11 лютого 2025 року
м. Київ
справа №240/505/24
адміністративне провадження №К/990/50202/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 240/505/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просила:
- визнати протиправними - рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 06.12.2023 року та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладене у формі повідомлення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії від 15.12.2023 року №0600-0217-8/133137;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити пенсію із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону №796-XII «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, починаючи з 24.10.2023 року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовими рішенням першої та апеляційної інстанцій, позивачка направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 240/505/24, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Крім того, ОСОБА_1 подала клопотання про звільнення від сплати судового збору. Скаржниця посилається на незадовільне матеріальне становище, яке перешкоджає сплаті судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліку шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтування підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України у взаємозв'язку з частиною п'ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02 січня 2025 року скаржником подано уточнену касаційну скаргу.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.
Позивачем у цій справі є фізична особа, яка, звернувшись до суду в 2024 році, заявляла вимоги немайнового характеру.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи наведене та надані позивачем докази на підтвердження її скрутного майнового становища, згідно яких розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2023 рік, суд дійшов висновку про наявність поважних причин для задоволення клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам КАС України колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Як підставу касаційного оскарження скаржник вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції не врахували висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 556/1153/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 565/1829/17, від 09 липня 2024 року у справі № 240/16372/23 з питань страхового стажу для потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.
Також скаржник посилається на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що справа має виняткове значення для заявника, оскільки позивач тривалий час намагається довести наявність свого права на пенсію із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України № 796-ХІІ.
Наведені скаржником у касаційній скарзі аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 240/505/24.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
З огляду на вказане та необхідність перевірити наведені обставини колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги по справі № 240/505/24.
Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 240/505/24.
Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 240/505/24.
Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді Н. В. Коваленко
С. Г. Стеценко