11 лютого 2025 року
м. Київ
справа №520/34488/23
адміністративне провадження № К/990/30716/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу №520/34488/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Кононенко З.О., суддів: Калиновського В.А., Мінаєвої О.М.,
І. РУХ СПРАВИ
1. 29.11.2023 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення від 01.11.2023 ГУ ПФУ про розгляд подання про призначення пенсії за вислугу років та відмову в призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби на пільгових умовах;
зобов'язати ГУ ПФУ призначити та виплачувати йому пенсію за вислугу років з 06.04.2021 відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ, із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби на пільгових умовах.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова ГУ ПФУ у призначенні пенсії за вислугу років ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Зокрема, позивач зазначив, що норми Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 07.1992 № 393 (далі - Порядок №393), в редакції чинній на момент звільнення його зі служби, передбачали для призначення пенсії за вислугу років можливість зарахування періодів служби в податкових органах в пільговому обчисленні.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 позов частково задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ про розгляд подання про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 від 01.11.2023, яким відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ, із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби на пільгових умовах.
Зобов'язано ГУ ПФУ призначити та перерахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 06.04.2021 відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ, із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби на пільгових умовах.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. 06.08.2024 через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, позивач просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024.
5. Верховний Суд ухвалою від 02.09.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. У справі, яка розглядається, суди встановили, що наказом начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) від 05.04.2021 № 107-0 ОСОБА_1 звільнено зі служби в податковій поліції (у зв'язку із скороченням штатів) відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114 з 05.04.2021. Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні складає 23 роки 07 місяців 24 дні, у пільговому обчисленні - 26 років 02 місяці 07 днів.
24.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до Голови комісії з реорганізації ГУ ДФС у Харківській області із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ, проте отримав відмову, у зв'язку із чим звернувся до суду із позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №520/7843/23 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , зокрема, зобов'язано Голову комісії з реорганізації ГУ ДФС у Харківській області оформити та направити до ГУ ПФУ подання про призначення пенсії та всі необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ, із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби на пільгових умовах.
26.10.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №520/7843/23 ГУ ДФС у Харківській області надіслало до ГУ ПФУ подання про призначення пенсії ОСОБА_1 та всі необхідні документи.
01.11.2023 ГУ ПФУ повідомило ОСОБА_1 про те, що права на пенсію за вислугу років згідно із Законом №2262-ХІІ він не має, оскільки його вислуга років в календарному обчисленні становить 23 роки 07 місяців 24 дні, натомість відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ право на призначення пенсії мають особи, які звільненні зі служби в період з 01.10.2020, які на день звільнення мають календарну вислугу 25 років і більше.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що положеннями статті 17-1 Закону №2262-ХІІ та Порядку №393 передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні; посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованими та суперечать зазначеним вище положенням Закону №2262-ХІІ та Порядку №393, а тому позивач на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ має право на призначення пенсії за вислугу років.
9. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що положеннями пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ та пункту 2-1 Порядку № 393 (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років) визначено, що для призначення пенсії враховується виключно календарна вислуга років, а на пільгових умовах така вислуга зараховується виключно для визначення розміру пенсії, у зв'язку з чим позивач, маючи календарну вислугу років менше ніж 25 років, права на призначення пенсії за вислугу років не має.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
10. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що на момент звільнення його зі служби норми Порядку №393 передбачали можливість зарахування календарної вислуги років в пільговому обчисленні для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, тому він має право на призначення пенсії за вислугу років та, відповідно, ГУ ПФУ не мало правових підстав для відмови у призначенні такої пенсії.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
12. Предметом спору в цій справі є дії ГУ ПФУ щодо відмови у призначенні позивачеві пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII у зв'язку з тим, що наявної в позивача вислуги в календарному обчисленні недостатньо для призначення такої пенсії.
13. Правовідносини подібні до тих, що склалися у справі, яка розглядається вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
14. Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу №520/5695/23 в касаційному порядку, у постанові від 10.12.2024 підтримав правовий висновок, викладений у раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а про те, що до правовідносин, пов'язаних з призначенням пенсії за вислугу років відповідні правові норми, зокрема, Порядку №393 підлягають застосуванню в тій редакції, яка була чинна на момент звернення особи до територіального органу Національної поліції України із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років.
15. У зазначеній постанові від 10.12.2024 у справі №520/5695/23 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такий правовий висновок: призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулись із заявою для оформлення та направлення документів до пенсійних органів після 19.02.2022 (набрання чинності Постановою №119, якою внесені зміни до Порядку №393) здійснюється виходячи з обчислення календарної вислуги років.
16. Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду до спірних правовідносин, які виникли у справі, яка переглядається, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 як особа, яка звернулась із заявою про призначення пенсії 24.03.2023, після набрання чинності Постановою №119, права на призначення пенсії відповідно до Закону №2262-XII із зарахування вислуги років в пільговому обчисленні не має, у зв'язку з чим відповідач законно відмовив у призначенні пенсії за вислугу років.
17. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування норм Порядку №393 у редакції, яка передбачає право позивача на призначення пенсії відповідно до Закону №2262-XII із зарахування вислуги років в пільговому обчисленні.
18. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
29. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №520/34488/23 - без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №520/34488/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
Судді: С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець