11 лютого 2025 року
м. Київ
справа №640/23040/19
адміністративне провадження №К/990/49550/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Желєзного І.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Дніпропетровської області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 1), Прокуратури Дніпропетровської області (далі - відповідач 2) про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою.
Постановою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі № 640/23040/19 скасовано. Справу №640/23040/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/23040/19 та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано наказ Офісу Генерального прокурора від 22 жовтня 2019 року № 447-к.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області та в органах прокуратури з 23 жовтня 2019 року.
Стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1 965 589,24 грн (один мільйон дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять 24 коп.)
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року без змін.
19 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга від Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій скаржник просив скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2025 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 640/23040/19 залишено без руху. Установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання: документа про сплату судового збору; уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи. Також, роз'яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
17 січня 2025 року від Офісу Генерального прокурора на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху надійшов документ про сплату судового збору та уточнена касаційна скарга.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Верховним Судом встановлено, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, тому судові рішення у такій справі можливо переглянути у касаційному порядку за умов, установлених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у системному зв'язку з підставами, визначеними частиною четвертою статтею 328 КАС України.
У касаційні скарзі відповідач, посилаючись на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, дана справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Отже, скаржник у касаційній скарзі, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 640/23040/19 є оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій перелік яких визначений у пункті 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо пункт 19 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» у взаємозв'язку зі пунктом 3 частини першої статті 9, пункту 2 частини другої статті 41, пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку про те, що Генеральний прокурор не наділений повноваженнями щодо звільнення прокурора з посади керівника місцевої прокуратури у зв'язку із неподанням заяви про намір пройти атестацію.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки вказані заявником доводи потребують перевірки.
Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328-330, 334, 335, 338 КАС України,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Дніпропетровської області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу № 640/23040/19.
Встановити десятиденний строк для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
І.В. Желєзний ,
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду