися з нею, звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Стаття 59 Цивільного кодексу України встановлює, що піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
Частиною четвертою статті 60 Цивільного кодексу України передбачено, що суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Наведені положення закону слід розуміти таким чином, що коли при розгляді справи суд встановить, що особа позбавлена батьківського піклування, то це є достатньою підставою для порушення і розгляду судом питання про встановлення опіки чи піклування над дитиною і призначення піклувальника.
На теперішній час позивачка, будучи тіткою неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з племінницею за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті сестри взяла на себе турботу про її дитину. За час проживання зарекомендувала себе з позитивного боку. Добре ставлення та відношення до дитини не заперечували і представники третьої особи, підтримуючи позовні вимоги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 цікавиться долею своєї племінниці ОСОБА_4 , виявляє турботу та піклування стосовно останньої.
З матеріалів справи вбачається, що замість подання у матеріалах справи наявне рішення Виконавчого комітету Загвіздянської сільської ради № 39 від 23 травня 2024 року «Про тимчасове влаштування неповнолітньої ОСОБА_4 в сім'ю тітки ОСОБА_1 », який свідчить про згоду цього органу на призначення позивачки піклувальником.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне призначити позивачку піклувальником неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідності до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 51 Конституції України, ст.ст. 58, 60 Цивільного кодексу України, ст.ст. 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської областіпро позбавлення батьківських прав та встановлення піклування задовольнити у повному обсязі.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , піклувальником неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити, що батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 20562881, місцезнаходження: вул. Липова-Осада, буд.22Г, с. Загвіздя, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77450.
Повний текст рішення складено та підписано 11 лютого 2025 року.
Суддя Мелещенко Л.В.