11 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 308/11754/24 пров. № А/857/25475/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Гуляка В.В., Носа С.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Бирковича Олександра Івановича на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 серпня 2024 року про відмову у відкритті провадження (постановлену головуючим-суддею Заболотним А.М. у м. Мукачево) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування рішення,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП, відповідач), у якому просив визнати протиправними дії ДПП щодо винесення постанови серії ЕАЕ №6537008 від 12.02.2023 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн та скасувати вказану постанову.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.08.2024 було відмовлено у відкритті провадження по справі.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача Биркович О.І. подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить її скасувати, а справу передати на розгляд суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги просить суд застосувати вимоги ст.6 КАС України, зокрема, принцип верховенства права. Звертає увагу на те, що оскаржувана ухвала не містить аналізу підстав позову, що у системному зв'язку з підставами, вказаними у п.4 ч.1 ст.170 КАС України не дає можливості застосувати відповідний процесуальний наслідок. Вказує, що судове рішення має відповідати завданням адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Однак, оскаржуване судове рішення є необгрунтованим, незаконним та таким, що не ґрунтується на засадах верховенства права.
Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
Згідно п.1 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у провадженні іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Проте, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, до яких суд прийшов з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно п.4 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до приведеної процесуальної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного з цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Водночас, не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше. Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом.
За змістом зазначених правових положень, кожна особа наділена правом на звернення до суду, якщо вважає, що суб'єкт владних повноважень своїми рішеннями, діями або бездіяльністю допустив порушення її прав. При цьому, таке право не є абсолютним.
Так, у випадку встановлення судом наявності у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суддя має правові підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, посилався саме на п.4 ч.1 ст.170 КАС України, яким передбачено наявність у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Разом з тим, усуваючи неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 попередньо вже звертався до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі №308/10712/24 із позовною заявою до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції з вимогою про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, яку ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.07.2024 було повернуто у зв'язку з відсутністю ордеру адвоката.
Позивач повторно звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, проте ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.07.2024 його позовну заяву знову було повернуто у зв'язку з відсутністю заяви про поновлення строку звернення до суду.
Позивач втретє звернувся із позовною заявою до суду, в якій просить визнати протиправними дії ДПП при винесенні оспорюваної постанови та скасувати її.
В результаті аналізу ЄДРСР судом встановлено, що ухвала Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.07.2024 по справі №308/10712/24 була оскаржена позивачем до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2024 апеляційну скаргу на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.07.2024 про повернення позовної заяви по справі №308/10712/24 було залишено без руху, а ухвалою цього суду від 30.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.07.2024 по справі №308/10712/24 повернуто скаржнику.
Колегія суддів наголошує, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали, ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви по справі №308/10712/24, не набрала законної сили, а відтак, станом на 29.08.2024 в суді існував спір.
Разом з тим, провівши аналіз суб'єктного складу та позовних вимог обох справ, колегія суддів дійшла висновку, що такі є відмінними та створюють окремий спір, якому суд повинен надати правову оцінку, позаяк відповідач у даній справі №308/11754/24 - Департамент патрульної поліції, а у справі №308/10712/24 - старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та Департамент патрульної поліції.
Крім того, у справі №308/11754/24 ОСОБА_1 заявляє позовні вимоги, в яких просить визнати протиправними дії ДПП щодо винесення оспорюваної постанови та скасувати її, а у справі №308/10712/24 скасувати оспорювану постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, тобто у справі №308/11754/24 існує додаткова вимога, яка не заявлена в іншій справі, яку суд вважав подібною.
При цьому, в даній ситуації не може йти мова про одні і ті самі обставин, які викладені в іншій стилістичній формі або обставини, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, які аргументовані інакше.
Отже, з вищенаведеного слідує, що у зазначених справах спір виник між різними сторонами (відповідачами) та є відмінність у заявлених позовних вимогах, яким суд повинен надати правову оцінку.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження на підставі п.4 ч.1 ст.170 КАС України.
Відповідно до п.3, 4 ч.1 ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Бирковича Олександра Івановича задовольнити.
Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 серпня 2024 року про відмову у відкритті провадження по справі 308/11754/24 скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді В. В. Гуляк
С. П. Нос