Справа № 522/22147/24
Провадження № 2/522/3328/25
11 лютого 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Морозовій О.В.,
розглянувши у судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Яковлєвої Людмили Іванівни про відвід головуючої судді по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна особистою власністю, -
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна особистою власністю.
07.02.2025 року до суду надійшла заява представника відповідача про відвід головуючої по справі судді Шенцевій О.П., яка обґрунтована тим, що дії судді по розгляду справи викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді, оскільки в діях спостерігається затягування розгляду питання про відкриття провадження та маніпулювання стадіями розгляду справи для ухилення від негайного вирішення питання про відмову у відкритті провадження через тотожність позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідача заяву про відвід підтримав, просив її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви про відвід, посилаючись на її необґрунтованість.
Ознайомившись з заявою про відвід, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлено відводу, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Як вбачається, підставою для відводу судді є те, що суддя затягувала розгляд питання про відкриття провадження, оскільки в її провадженні справа надійшла 10.12.2024 року, а провадження по справі відкрито 29.12.2024 року. Також вказала, що суддею виправлено дату відкриття провадження на 30.12.2024 року.
Однак, відповідно до приписів ч. 6 ст. 187 ЦПК України, оскільки відповідачем, як і позивачем у позовній заяві вказано фізичних осіб, на адресу відділу адресно-довідкової роботи ДМС України та Єдиного державного демографічного реєстру було направлено запити щодо їх зареєстрованого місця проживання (перебування).
Так, судом було відкрито провадження після отримання відомостей щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) сторін.
Щодо дати відкриття, то суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження була створена і завантажена до підсистеми «Електронний суд» саме 30.12.2024 року, в зв'язку з чим, 31.12.2024 року після виявлення технічної помилки, було винесено ухвалу про виправлення описки в ухвалі суду з датою «29.12.2024 року».
На думку заявника, вищевказане викликає сумніви щодо неупередженості судді, але суд вважає, що наведені заявником обставини не є підставою для відводу в силу положень ст. 36 ЦПК України, а тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення заяви про відвід.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об'єктивності, однобічності та неупередженості судді Шенцевої О.П., при вирішенні даної цивільної справи.
Частиною 3 статті 40 ЦПК України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
З огляду на те, що відповідно до ст.36 ЦПК України заявлений відвід є необґрунтованим, суд вважає що наявні правові підстави для передачі заяви до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Шенцевої О.П.
Керуючись: ст. ст. 36, 40, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Яковлєвої Людмили Іванівни про відвід головуючої судді по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна особистою власністю - передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Шенцевої О.П.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: