11 лютого 2025 року
м. Київ
справа №140/31228/23
адміністративне провадження № К/990/4608/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалмаркет» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №140/31228/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалмаркет» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалмаркет» звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 15.12.2021 №UA/204000/2021/000169/2 (сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару - 531841,23 грн).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товару від 15.12.2021 №UA204000/2021/000169/2. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2025 апеляційну скаргу Рівненської митниці задоволено, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 у справі №140/31228/23 скасовано. Відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалмаркет» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалмаркет» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №140/31228/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 4 частини 4 статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами статті 257 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Скаржником вказано, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а розгляд даної справи судом касаційної інстанції має виняткове значення для позивача, крім того, суд апеляційної інстанції прийняв оскаржуване рішення з порушенням норма матеріального та процесуального права та не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Разом з тим, як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова суду апеляційної інстанції містить посилання на правові висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
На думку скаржника, митні органи незважаючи на те, що щодо певного суб'єкта господарювання були прийняті аналогічні рішення про коригування митної вартості товару, які в подальшому були скасовані судовими рішеннями, які набрали законної сили, продовжують систематично порушувати права суб'єктів господарювання та виносити необґрунтовані рішення, що в свою чергу призводить до великої кількості позовних заяв та безумовно впливає на фінансове становище суб'єктів господарювання, оскільки призводить до сплати додаткових митних платежів. Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобалмаркет» зазначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду даної справи може сформувати висновки, які матимуть фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо оцінки наданих до митного оформлення документів.
Різниця між первісною та скоригованою вартістю імпортованого товару становить 76 529 євро, що в перерахунку на національну валюту становить 531841,23 грн. Вказана сума для підприємства є досить великою, а митні платежі, що вже сплачені товариством під час митного оформлення, значною мірою впливають на його господарську діяльність, адже недостача вказаних грошових коштів може негативно проявитись на рентабельності підприємства, що, в свою чергу, може призвести і до припинення його існування.
Верховний Суд зауважує, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Аргументи та доводи, викладені у касаційній скарзі, не відповідають вказаним вище критеріям, адже вони не розкривають питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а стосуються переоцінки доказів, які надані сторонами для визначення митної вартості товарів.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Верховний Суд, оцінивши доводи скаржника, дійшов висновку, що, враховуючи критерії, визначені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.12.2018 у справі №922/6554/15, аргументи та мотиви, викладені у касаційній скарзі, не є переконливими, доречними і достатніми для висновку, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і її розгляд Верховним Судом є необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Верховний Суд зауважує, що стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Скаржником не підтверджено відповідними доказами свій майновий стан та, відповідно, виняткове значення справи. Тому наведене скаржником обґрунтування можливості подання касаційної скарги у даній справі не може вважатися винятковим випадком.
Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23.10.1996, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19.12.1997, заява №26737/95).
Відтак, скаржником не обґрунтовано наявність обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалмаркет» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №140/31228/23 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко М.М. Гімон