11 лютого 2025 року
м. Київ
справа №380/794/24
адміністративне провадження № К/990/3362/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2024 року у справі №380/794/24 за адміністративним позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Західний офіс Держаудитслужби, про визнання незаконною ухвали,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави до Львівської міської ради із вимогою визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 2 березня 2023 року 2886 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 26 грудня 2016 року № 1356 «Про затвердження Програми здійснення Львівською міською радою внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, установ та організацій у 2017-2025 роках».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2024 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 2 березня 2023 року 2886 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 26 грудня 2016 року №1356 «Про затвердження Програми здійснення Львівською міською радою внесків до статутних капіталів комунальних підприємств, установ та організацій у 2017-2025 роках».
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», яке не було залучене до участі у справі, звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 24 січня 2025 року засобами поштового зв'язку.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2024 року у справі №380/794/24 та направити справу на новий розгляд.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 328 КАС України особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Із наведених положень слідує, що касаційну скаргу на судове рішення має право подати особа лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року переглядалося в апеляційному порядку за апеляційною скаргою Львівської міської ради і було залишено без змін.
Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» не брало участі у розгляді справи та не оскаржувало рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у апеляційному порядку.
Тобто, суд апеляційної інстанції не переглядав судове рішення першої інстанції за апеляційною скаргою Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», а тому касаційна скарга подана з порушенням вимог частини шостої статті 328 КАС України, оскільки рішення суду першої інстанції не переглядалось в апеляційному порядку за апеляційною скаргою Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до ст.129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах LevagesPrestationsServices v. France (ЛеважПрестасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та BruallaGomezdelaTorre v. Spain (БруальяҐомес де лаТорре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Керуючись частиною шостою статті 328 КАС України, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2024 року у справі №380/794/24 за адміністративним позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Західний офіс Держаудитслужби про визнання незаконною ухвали.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
……………………………
……………………………
……………………………
Н.М. Мартинюк
А.Г. Загороднюк
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду