11 лютого 2025 року
м. Київ
справа №160/14242/24
адміністративне провадження № К/990/2245/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Коваленко Н.В., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі №160/14242/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №1 від 08.03.2024 року Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» п. 6 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та п.3 ч.4 ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» залишено без задоволення.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року скасовано.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу №1 від 08.03.2024 року Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та п. 3 ч. 4 ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі № 160/14242/24.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2025 року касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області залишено без руху, надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням обґрунтованих причин для його поновлення та надання відповідних доказів на їх підтвердження.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21 січня 2025 року скаржником надіслано до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку скаржник повторно зазначає, що новий представник скаржника дізнався про оскаржуване рішення та ознайомився з матеріалами справи № 160/14242/24 лише 03 січня 2025 року.
Водночас, докази щодо поважності причин пропуску строку касаційного оскарження не надано, не зазначено з яких поважних причин відповідач не міг оскаржити постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 160/14242/24 у строки встановлені КАС України, та не надано відповідних доказів.
Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд приходить до висновку щодо його необґрунтованості, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 329, 332, 333, 355, 359 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про поновлення строку касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі №160/14242/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі №160/14242/24.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді Н. В. Коваленко
Л. В. Тацій